Клініко-електронейроміографічні особливості спастичного синдрому у дітей з органічним ураженням нервової системи

Автор(и)

  • І.А. Зорій канд. мед. наук, доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Ukraine
  • Н.В. Васильєва канд. мед. наук, доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Ukraine
  • І.І. Кричун д-р мед. наук, професор кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Ukraine
  • О.М. Ніка канд. мед. наук, доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Ukraine
  • І.Б. Харманська обласний дитячий невролог, медичний директор Буковинського центру відновного лікування та комплексної реабілітації дітей, м. Чернівці, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.2.102.2022.11

Ключові слова:

діти; дитячий церебральний параліч; електронейроміографія; спастичність; Шкала великих моторних функцій

Анотація

Актуальність. Органічні ураження центральної нервової системи (ЦНС) - це група нервово-психічних розладів, що виникають внаслідок впливу на мозок різних патологічних факторів. Дитячий церебральний параліч (ДЦП) є найбільш поширеним неврологічним захворюванням, що діагностовано у дітей раннього віку. 80 % дітей із ДЦП страждають на спастичні форми, основним симптомом яких є підвищення м’язового тонусу – спастичність. Цей синдром можна об’єктивізувати за допомогою електронейроміографічного (ЕНМГ) дослідження, яке дає можливість якісно та кількісно оцінити стан нервово-м’язової системи.


Мета - визначити клініко-електронейроміографічні особливості спастичного синдрому у дітей із ДЦП залежно від інтенсивності рухових порушень.


Матеріал і методи. Обстежено 122 дитини із ДЦП (середній вік 8,8 ± 3,7 року), розподілених на групи за результатами розширеної та переглянутої загальної класифікації рухових функцій (GFCS E&R). Усім пацієнтам проведено неврологічне обстеження та ЕНМГ дослідження. Для оцінки надсегментарного та сегментарного рівнів ураження нервової системи проаналізовано параметри Н-рефлексу та F-хвилі.

Результати. У більшості обстежених дітей діагностовано спастичні форми ДЦП. Ортопедичну патологію частіше виявляли у дітей із ДЦП з вираженими руховими порушеннями, включаючи еквіновальгусне положення та плосковальгусну деформацію стоп. За даними ЕНМГ-параметрів ДЦП, у пацієнтів відзначалися провідникові розлади, що виражалися збільшенням амплітуди М-відповіді, особливо при дослідженні великогомілкового нерва, підвищенням співвідношення Нmах/Мmах та амплітуд Н-рефлексу та F-хвилі.

Висновки. За результатами проведеного дослідження, параметри ЕНМГ змінювалися у бік погіршення, залежно від ступеня порушень рухової активності, відповідно, за Шкалою великих моторних функцій.

Посилання

Abramenko VV, Kovalenko OE. Chynnyky ryzyku vynyknennia spastychnykh form dytiachoho tserebral'noho paralichu zalezhno vid hestatsiinoho viku nemovliaty [Risk factors for spastic forms of cerebral palsy depending on the gestational age of the baby]. Ukrains'kyi nevrolohichnyi zhurnal. 2017;2:45-9. (in Ukrainian).

Moiseenko RO, Hoida NH, Dudina OO. Dytiacha invalidnist' ta pytannia rozbudovy systemy medyko-sotsial'noi reabilitatsii ditei v Ukraini [Child disability and issues of developing the system of medical and social rehabilitation of children in Ukraine]. Sotsial'na pediatriia ta reabilitolohiia. 2018;3-4:10-9. (in Ukrainian).

Sankar C, Mundkur N. Cerebral palsy definition, classification, etiology and early diagnosis. Indian J Pediatr. 2005;72(10):865-68. DOI: 10.1007/BF02731117.

Jones MW, Morgan E, Shelton JE. Primary care of the child with cerebral palsy: a review of system (Part II). J Pediatr Health Care. 2007;21(4):226-37. DOI: 10.1016/j.pedhc.2006.07.003.

Mandal A. Cerebral Palsy Prevalence. Medical News: Life Sciences and Medicine [Internet]. October 2015. DOI: http://www.news-medical.net/health/Cerebral-PalsyPrevalence.aspx.

Kholodov SA. Morfofunktsional'ni osoblyvosti porushen' syly m'iaziv nyzhnikh kintsivok u ditei z DTsP z riznym rivnem lokomotornykh mozhlyvostei [Morphofunctional features of lower extremity muscle strength disorders in children with cerebral palsy with different levels of locomotor capabilities]. Visnyk Cherkas'koho un-tu. Seriia Biolohichni nauky. 2015;335(2):121-27. (in Ukrainian).

Yatsenko KV. Dytiachyi tserebral'nyi paralich: etiopatohenez, kliniko-neirofiziolohichni aspekty ta mozhlyvosti nevrolohichnoi reabilitatsii [Cerebral palsy: etiopathogenesis, clinical and neurophysiological aspects and possibilities of neurological rehabilitation]. Ukrains'kyi nevrolohichnyi zhurnal. 2015;2:19-24. (in Ukrainian).

Novak I, Morgan C, Adde L, Blackman J, Boyd RN, Brunstrom-Hernandez J, et al. Early, accurate diagnosis and early intervention in cerebral palsy: advances in diagnosis and treatment. JAMA Pediatr. 2017;171(9):897-907. DOI: 10.1001/jamapediatrics.2017.1689.

Willerslev-Olsen M, Choe Lund M, Lorentzen J, Barber L, Kofoed-Hansen M, Nielsen JB, et al. Impaired muscle growth precedes development of increased stiffness of the triceps surae musculotendinous unit in children with cerebral palsy. Dev Med Child Neurol. 2018;60(7):672-79. DOI: 10.1111/dmcn.13729.

Freire G, Shevell M, Oskoui M. Cerebral palsy: Phenotypes and risk factors in term singletons born small for gestational age. Eur J Paediatric Neurol. 2015;19(2):218-25. DOI: 10.1016/j.ejpn.2014.12.005.

Lee HJ, DeLisa JA. Manual of nerve conduction study and surface anatomy for needle electromyography. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins; 2004. 301 p.

Koziavkin VI, Kachmar OO, Voloshyn TB. Systema klasyfikatsii velykykh motornykh funktsii u ditei z tserebral'nym paralichem. Rozshyryna ta utochnena [System of classifications of large motor functions in children with cerebral palsy. Expanded and refined]. Sotsial'na pediatriia ta reabilitolohiia. 2012;2(3):74-82. (in Ukrainian).

Liveson JA, Dong MM. Laboratory reference for clinical neurophysiology Philadelphia: F.A. Davis Company; 1992. 514 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-20

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ