Мелатонін: біологічна роль та оптимізація його застосування

Автор(и)

  • В.П. Пішак д-р мед. наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Ukraine
  • М.І. Кривчанська канд.мед.наук, доцент кафедри медичної біології та генетики Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Ukraine
  • М.О. Ризничук канд.мед.наук доцент кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Ukraine
  • О.Р. Булик студентка ІV курсу медичного факультету №1 Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Ukraine
  • Ю.Р. Лукань викладач кафедри медичної та фармацевтичної хімії Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVІ.2.102.2022.16

Ключові слова:

мелатонін; біологічна роль; людина

Анотація

Проаналізовано сучасні джерела літератури про мелатонін, охарактеризовано його роль в окремих системах організму людини. Мелатонін – це універсальна молекула, яка наявна майже в кожному живому організмі, від бактерій до людини. У хребетних, крім продукції периферичними тканинами, мелатонін синтезується централізовано епіфізом мозку.

Мета роботи – систематизувати дані літератури про мелатонін, його біологічну роль, ефективність терапії при різних патологічних станах у людини.


Висновок. Враховуючи те, що мелатонін секретується в різних органах і тканинах і залучений до молекулярних механізмів патологічних процесів, препарати мелатоніну можна розглядати для оптимізації лікування соціально значущих хвороб. Подальші дослідження мелатоніну також можуть сприяти розробці нових підходів для профілактики та лікування вікової патології.

Посилання

Acuña-Castroviejo D, Escames G, Venegas C, DíazCasado ME, Lima-Cabello E, López LC, et al. Extrapineal melatonin: sources, regulation, and potential functions. Cell Mol Life Sci. 2014;71(16):2997-3025. DOI: 10.1007/s00018-014-1579-2.

Akyuz E, Kullu I, Arulsamy A, Shaikh MF. Melatonin as an antiepileptic molecule: therapeutic implications via neuroprotective and inflammatory mechanisms. ACS Chem Neurosci. 2021;12(8):1281-92. DOI: 10.1021/acschemneuro.1c00083.

Boden MJ, Varcoe TJ, Kennaway DJ. Circadian regulation of reproduction: from gamete to offspring. Prog Biophys Mol Biol. 2013;113(3):387-97. DOI: 10.1016/j.pbiomolbio.2013.01.003.

Brzezinski A, Rai S, Purohit A, Pandi-Perumal SR. Melatonin, clock genes, and mammalian reproduction: what is the link? Int J Mol Sci. 2021;22(24):13240. DOI: 10.3390/ijms222413240.

Carlomagno G, Minini M, Tilotta M, Unfer V. From implantation to birth: insight into molecular melatonin functions. Int J Mol Sci. 2018;19(9):2802. DOI: 10.3390/ijms19092802.

Carrascal L, Nunez-Abades P, Ayala A, Cano M. Role of melatonin in the inflammatory process and its therapeutic potential. Curr Pharm Des. 2018;24(14):1563-88. DOI: 10.2174/1381612824666180426112832.

Carrillo-Vico A, Guerrero JM, Lardone PJ, Reiter RJ. A review of the multiple actions of melatonin on the immune system. Endocrine. 2005;27(2):189-200. DOI: 10.1385/ENDO:27:2:189.

Chen D, Zhang T, Lee TH. Cellular mechanisms of melatonin: insight from neurodegenerative diseases. Biomolecules. 2020;10(8):1158. DOI: 10.3390/biom10081158.

Chitimus DM, Popescu MR, Voiculescu SE, Panaitescu AM, Pavel B, Zagrean L, et al. Melatonin's impact on antioxidative and anti-Inflammatory reprogramming in homeostasis and disease. Biomolecules. 2020;10(9):1211. DOI: 10.3390/biom10091211.

Cipolla-Neto J, Amaral FGD. Melatonin as a hormone: new physiological and clinical insights. Endocr Rev.2018;39(6):990-1028. DOI: 10.1210/er.2018-00084.

Claustrat B, Leston J. Melatonin: Physiological effects in humans. Neurochirurgie. 2015;61(2-3):77-84. DOI: 10.1016/j.neuchi.2015.03.002.

Gunata M, Parlakpinar H, Acet HA. Melatonin: A review of its potential functions and effects on neurological diseases. Rev Neurol (Paris). 2020;176(3):148-65. DOI: 10.1016/j.neurol.2019.07.025.

Hardeland R. Melatonin in aging and disease - multiple consequences of reduced secretion, options and limits of treatment. Aging Dis. 2012;3(2):194-225.

Jockers R, Delagrange P, Dubocovich ML, Markus RP, Renault N, Tosini G, et al. Update on melatonin receptors: IUPHAR Review 20. Br J Pharmacol. 2016;173(18):2702-25. DOI: 10.1111/bph.13536.

Mahmood D. Pleiotropic Effects of Melatonin. Drug Res (Stuttg). 2019;69(2):65-74. DOI: 10.1055/a-0656-6643.

Olcese JM. Melatonin and female reproduction: an expanding universe. Front Endocrinol (Lausanne). 2020;11:85. DOI: 10.3389/fendo.2020.00085.

Quera-Salva MA, Claustrat B. Mélatonine: aspects physiologiques et pharmacologiques en relation avec le sommeil, intérêt d’une forme galénique à libération prolongée (Circadin®) dans l’insomnie [Melatonin: Physiological and pharmacological aspects related to sleep: The interest of a prolonged-release formulation (Circadin®) in insomnia]. Encephale. 2018;44(6):548-57. DOI: 10.1016/j.encep.2018.06.005. (in French).

Reiter RJ, Mayo JC, Tan DX, Sainz RM, AlatorreJimenez M, Qin L. Melatonin as an antioxidant: under promises but over delivers. J Pineal Res. 2016;61(3):253-78. DOI: 10.1111/jpi.12360.

Reiter RJ, Rosales-Corral SA, Tan DX, AcunaCastroviejo D, Qin L, Yang SF, et al. Melatonin, a full service anti-cancer agent: inhibition of initiation, progression and metastasis. Int J Mol Sci. 2017;18(4):843. DOI: 10.3390/ijms18040843.

Reiter RJ, Tan DX, Rosales-Corral S, Galano A, Zhou XJ, Xu B. Mitochondria: central organelles for melatonin's antioxidant and anti-aging actions. Molecules. 2018;23(2):509. DOI: 10.3390/molecules2302050.

Sun H, Gusdon AM, Qu S. Effects of melatonin on cardiovascular diseases: progress in the past year. Curr Opin Lipidol. 2016;27(4):408-13. DOI: 10.1097/MOL.0000000000000314.

Tähkämö L, Partonen T, Pesonen AK. Systematic review of light exposure impact on human circadian rhythm. Chronobiol Int. 2019;36(2):151-70. DOI: 10.1080/07420528.2018.1527773.

Tan DX, Manchester LC, Esteban-Zubero E, Zhou Z, Reiter RJ. Melatonin as a potent and inducible endogenous antioxidant: synthesis and metabolism. Molecules. 2015;20(10):18886-906. DOI: 10.3390/molecules201018886.

Tellone E, Galtieri A, Russo A, Giardina B, Ficarra S. Resveratrol: a focus on several neurodegenerative diseases. Oxid Med Cell Longev. 2015;2015:392169.DOI: 10.1155/2015/392169.

Tosini G, Baba K, Hwang CK, Iuvone PM. Melatonin: an underappreciated player in retinal physiology and pathophysiology. Exp Eye Res. 2012;103:82-9. DOI: 10.1016/j.exer.2012.08.009.

Vasey C, McBride J, Penta K. Circadian rhythm dysregulation and restoration: the role of melatonin. Nutrients. 2021;13(10):3480. DOI: 10.3390/nu13103480.

Vriend J, Reiter RJ. Melatonin feedback on clock genes: a theory involving the proteasome. J Pineal Res. 2015;58(1):1-11. DOI: 10.1111/jpi.12189.

Yasmin F, Sutradhar S, Das P, Mukherjee S. Gut melatonin: A potent candidate in the diversified journey of melatonin research. Gen Comp Endocrinol. 2021;303:113693. DOI: 10.1016/j.ygcen.2020.113693.

Zisapel N. New perspectives on the role of melatonin in human sleep, circadian rhythms and their regulation. Br J Pharmacol. 2018;175(16):3190-9. DOI: 10.1111/bph.14116.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-26

Номер

Розділ

НАУКОВІ ОГЛЯДИ