Вплив терапії кандесартаном на прозапальну активацію у хворих на гіпертонічну хворобу
Ключові слова:
гіпертонічна хвороба; прозапальна активація; α-фактор некрозу пухлини; кандесартанАнотація
Обстежено 107 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) II стадії і 31 практично здорова особа, що склали контрольну групу. 35 хворим на ГХ призначали антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ кандесартан у добовій дозі 8-16 мг. Проведено визначення рівня α-фактору некрозу пухлини (α-ФНП ) у сироватці крові в групі спостереження до і після 12 тижнів терапії кандесартаном і в здорових осіб. Показано, що у хворих на ГХ ІІ стадії рівень α-ФНП у сироватці крові значно перевищує рівень у групі контролю (144,57±2,71 і 107,92±2,41 пг/мл відповідно, р<0,05). Під впливом терапії кандесартаном рівень α-ФНП у сироватці крові хворих на ГХ вірогідно знизився до 118,40±4,93 пг/мл (р<0,05).
Посилання
Zharinov OI. Suchasne klinichne zastosuvannia blokatoriv retseptoriv anhiotenzynu-II [Current clinical use of angiotensin-II receptor blockers]. Medytsyna svitu. 2003;9:3-15. (in Ukrainian).
Prokopenko VD, Volina EG. Vvedenie v klinicheskuyu immunologiyu [Introduction to clinical immunology]. Moscow: Izdatel'stvo RUDN; 2002. 64 р. (in Russian).
Svischenko YeP, Bahrii AE, Yena LM, Kovalenko VM, Koval' SM, Mellina IM, et al. Rekomendatsii Ukrains'koho tovarystva kardiolohiv z profilaktyky ta likuvannia arterial'noi hipertenzii [Recommendations of the Ukrainian Society of Cardiologists for the prevention and treatment of hypertension]. Kiev: Vipol; 2004. 84 р. (in Ukrainian).
Titov VN, Oshchepkova EV, Dmitriev VA. Vospalenie i patogenez gipertonii [Inflammation and pathogenesis of hypertension]. Kardiologiya. 2006;1:16-26. (in Russian).
Dandona P, Dhindsa S, Ghanim H, Chaudhuri A. Angiotensin II and inflammation: the effect of angiotensin-converting enzyme inhibition and angiotensin II receptor blockade. J of Human Hypertension. 2007;21(1):20-7.
Chae CU, Lee RT, Rifai N, Ridker PM. Blood pressure and inflammation in apparently healthy men. Hypertension. 2001;38(3):399-403.
Ridker PM, Hennekens CH, Buring JE, Rifai N. C-reactive protein and other markers of inflammation in the prediction of cardiovascular disease in women. N Engl J Med. 2000;342(12):836-43.
Fliser D, Buchholz K, Haller H. Anti-inflammatory effects of angiotensin II subtype 1 receptor blockade in hypertensive patients with microinflammation. Circulation. 2004;110(9):1103-7.
Ki Chul Sung, Jung Yul Suh, Bum Soo Kim, Jin Ho Kang, Hyang Kim, Man Ho Lee, et al. High sensitivity C-reactive protein а an independent risk factor for essential hypertension. Am J Hypertens. 2003;16(6):429-33.
Bautista LE, Vera LM, Arenas IA, Gamarra G. Independent association between inflammatory markers (C-reactive protein, interleukin-6, and TNF-alpha) and essential hypertension. J of Human Hypertension. 2005;19(2):149-54.
Ghiadoni L, Panichi V, Versari D, Virdis A, Taddei S, Salvetti A. Markers of inflammation, endothelial function and blood pressure in untreated essential hypertensive patients. J Hypertens. 2003;21(4):122.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 В. Візір, О. Гончаров
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
