Гістохімічні показники гранулоцитів крові за різних типів запалення дихальних шляхів у школярів, хворих на бронхіальну астму
Ключові слова:
бронхіальна астма; діти; індуковане мокротиння; типи запалення; гістохімічні показникиАнотація
Шляхом цитологічного дослідження індукованого мокротиння у 56 школярів, хворих на бронхіальну астму (БА), встановлено еозинофільний тип запалення бронхіального дерева в 30 дітей (53,6 %), а нееозинофільний – у 26 пацієнтів (46,4 %). У всіх дітей у післянападному періоді визначали гістохімічні показники нейтрофільних та еозинофільних гранулоцитів крові: їх киснезалежний метаболізм за даними тесту з нітросинім тетразолієм (НСТ-тест) та активність пероксидази нейтрофільних гранулоцитів (ПНГ). Відмічено, що ці гістохімічні характеристики лейкоцитів крові недоцільно застосовувати для встановлення типу запалення бронхів через низьку специфічність та чутливість тестів.
Посилання
Volosovets' OP, Kovbasko EM. Vzaiemozv’iazok mizh pokaznykamy mikrobiolohichnoho ta tsytolohichnoho skladu bronkhial'noho vmistu ta stanom pryrodnoi rezystentnosti orhanizmu v ditei iz bronkhial'noiu astmoiu, yaka uskladnena respiratornoiu infektsiieiu [Relationship between microbiological and cytological composition of bronchial contents and the state of natural resistance in children with bronchial asthma, which is complicated by respiratory infection]. Vestnik fizioterapii i kurortologii. 2001;7(2):74-8. (in Russian).
Drannik GN. Stroenie i funktsii immunnoy sistemy. Lektsiya № 2. Vrozhdennyy nespetsificheskiy (estestvennyy) immunitet. Gumoral'nyy immunitet [The structure and function of the immune system. Lecture number 2. Congenital nonspecific (natural) immunity. Humoral immunity]. Klinicheskaya immunologiya, allergologiya, infektologiya. 2005;1:7. (in Russian).
Prunchak SI. Kliniko-imunolohichna kharakterystyka bronkhial'noi astmy v ditei z riznymy typamy atsetyliuvannia [Clinical and immunological characteristics of bronchial asthma in children with different types of acetylation] [dissertation abstract]. Lviv; 2006. 20 р. (in Ukrainian).
Douwes J, Gibson P, Pekkanen J, Pearce N. Non- eosinophilic asthma: impotance and possible mechanisms. Thorax. 2002;57(7):643-8.
Green RH, Brightling CE, Woltmann G, Parker D, Wardlaw AJ, Pavord ID. Analysis of induсed sputum in adults with asthma: identification of subgroup with isolated sputum neutrophilia and poor response to inhaled corticosteroids. Thorax. 2002;57(10):875-9.
Pavord ID. Non-eosinophilic asthma and the innate immune response. Thorax. 2007;62(3):193-4.
Simpson JL, Grissell TV, Douwes J, Scott RJ, Boyle MJ, Gibson PG. Innate immune activation in neutrophilic asthma and bronchiectasis. Thorax. 2007;62(3):211-18.
Sharma Sonal and Khanna Geetika. Noninvasive monitoring of airway inflammation. Indian J Allergy Asthma Immunol. 2001;15:75-86.
Wardlaw AJ, Brichtling CE, Green R, Woltmann G, Bradding P, Pavord ID. New insights into the relationship between airway inflammation and asthma. Clinical Science. 2002;103(2):201-11.
Wenzel S. Mechanisms of severe asthma. Clin Exp Allergy. 2003;33(12):1622-8.
Sun Y, Guizhen Z, Gu S, Zhao J. How much do we know about atopic asthma: where are we now? Cell and Molec Immun. 2006;3(5):321-32.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Є. Ортеменка
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
