Вплив об’єму післяопераційної інфузійної терапії на черевний кровотік та оксигенацію міокарда в кардіохірургічних хворих
Ключові слова:
гіповолемія; замісна терапія; черевний кровотік; оксигенація міокарда; шлункова тонометріяАнотація
Метою роботи було проаналізувати вплив об’єму рідини, що уводили кардіохірургічним хворим у післяопераційному періоді, на черевний кровотік та оксигенацію міокарда. Обстежено 20 хворих, розподілених на дві групи за медіаною об’єму післяопераційної замісної інфузії. У групі з меншим об’ємом рідини ударний об’єм серцевого викиду та серцевий індекс постійно зростали впродовж спостереження. У групі з більшим об’ємом рідини таке підвищення спостерігали тільки в перші 5 год, у той же час оксигенація міокарда суттєво порушувалась, а штучна вентиляція була більш тривалою. Можна вважати, що надлишкове навантаження рідиною є несприятливим для гемодинаміки, неефективним у покращанні черевного кровотоку і також має шкідливий вплив на оксигенацію міокарда та легеневу функцію. Замісна терапія рідиною повинна дозуватися відповідно до індивідуальних фізіологічних реакцій.
Посилання
Reilly PM, Bulkley GB. Vasoactive mediators and splanchnic perfusion. Crit Care Med. 1993;21(2):55-68.
Groeneveld AB, Kolkman JJ. Splanchnic tonometry: a review of physiology, methodology, and clinical applications. J Crit Care. 1994;9(3):198-210.
Hamilton-Davies C, Barclay GR, Cardigan RA, McDonald SJ, Purdy G, Machin SJ, et al. Relationship between preoperative endotoxin immune status, gut perfusion, and outcome from cardiac valve replacement surgery. Chest. 1997;112(5):1189-96.
Kavarana MN, Frumento RJ, Hirsch AL, Oz MC, Lee DC, Bennett-Guerrero E. Gastric hypercarbia and adverse outcome after cardiac surgery. Intensive Care Med. 2003;29(5):742-48.
Mythen MG, Webb AR. Perioperative plasma volume expansion reduces the incidence of gut mucosal hypoperfusion during cardiac surgery. Arch Surg. 1995;130(4):423-9.
Richard C. Tissue hypoxia. How to detect, how to correct, how to prevent? Intensive Care Med. 1996;22(11):1250-7.
Dellinger RP, Carlet JM, Masur H, Gerlach H, Calandra T, Cohen J, et al. Surviving Sepsis Campaign guidelines for management of severe sepsis and septic shock. Crit Care Med. 2004;32(3):858-73.
Hamilton-Davies C, Mythen MG, Salmon JB, Jacobson D, Shukla A, Webb AR. Comparison of commonly used clinical indicators of hypovolaemia with gastrointestinal tonometry. Intensive Care Med. 1997;33(3):276-81.
Chapman MV, Mythen MG, Webb AR, Vincent JL. Report from the meeting: Gastrointestinal Tonometry: State of the Art. Intensive Care Med. 2000;26(5):613-22.
Creteur J, De Backer D, Vincent JL. Monitoring gastric mucosal carbon dioxide pressure using gas tonometry: in vitro and in vivo validation studies. Anesthesiology. 1997;87(3):504-10.
Schlichtig R, Mehta N, Gayowski TJ. Tissuearterial pCO2 difference is a better marker of ischemia than intramural pH (pHi) or arterial pH-pHi difference. J Crit Care. 1996;11(2):51-6.
Bams JL, Kolkman JJ, Roukens MP, Douma DP, Loef BG, Meuwissen SG, et al. Reliable gastric tonometry after coronary artery surgery: need for acid secretion suppression despite transient failure of acid secretion. Intensive Care Med. 1998;24(11):1139-43.
Uhlig T, Kuss O, Kuppe H, Joubert-Hübner E, Nötzold A, Schmucker P, et al. Gastric mucosal tonometry as a monitoring method in cardiac anesthesia. Empirical findings on the postoperative outcome under various volume controls. Anasthesiol Intensivmed Notfallmed Schmerzther. 1998;33(2):99-105.
Mythen MG, Purdy G, Mackie IJ, McNally T, Webb AR, Machin SJ. Postoperative multiple organ dysfunction syndrome associated with gut mucosal hypoperfusion, increased neutrophil degranulation and C1- esterase inhibitor depletion. Br J Anaesth. 1993;71(6):858-63.
Andersen LW, Landow L, Baek L, Jansen E, Baker S. Association between gastric intramucosal pH and splanchnic endotoxin, antibody to endotoxin, and tumor necrosis factor-alpha concentrations in patients undergoing cardiopulmonary bypass. Crit Care Med. 1993;21(2):210-17.
Poeze M, Ramsay G, Greve JW, Singer M. Prediction of postoperative cardiac surgical morbidity and organ failure within 4 hours of intensive care unit admission using esophageal Doppler ultrasonography. Crit Care Med. 1999;27(7):1288-94.
Jakob SM, Ruokonen E, Takala J. Assessment of the adequacy of systemic and regional perfusion after cardiac surgery. Br J Anaesth. 2000;84(5):571-7.
Misfeld M, Heinze H, Sievers HH, Kraatz EG. Intramyocardial oxygen monitoring in coronary artery bypass surgery. J Clin Monit Comput. 2004;18(2):93-101.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Г. Гайнце, М. Герінглаке, Е-Г. Крац, М. Місфельд, П. Шмукер, Т. Уліг, К-Ф. Клоц, Ю. Нечитайло
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
