Сучасний стан проблеми судово-медичного встановлення давності настання смерті (огляд літератури)

В.К. Сокол

doi:10.24061/2413-0737.XXVI.3.103.2022.15

Автор(и)

В.К. Сокол канд. мед. наук, доцент кафедри судової медицини, медичного правознавства ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Харківського національного медичного університету, м. Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.3.103.2022.15

Ключові слова:

давність настання смерті; судово-медична експертиза; встановлення; посмертний інтервал; сучасні технології

Анотація

Визначення давності настання смерті є ключовим питанням судово-слідчих органів при роботі з трупом на місці подій. Адже саме надані судово-медичним експертом точні дані дозволяють відповісти на важливі питання під час розслідування злочину. Незважаючи на величезну кількість фундаментальних досліджень, проведених протягом багатьох десятиліть та присвячених точному встановленню часу, що минув від моменту настання смерті, дана проблема досі не вирішена. Попри отримані багатообіцяючі результати, більшість запропонованих методів були охарактеризовані як ненадійні через чутливість до впливу багатьох зовнішніх та внутрішніх модифікуючих факторів. На нашу думку, перспективним є поєднання різних методів діагностики давності настання смерті для одночасного аналізу кількох складових, що дозволить врахувати різні причини смерті, патологічні стани та інші фактори, що можуть внести похибку в отриманий результат.

Посилання

Byard RW. Timing: the Achilles heel of forensic pathology. Forensic Science, Medicine, and Pathology. 2017;13(2):113-4.

Hayman J, Oxenham M. Estimation of the Time Since Death: Current Research and Future Trends. 2020. 268 p.

Bachyns'kyi VT, Mishalov VD, Vanchuliak OIa, Harazdiuk MS, Andriichuk AO, Sarkisova YuV. Suchasni diahnostychni mozhlyvosti sudovoi medytsyny u vyrishenni pytannia vstanovlennia davnosti nastannia smerti [Modern diagnostic capabilities of forensic medicine in solving the issue of establishing the time limit for the onset of death]. Klinichna ta eksperymental'na patolohiia. 2015;14(2):12-5. (in Ukrainian).

Mishalov VD, Voichenko VV, Petroshak OIu, Dunaiev OV, Kozlov SV, Kostenko YeIa, et al. Sudovo-medychna otsinka osoblyvostei biolohichnykh tkanyn liudyny stosovno vyznachennia davnosti nastannia smerti i zapodiiannia mekhanichnykh ushkodzhen' [Forensic assessment of the characteristics of human biological tissues in relation to determining the time of death and the occurrence of mechanical injuries]. Sudovo-medychna ekspertyza. 2019;1:50-2. DOI: 10.24061/2707-8728.1.2019.10. (in Ukrainian).

De-Giorgio F, Grassi S, d'Aloja E, Pascali VL. Post-mortem ocular changes and time since death: scoping review and future perspective. Leg Med. 2021;50:101862. DOI: 10.1016/j.legalmed.2021.101862.

Wang Q, Lin HC, Xu JR, Huang P, Wang ZY. Current Research and Prospects on Postmortem Interval Estimation. Fa Yi Xue Za Zhi. 2018;34(5):459-67. DOI: 10.12116/j.issn.1004-5619.2018.05.002.

De-Giorgio F, Nardini M, Foti F, Minelli E, Papi M, D’Aloja E, et al. A novel method for post-mortem interval estimation based on tissue nano-mechanics. Int J Legal Med. 2019;133(4):1133-9. DOI:10.1007/s00414-019-02034-z.

Wilk LS, Hoveling RJM, Edelman GJ, Hardy HJJ, van Schouwen S, van Venrooij H, et al. Reconstructing the time since death using noninvasive thermometry and numerical analysis. Sci Adv. 2020;6(22):eaba4243. DOI: 10.1126/sciadv.aba4243.

Jeong SJ, Park SH, Park JE, Park SH, Moon TY, Shin SE, et al. Extended model for estimation of ambient temperature for postmortem interval (PMI) in Korea. Forensic Sci Int. 2020 Apr 1;309:110196. DOI: 10.1016/j.forsciint.2020.110196.

Henssge C, Madea B. Estimation of the time since death in the early post-mortem period. Forensic Sci Int. 2004 Sep 10;144(2-3):167-75. DOI: 10.1016/j.forsciint.2004.04.051.

Hayman J, Oxenham M. Estimation of the Time Since Death: Current Research and Future Trends. 2020. 268 p.

Madea B. Methods for determining time of death. Forensic Sci Med Pathol. 2016;12(4):451-85. DOI: 10.1007/s12024-016-9776-y.

Sharma P, Kabir CS. A Simplified Approach to Understanding Body Cooling Behavior and Estimating the Postmortem Interval. Forensic Sci. 2022 May 6;2(2):403-16.

Kaliszan M, Wujtewicz M. Eye temperature measured after death in human bodies as an alternative method of time of death estimation in the early postmortem period. A successive study on new series cases with exactly known time of death. Leg Med. 2019;38:10-13. DOI: 10.1016/j.legalmed.2019.03.004.

Laplace K, Baccino E, Peyron PA. Estimation of the time since death based on body cooling: A comparative study of four-temperature based models. Int J Leg Med. 2021;135(6):2479-87. DOI: 10.1007/s00414-021-02635-7.

Guerrero-Urbina C, Sol M, Fonseca GM. Histochemical and Immunohistochemical Methods for the Postmortem Interval Estimation in Human Tissues: A Review. International Journal of Morphology. 2020;38(2):241-6. DOI: 10.4067/S0717-95022020000200241.

Donaldson AE, Lamont IL. Biochemistry changes that occur after death: potential markers for determining post-mortem interval. PloS ONE. 2013;8(11):e82011.

Cordeiro C, Ordóñez-Mayán L, Lendoiro E, Febrero-Bande M, Vieira DN, Muñoz-Barús JI. A reliable method for estimating the postmortem interval from the biochemistry of the vitreous humor, temperature and body weight. Forensic Sci Int. 2019;295:157-68. DOI: 10.1016/j.forsciint.2018.12.007.

Kaszynski RH, Nishiumi S, Azuma T, Yoshida M, Kondo T, Takahashi M, et al. Postmortem interval estimation: a novel approach utilizing gas chromatography/mass spectrometry-based biochemical profiling. Anal Bioanal Chem. 2016;408(12):3103-12. DOI: 10.1007/s00216-016-9355-9.

El-Noor MM, Elhosary NM, Khedr NF, El-Desouky KI. Estimation of early postmortem interval through biochemical and pathological changes in rat heart and kidney. Am J Forensic Med Pathol. 2016;37(1):40-6. DOI: 10.1097/PAF.0000000000000214.

Garland J, Philcox W, Kesha K, Morrow P, Lam L, Spark A, et al. Differences in sampling site on postmortem cerebrospinal fluid biochemistry: a preliminary study. Am J Forensic Med Pathol. 2018;39(4):304-8. DOI: 10.1097/PAF.0000000000000420.

Swain R, Kumar A, Sahoo J, Lakshmy R, Gupta SK, Bhardwaj DN, et al. Estimation of post-mortem interval: A comparison between cerebrospinal fluid and vitreous humour chemistry. J Forensic Leg Med. 2015;36:144-8. DOI: 10.1016/j.jflm.2015.09.017.

Li W, Chang Y, Cheng Z, Ling J, Han L, Li X, et al. Vitreous humor: A review of biochemical constituents in postmortem interval estimation. Journal of Forensic Science and Medicine. 2018;4(2):85.

McCleskey BC, Dye DW, Davis GG. Review of Postmortem Interval Estimation Using Vitreous Humor: Past, Present, and Future. Acad Forensic Pathol. 2016;6(1):12-8.

Zilg B, Bernard S, Alkass K, Berg S, Druid H. A new model for the estimation of time of death from vitreous potassium levels corrected for age and temperature. Forensic Sci Int. 2015 Sep;254:158-66. DOI: 10.1016/j.forsciint.2015.07.020.

Ioelu L, Garland J, Palmiere C, Ondruschka B, Da Broi U, Glenn C, et al. Use of vitreous humor electrolytes in estimating postmortem interval in infant population (< 1 year). Australian Journal of Forensic Sciences. 2021;1-10.

Ave MT, Ordóñez-Mayán L, Camiña M, Febrero-Bande M, Muñoz-Barús JI. Estimation of the post-mortem interval: Effect of storage conditions on the determination of vitreous humour [K+]. Sci Justice. 2021;61(5):597-602. DOI: 10.1016/j.scijus.2021.07.005.

Pigaiani N, Bertaso A, De Palo EF, Bortolotti F, Tagliaro F. Vitreous humor endogenous compounds analysis for post-mortem forensic investigation. Forensic Sci Int. 2020;310:110235. DOI: 10.1016/j.forsciint.2020.110235.

Napoli PE, Nioi M, Gabiati L, Laurenzo M, De-Giorgio F, Scorcia V, et al. Repeatability and reproducibility of postmortem central corneal thickness measurements using a portable optical coherence tomography system in humans: A prospective multicenter study. Sci Rep. 2020;10(1):14508. DOI: 10.1038/s41598-020-71546-1.

Locci E, Stocchero M, Noto A, Chighine A, Natali L, Napoli PE, et al. A 1H NMR metabolomic approach for the estimation of the time since death using aqueous humour: An animal model. Metabolomics. 2019;15(5):76. DOI: 10.1007/s11306-019-1533-2.

Ushenko O, Zhytaryuk V, Dvorjak V, Martsenyak IV, Dubolazov O, Bodnar BG, et al. Multifunctional polarization mapping system of networks of biological crystals in the diagnostics of pathological and necrotic changes of human organs. In: Biosensing and Nanomedicine XII. SPIE. 2019 Sep 9;11087:54-8.

Sarkisova YuV, Bachyns'kyi VT, Ushenko OH, Mel'nyk MM. Poliaryzatsiina mikroskopichna tomohrafiia polikrystalichnoi struktury preparativ sklopodibnoho tila u diahnostytsi davnosti nastannia smerti [Polarization microscopic tomography of the polycrystalline structure of preparations of the vitreous body in the diagnosis of the time of onset of death]. Suchasni medychni tekhnolohii. 2019;4:54-61. (in Ukrainian).

Stashkevich AT, Wanchulyak Y, Litvinenko OY, Ushenko YO, Dubolazov OV, Sorochan E, et al. Differential Mueller-matrix tomography of the polycrystalline structure of biological tissues with different damage durations. In Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High Energy Physics Experiments, SPIE. 2021;12040:101-6.

Harazdyuk MS, Bachinsky VT, Wanchulyak OY, Ushenko AG, Ushenko YA, Dubolazov AV, et al. Correlation and Autofluorescence Microscopy in Forensics Medicine: Time of Death Detection Using Polycrystalline Cerebrospinal Fluid Films. Springer; 2021. 31-8 p.

Ivashkevich Y, Wanchulyak O, Bachinskiy V, Tomka Y, Soltys I, Dubolazov O, et al. Phase reconstruction of the polycrystalline structure of internal organs tissues in the differentiation of alcohol and carbon monoxide poisoning. In Advanced Topics in Optoelectronics, Microelectronics and Nanotechnologies X. SPIE. 2020 Dec;11718:340-45.

Bachinsky V, Vanchulyak OY, Ushenko AG, Ushenko YA, Dubolazov AV. Scale-Selective Multidimentional Polarisation Microscopy in the Post-mortem Diagnosis of Acute Myocardium Ischemia. In Multi-parameter Mueller Matrix Microscopy for the Expert Assessment of Acute Myocardium Ischemia. Springer, Singapore; 2021. p. 23-51.

Tu C, Du T, Shao C, Liu Z, Li L, Shen Y. Evaluating the potential of housekeeping genes, rRNAs, snRNAs, microRNAs and circRNAs as reference genes for the estimation of PMI. Forensic Sci Med Pathol. 2018;14(2):194-201. DOI: 10.1007/s12024-018-9973-y.

Lv YH, Ma JL, Pan H, Zhang H, Li WC, Xue AM, et al. RNA degradation as described by a mathematical model for post-mortem interval determination. J Forensic Leg Med. 2016;44:43-52. DOI: 10.1016/j.jflm.2016.08.015. E.

Poór VS, Lukács D, Nagy T, Rácz E, Sipos K. The rate of RNA degradation in human dental pulp reveals post-mortem interval. Int J Legal Med. 2016;130(3):615-9. DOI: 10.1007/s00414-015-1295-y.

Kim JY, Kim Y, Cha HK, Lim HY, Kim H, Chung S, et al. Cell death-associated ribosomal RNA cleavage in post-mortem tissues and its forensic applications. Mol Cells. 2017;40(6):410-7. DOI: 10.14348/molcells.2017.0039.

Lv YH, Ma JL, Pan H, Zeng Y, Tao L, Zhang H, et al. Estimation of the human post-mortem interval using an established rat mathematical model and multi-RNA markers. Forensic Sci Med Pathol. 2017;13(1):20-7. DOI: 10.1007/s12024-016-9827-4.

Villet MH, Amendt J. Advances in entomological methods for death time estimation. In Forensic Pathology Reviews; Turk, E.E., Ed.; Springer: Berlin/Heidelberg, Germany; 2011. p. 213-37.

Lei G, Liu F, Liu P, Zhou Y, Jiao T, Dang YH. A bibliometric analysis of forensic entomology trends and perspectives worldwide over the last two decades (1998-2017). Forensic Sci Int. 2019;295:72-82. DOI: 10.1016/j.forsciint.2018.12.002.

Matuszewski S, Madra-Bielewicz A. Post-mortem interval estimation based on insect evidence in a quasi-indoor habitat. Sci Justice. 2019;59(1):109-15. DOI: 10.1016/j.scijus.2018.06.004.

Сучасний стан проблеми судово-медичного встановлення давності настання смерті (огляд літератури)

Автор(и)

DOI:

Ключові слова:

Анотація

Посилання

##submission.downloads##

Опубліковано

Номер

Розділ

Ліцензія

Інформація