Характеристика показників спермограми інфертильних чоловіків із супутньою аутоімунною патологією суглобів (ревматоїдним артритом)

Анотація

Нині наявні низка даних, що запальні захворювання суглобів чинять негативний вплив на фертильність чоловіків. Ймовірно, існує взаємозв'язок між аутоімунною запальною патологією суглобів і фертильністю. Досліджено, що ревматоїдний артрит знижує потенціал пари для успішного дітонародження. Зараз немає однозначного уявлення того, наскільки сам ревматоїдний артрит спричиняє непліддя, чи воно пов’язане також із впливом оксидативного стресу чи препаратів, що використовуються для лікування цієї патології. Припускається, що існує перехресний зв’язок між захворюванням на ревматоїдний артрит та фертильністю.
Мета дослідження – з’ясування особливостей змін показників спермограми та низки біохімічних показників чоловіків із ідіопатичною неплідністю та супутньою аутоімунною патологією суглобів - ревматоїдним артритом.
Матеріал і методи. Проведено дослідження репродуктивної функції 68 чоловіків віком 22 - 45 років, середній вік 32,7±4,3 року (група І). У всіх осіб також встановлено захворювання на РА без наявності супутніх запальних захворювань сполучної тканини, інших запальних захворювань, онкологічної патології на момент початку дослідження. Групу контролю склали фертильні чоловіки із нормозооспермією, такого ж віку (група ІІ, n=56). Діагностика неплідності проводилася на амбулаторному етапі згідно зі стандартами ВООЗ. Дослідження полягало у вивченні показників спермограми у пацієнтів обох груп і порівнянні їх між собою та з референтними значеннями. Результати. Порівняння фізико-хімічних показників еякуляту чоловіків продемонструвало, що об’єм еякуляту в I та II групах достовірно не відрізнявся, відповідно 2,6±0,5 мл та 3,4±0,4 мл, а показник рН у спермі хворих I групи відрізнявся патологічним зростанням – 7,7±0,3, на відміну від осіб II групи – 7,3 ± 0,3, хоча ця різниця знаходиться в межах референтних значень. Порушення фізико-хімічних властивостей сім’яної плазми полягало у достовірному збільшенні показників часу розрідження еякуляту в осіб I групи – 52,8±4,7 хв, порівняно з пацієнтами II групи – 38,3±4,1 хв (р<0,05). Виявлено статистично достовірні порушення низки якісних показників еякуляту. Однак щодо зменшення рухливості сперматозоїдів, то в групі І цей показник становив 42,16±5,42 %, а в контрольній групі ІІ – 50,7±5,2 %, тобто достовірної різниці між двома показниками не виявлено (р>0,05). Показник сперматозоїдів із нормальною формою голівки був вищим в 7,5 раза в еякуляті фертильних чоловіків групи ІІ з нормозооспермією. Кількість нерухомих сперматозоїдів була більшою у 2,0 раза в осіб I групи, ніж в осіб II групи, відповідно 14,2±1,4 та 7,1± 0,7 % (р<0,001). Це корелює зі змінами фізико-хімічних та біохімічних показників, зокрема час розрідження сперми зростає в 1,4 раза (р<0,05), концентрація фруктози знижується в 1,8 раза (р<0,05), а концентрація цитрату знижується в 1,7 раза (р<0,05). Найбільшою мірою знижується при неплідності та аутоімунній патології суглобів концентрація цинку, в 3,4 раза (р<0,001). Все це разом свідчить про порушення чоловічої репродуктивної функції.
Висновок. Репродуктивні проблеми в чоловіків з ідіопатичним непліддям та супутньою аутоімунною патологією суглобів полягають у достовірному порушенні якісних показників еякуляту, зокрема зниженнi кількості сперматозоїдів в еякуляті, зниженнi кількості живих сперматозоїдів, зростаннi кількості нерухомих сперматозоїдів, що корелює зі змінами фізико-хімічних (середній показник часу розрідження зростає) та біохімічних (зниження концентрації фруктози, цитрату та цинку) даних, порівняно з показниками еякуляту у фертильних чоловіків із нормозооспермією.