Характеристика показників спермограми інфертильних чоловіків із супутньою аутоімунною патологією суглобів (ревматоїдним артритом)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.4.104.2022.3Ключові слова:
ідіопатична неплідність чоловіків; ревматоїдний артрит; спермограма; еякулят; сім’яна плазмаАнотація
Нині наявні низка даних, що запальні захворювання суглобів чинять негативний вплив на фертильність чоловіків. Ймовірно, існує взаємозв'язок між аутоімунною запальною патологією суглобів і фертильністю. Досліджено, що ревматоїдний артрит знижує потенціал пари для успішного дітонародження. Зараз немає однозначного уявлення того, наскільки сам ревматоїдний артрит спричиняє непліддя, чи воно пов’язане також із впливом оксидативного стресу чи препаратів, що використовуються для лікування цієї патології. Припускається, що існує перехресний зв’язок між захворюванням на ревматоїдний артрит та фертильністю.
Мета дослідження – з’ясування особливостей змін показників спермограми та низки біохімічних показників чоловіків із ідіопатичною неплідністю та супутньою аутоімунною патологією суглобів - ревматоїдним артритом.
Матеріал і методи. Проведено дослідження репродуктивної функції 68 чоловіків віком 22 - 45 років, середній вік 32,7±4,3 року (група І). У всіх осіб також встановлено захворювання на РА без наявності супутніх запальних захворювань сполучної тканини, інших запальних захворювань, онкологічної патології на момент початку дослідження. Групу контролю склали фертильні чоловіки із нормозооспермією, такого ж віку (група ІІ, n=56). Діагностика неплідності проводилася на амбулаторному етапі згідно зі стандартами ВООЗ. Дослідження полягало у вивченні показників спермограми у пацієнтів обох груп і порівнянні їх між собою та з референтними значеннями. Результати. Порівняння фізико-хімічних показників еякуляту чоловіків продемонструвало, що об’єм еякуляту в I та II групах достовірно не відрізнявся, відповідно 2,6±0,5 мл та 3,4±0,4 мл, а показник рН у спермі хворих I групи відрізнявся патологічним зростанням – 7,7±0,3, на відміну від осіб II групи – 7,3 ± 0,3, хоча ця різниця знаходиться в межах референтних значень. Порушення фізико-хімічних властивостей сім’яної плазми полягало у достовірному збільшенні показників часу розрідження еякуляту в осіб I групи – 52,8±4,7 хв, порівняно з пацієнтами II групи – 38,3±4,1 хв (р<0,05). Виявлено статистично достовірні порушення низки якісних показників еякуляту. Однак щодо зменшення рухливості сперматозоїдів, то в групі І цей показник становив 42,16±5,42 %, а в контрольній групі ІІ – 50,7±5,2 %, тобто достовірної різниці між двома показниками не виявлено (р>0,05). Показник сперматозоїдів із нормальною формою голівки був вищим в 7,5 раза в еякуляті фертильних чоловіків групи ІІ з нормозооспермією. Кількість нерухомих сперматозоїдів була більшою у 2,0 раза в осіб I групи, ніж в осіб II групи, відповідно 14,2±1,4 та 7,1± 0,7 % (р<0,001). Це корелює зі змінами фізико-хімічних та біохімічних показників, зокрема час розрідження сперми зростає в 1,4 раза (р<0,05), концентрація фруктози знижується в 1,8 раза (р<0,05), а концентрація цитрату знижується в 1,7 раза (р<0,05). Найбільшою мірою знижується при неплідності та аутоімунній патології суглобів концентрація цинку, в 3,4 раза (р<0,001). Все це разом свідчить про порушення чоловічої репродуктивної функції.
Висновок. Репродуктивні проблеми в чоловіків з ідіопатичним непліддям та супутньою аутоімунною патологією суглобів полягають у достовірному порушенні якісних показників еякуляту, зокрема зниженнi кількості сперматозоїдів в еякуляті, зниженнi кількості живих сперматозоїдів, зростаннi кількості нерухомих сперматозоїдів, що корелює зі змінами фізико-хімічних (середній показник часу розрідження зростає) та біохімічних (зниження концентрації фруктози, цитрату та цинку) даних, порівняно з показниками еякуляту у фертильних чоловіків із нормозооспермією.
Посилання
McInnes IB, Schett G. The pathogenesis of rheumatoid аrthritis. N Engl J Med. 2011;365(23):2205-19. DOI: 10.1056/NEJMra1004965.
Fattah A, Asadi A, Shayesteh MR, Hesari FH, Jamalzehi S, Abbasi M, et al. Fertility and infertility implications in rheumatoid arthritis; state of the art. Inflamm Res. 2020;69(8):721-29. DOI: 10.1007/s00011-020-01362-w.
Provost M, Eaton JL, Clowse ME. Fertility and infertility in rheumatoid arthritis. Curr Opin Rheumatol. 2014;26(3):308-14. DOI: 10.1097/BOR.0000000000000058.
Tahmasbpour E, Balasubramanian D, Agarwal A. A multi-faceted approach to understanding male infertility: gene mutations, molecular defects and assisted reproductive techniques (ART). J Assist Reprod Genet. 2014;31(9):1115-37. DOI: 10.1007/s10815-014-0280-6.
Horpynchenko II, Hurzhenko YuM, Spyrydonenko VV, Lytvynets' YuIe. Porivnial'na kharakterystyka pokaznykiv spermohramy pry idiopatychnykh formakh bezpliddia u cholovikiv z radiatsiino zabrudnenykh ta umovno chystykh rehioniv Ukrainy [Comparative characteristics of spermogram indicators in idiopathic forms of infertility in men from radiation-contaminated and conditionally clean regions of Ukraine]. Problemy Padiatsiinoi Medytsyny ta Padiobiolohii. 2019;24:367-79. (in Ukrainian).
Salonia A, Bettocchi C, Carvalho J, Corona G, Jones TH, Kadioglu A, et al. EAU Guidelines on sexual and reproductive health. European Association of Urology. 2022. 251 p.
Agarwal A, Parekh N, Kumar M, Selvam P, Henkel R, Shah R, et al. Male oxidative stress infertility (MOSI): proposed terminology and clinical practice guidelines for management of idiopathic male infertility. World J Mens Health. 2019;37(3):296-12. DOI: 10.5534/wjmh.190055.
Tan J, Taskin O, Albert A, Bedaiwy MA. Association between sperm DNA fragmentation and idiopathic recurrent pregnancy loss: a systematic review and meta-analysis. Reprod Biomed Online. 2019;38(6):951-60. DOI: 10.1016/j.rbmo.2018.12.029.
Vaughan D, Tirado E, Garcia D, Datta V, Sakkas D. DNA fragmentation of sperm: a radical examination of the contribution of oxidative stress and age in 16945 semen samples. Hum Reprod. 2020;35(10):2188-96. https://doi.org/10.1093/humrep/deaa159.
Campbell MJ, Lotti F, Baldi E, Schlatt S, Festin MP, Björndahl L, et al. Distribution of semen examination results 2020 - A follow up of data collated for the WHO semen analysis manual 2010. Andrology. 2021;9(3):817-22. DOI: 10.1111/andr.12983.
WHO laboratory manual for the examination and processing of human semen. Sixth edition. 2021.
Cooper TG, Noonan E, von Eckardstein S, Auger J, Baker HW, Behre HM, et al. World Health Organization reference values for human semen characteristics. Hum Reprod Update. 2010;16(3):231-45. DOI: 10.1093/humupd/dmp048.
Trang NT, Sang TT, Hoang N, Khanh NTG, Duc TT. Assessment of the level of seminal zinc and fructose concentration in seminal plasma of vietnamese infertile men. MOJ Biorg Org Chem. 2018;2(4):185-90. DOI: 10.15406/mojboc.2018.02.00079.
Colagar AH, Marzony ET, Chaichi MJ. Zinc levels in seminal plasma are associated with sperm quality in fertile and infertile men. Nutr Res. 2009;29(2):82-8. DOI: 10.1016/j.nutres.2008.11.007.
Doshi H, Heana O, Hemali T. Zinc levels in seminal plasma and its relationship with seminal characteristics. Journal of Obstetrics and Gynecology of India. 2008;58:152-55.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О.В. Мельник, М.З. Воробець, Р.В. Фафула, З.Д. Воробець
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).