Гігієнічна оцінка та аліментарна корекція рівня вітаміну D у мешканців Південного регіону України
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.4.104.2022.7Ключові слова:
дефіцит і недостатність вітаміну D; аліментарна корекція; профілактика; населення УкраїниАнотація
Для більшості людей найкращий спосіб профілактики дефіциту вітаміну D – це оптимізація раціону харчування за рахунок використання продуктів із високим вмістом вітаміну D. Додавання до раціону харчування продуктів із високим вмістом вітаміну D, доступних у конкретному регіоні проживання, є фізіологічним способом профілактики недостатності та дефіциту вітаміну D, що, у свою чергу, є дієвим способом запобігання розвитку патологічних станів, пов’язаних із низьким рівнем вітаміну D.
Мета. Визначити статус 25-гідроксивітаміну D у мешканців Південного регіону України. Оцінити взаємозв’язок рівня 25(OH)D з фактичним харчуванням та розробити рекомендації щодо профілактики таких станів.
Матеріал і методи. Обстежено 928 жителів Південного регіону України віком від 19 до 82 років. Дослідження складалося з двох етапів: оцінка раціону харчування та визначення рівня 25(ОН)D сироватки крові з подальшим виконанням аліментарної корекції раціону харчування у пацієнтів з рівнем 25(ОН)D < 30 нг/мл, шляхом збагачення раціону харчування продуктами з високим вмістом вітаміну D.
Результати дослідження. Рівень 25(ОН)D серед учасників дослідження 4,31 – 89,19 нг/мл. Дефіцит 25(OH)D мали 312 пацієнтів, недостатність – 290 пацієнтів, достатній рівень – 326 пацієнтів. У другому етапі дослідження взяли участь 114 пацієнтів: основна група (n=63) – корекція вітаміну D шляхом збагачення раціону харчування продуктами з вмістом вітаміну D в еквіваленті 4000 МО/добу; контрольна група (n=51) - корекція рівня 25(OH)D не проводилась.
Висновки. Дефіцитні стани вітаміну D поширені серед мешканців Півдня України. Корекція раціону харчування за рахунок продуктів з високим вмістом вітаміну D в еквівалентній дозі 4000 МЕ/добу здатна забезпечити достатній рівень 25(ОН)D сироватки крові.
Посилання
Chen Y, Michalak M, Agellon LB. Importance of nutrients and nutrient metabolism on human health. Yale J Biol Med. 2018 Jun 28;91(2):95-103.
Shanyhin AV. Znachennia ratsionu kharchuvannia ta rivnia insoliatsii v zabezpechenosti vitaminom D. Suchasni aspekty profilaktyky [The importance of diet and the level of insolation in the provision of vitamin D. Modern aspects of prevention]. Zdorov'ia suspil'stva. 2022;11(1):16-22. DOI: 10.22141/2306-2436.11.1.2022.288. (in Ukrainian).
Holick MF. The vitamin D deficiency pandemic: Approaches for diagnosis, treatment and prevention. Rev Endocr Metab Disord. 2017 Jun;18(2):153-65. DOI: 10.1007/s11154-017-9424-1.
Wang H, Chen W, Li D, Yin X, Zhang X, Olsen N, et al. Vitamin D and Chronic Diseases. Aging Dis. 2017 May 2;8(3):346-53. DOI: 10.14336/AD.2016.1021.
Amrein K, Scherkl M, Hoffmann M, Neuwersch-Sommeregger S, Köstenberger M, Tmava Berisha A, et al. Vitamin D deficiency 2.0: an update on the current status worldwide. Eur J Clin Nutr. 2020;74(11):1498-1513. DOI: 10.1038/s41430-020-0558-y.
Gibbons JB, Norton EC, McCullough JS, Meltzer DO, Lavigne J, Fiedler VC, et al. Association between vitamin D supplementation and COVID-19 infection and mortality. Sci Rep. 2022;12(1):19397. DOI: 10.1038/s41598-022-24053-4.
Pan'kiv IV. Vitamin D: novi aspekty zastosuvannia, efektyvni dozy. Suchasnyi stan problemy [Vitamin D: new aspects of application, effective doses. The current state of the problem]. International journal of endocrinology. 2021;17(1):38-42. DOI: 10.22141/2224-0721.17.1.2021.226430. (in Ukrainian).
Cheng YC, Huang YC, Huang WL. The effect of vitamin D supplement on negative emotions: A systematic review and meta-analysis. Depress Anxiety. 2020;37(6):549-64. DOI: 10.1002/da.23025.
Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, Gordon CM, Hanley DA, Heaney RP, et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2011;96(7):1911-30. DOI: 10.1210/jc.2011-0385.
Ross AC, Taylor CL, Yaktine AL, Del Valle HB. Institute of Medicine (US) Committee to Review Dietary Reference Intakes for Vitamin D and Calcium, (Eds.). Dietary Reference Intakes for Calcium and Vitamin D. National Academies Press (US); 2011.
Nakaz MOZ Ukrainy vid 03.09.2017 № 1073 «Pro zatverdzhennia Norm fiziolohichnykh potreb naselennia Ukrainy v osnovnykh kharchovykh rechovynakh i enerhii» [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated September 3, 2017 No. 1073 "On the approval of the norms of physiological needs of the population of Ukraine in basic food substances and energy"] [Internet]. [Cited 04. January 2023]. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text. (in Ukrainian).
Charoenngam N, Holick MF. Immunologic Effects of Vitamin D on Human Health and Disease. Nutrients. 2020;12(7):2097. DOI: 10.3390/nu12072097.
Kamins'kyi OV. Dozuvannia vitaminu D [Dosage of vitamin D]. International journal of endocrinology. 2021;17(5):435-42. DOI: 10.22141/2224-0721.17.5.2021.241524. (in Ukrainian).
Thomson BM, Cressey PJ. Determination of vitamin D in foods: Current knowledge and data gaps. New Zealand: Ministry for Primary Industries; 2014.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 А.В. Шанигін, В.В. Бабієнко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
