Експериментальне дослідження інтраочеревинної інстиляції рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору для лікування гострого перитоніту
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.4.104.2022.8Ключові слова:
гострий перитоніт; санація; очеревина; гранулоцитарний колонієстимулювальний факторАнотація
Мета роботи. В експерименті дослідити можливість інтраочеревинного застосування рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору (Г-КСФ) для лікування гострого перитоніту.
Матеріал і методи. Матеріалом дослідження стали 60 білих нелінійних щурів. ГП моделювали інтраочеревинною пункцією 20% суміші автокалу. Через 12 год виконували лапаротомію і санацію очеревинної порожнини. У 30 тварин (контроль) використали розчин декаметоксину. У досліді після санації в очеревинну порожнину уводили розчин Г-КСФ на NaCl у дозі 0,1 млн ОД на 100 г маси. Через 6, 12, 24 і 48 год виконували релапаротомію і забирали парієтальну очеревину для дослідження. На цифрових копіях гістологічних препаратів підраховували кількість клітин.
Результати. Через 6 год: у контролі кількість поліморфноядерних лейкоцитів (ПЯЛ) – 2,7±0,39, у досліді – 3,9±0,38 (р<0,05); у контролі кількість лімфоцитів (ЛЦ) – 0,2±0,13, у досліді – 0,7±0,33 (р<0,05). Через 12 год: у
контролі кількість ПЯЛ – 3,1±0,62, у досліді – 4,6±0,45 (р<0,05); у контролі кількість ЛЦ – 0-1 у полі зору, у досліді – 1,8±0,33; у досліді кількість фібробластів (ФБ) – 0,9±0,27. Через 24 год: у контролі кількість ПЯЛ –
3,3±0,39, у досліді – 1,3±0,33; у контролі кількість ЛЦ – 1,8±0,41, у досліді – 2,3±0,33; у контролі кількість ФБ – 0,4±0,16, у досліді – 1,6±0,31 (р<0,01); у контролі кількість макрофагів (МФ) – 0,4±0,16, у досліді – 0,7±0,21; у досліді кількість плазмоцитів (ПЦ) – 1,1±0,28. Через 48 год: у контролі кількість ПЯЛ – 2,1±0,27, у досліді – 1,4±0,31 (р<0,05); у контролі кількість ЛЦ – 2,2±0,29, у досліді – 3,3±0,37 (р<0,05); у контролі кількість ФБ – 1,9±0,34, у досліді – 2,9±0,23 (р<0,05); у контролі кількість макрофагів (МФ) – 2,0±0,36, у досліді – 3,4±0,22 (р<0,01); у контролі кількість ПЦ – 0,9±0,28, у досліді – 3,1±0,27 (р<0,01).
Висновки. У тварин з моделями ГП після проведення санації очеревинної порожнини розчином декаметоксину спостерігаються ознаки затримки місцевої відповіді імунокомпетентних клітин на 12-24 год, процесів регенерації на 24-48 год і сповільнення регресу запального процесу в очеревині. У тварин, яким після санації використали внутрішньоочеревинну інстиляцію Г-КСФ, спостерігаються ознаки раннього активування місцевої реакції імунних клітин та процесів регенерації, разом із прискоренням регресу запалення. Результати експериментів вказують, що внутрішньоочеревинну інстиляцію Г-КСФ можна використати за клінічних умов для лікування хворих на гострий перитонит.
Посилання
Dziubanovs'kyi I, Benedykt V. Hostryi poshyrenyi perytonit. Laparostomiia chy prohramovana relaparotomiia? [Acute disseminated peritonitis. Laparostomy or programmed relaparotomy?]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2014;1(13):53-5. DOI: 10.24061/1727-0847.13.1.2014.12. (in Ukrainian).
Sartelli M, Chichom-Mefire А, Labricciosa FM, Hardcastle T, Abu-Zidan FM, Adesunkanmi AK, et al. The management of intra-abdominal infections from a global perspective: 2017 WSES guidelines for management of intra-abdominal infections. World J Emerg Surg. 2017;12:29. DOI:10.1186/s13017-017-0141-6.
Zhou Q, Shi Q, Yu X, Wang Z, Zhang J, Yang N, et al. Effectiveness of intraoperative peritoneal lavage (IOPL) with saline in patient with intra-abdominal infections: a systematic review and meta-analysis protocol. BMJ Open. 2020 Jul 19;10(7):e036273. DOI: 10.1136/bmjopen-2019-036273.
Ross JT, Matthay MA, Harris HW. Secondary peritonitis: principles of diagnosis and intervention. BMJ. 2018;361:1407. DOI: 10.1136/bmj.k1407.
Mazuski JE, Tessier JM, May AK, Sawyer RG, Nadler EP, Rosengart MR, et al. The Surgical Infection Society Revised Guidelines on the Management of Intra-Abdominal Infection. Surg Infect (Larchmt). 2017;18(1):1-76. DOI: 10.1089/sur.2016.261.
Hecker A, Reichert M, Reuß CJ, Schmoch T, Riedel J, Schneck E, et al. Intra-abdominal sepsis: new definitions and current clinical standards. Langenbecks Arch Surg. 2019;404(3):257-71. DOI: 10.1007/s00423-019-01752-7.
Wang Y, Guo J, Xiong T, Wang F, Kou G, Ning H. The quality assessment of intraabdominal infection guidelines consensuses in 2 decades: which are better and any changes? Medicine (Baltimore). 2020;99(50):23643. DOI: 10.1097/MD.0000000000023643.
Boiko VV, Lohachov VK, Tymchenko MIe. Zastosuvannia rozchynu dekametoksynu v likuvanni rozpovsiudzhenykh form perytonitu [Use of decamethoxine solution in the treatment of widespread forms of peritonitis]. Kharkivs'ka khirurhichna shkola. 2013;3(1):88-92. (in Ukrainian).
Hesami M, Alipour H, Nikoupour Daylami H, Alipour B, Bazargan-Hejazi S, Ahmadi A. Irrigation of abdomen with imipenem solution decreases surgical site infections in patients with perforated appendicitis: a randomized clinical trial. Iran Red Crescent Med J. 2014;16(4):12732. DOI: 10.5812/ircmj.12732.
Moroz PV. Novi metody sanatsii ocherevynnoi porozhnyny pry rozpovsiudzhenykh formakh perytonitu [New methods of rehabilitation of the peritoneal cavity in widespread forms of peritonitis]. XXIV Congress of Surgeons of Ukraine. Coll. Sciences of works. Wedge surgery. 2018. p. 258-59.
Feleshtyns'kyi YaP, Demkovych OP, Diadyk OO, Smischuk VV. Eksperymental'no-morfolohichne obgruntuvannia vykorystannia antyseptychnoho helevoho rozchynu pry zahal'nomu perytoniti [Experimental and morphological justification of the use of an antiseptic gel solution in general peritonitis]. Khirurhiia Ukrainy. 2019;3:19-25. (in Ukrainian).
Burini G, Cianci MC, Coccetta M, Spizzirri A, Di Saverio S, Coletta R, et al. Aspiration versus peritoneal lavage in appendicitis: a meta-analysis. World J Emerg Surg. 2021 Sep 6;16(1):44. DOI: 10.1186/s13017-021-00391-y.
Gemici E, Bozkurt M, Sürek A, Seyhun C, Güneş ME. Laparoscopic lavage versus aspiration alone in perforated acute appendicitis: a prospective randomized controlled study. Surg Laparosc Endosc Percutan Tech. 2020 Feb;30(1):14-7. DOI: 10.1097/SLE.0000000000000745.
Capobianco A, Cottone L, Monno A, Manfredi AA, Rovere-Querini P. The peritoneum: healing, immunity, and diseases. 2017;243(2):137-47. DOI: 10.1002/path.4942.
Ağca B, İşcan A, Polat E, Memişoğlu K. The antibacterial effect of peritoneal fluid in experimental peritonitis. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 2018;24(5):387-90. DOI: 10.5505/tjtes.2018.10452.
Granslo HN, Aarag Fredheim EG, Esaiassen E, Christophersen L, Jensen PØ, Mollnes TE, et al. The synthetic antimicrobial peptide LTX21 induces inflammatory responses in a human whole blood model and a murine peritoneum model. APMIS. 2019;127(6):475-83. DOI: 10.1111/apm.12946.
Hrynchuk AF, Davydenko IS, Hrynchuk FV, Polians'kyi IIu. Eksperymental'ne obgruntuvannia intraocherevynnoho zastosuvannia interferonu α2b dlia likuvannia hostroho perytonitu [Experimental justification of intraperitoneal use of interferon α2b for the treatment of acute peritonitis]. Shpytal'na khirurhiia. Zhurnal imeni L. Ya. Koval'chuka. 2020;1:46-50. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10736.
Lee M, Kim K, Jo Y, Lee J, Hwang J. Dose-dependent mortality and organ injury in a cecal slurry peritonitis model. J Surg Res. 2016;206(2):427-34. DOI: 10.1016/j.jss.2016.08.054.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 А.І. Шурма, Ф.В. Гринчук
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
