Можливості мультиспіральної комп'ютерної томографії в оцінці структурно-композиційних особливостей кальцієвмісних сечових конкрементів

Автор(и)

  • С.М. Колупаєв канд. мед. наук, доцент, доцент кафедри урології, нефрології та андрології ім. проф. А.Г.Подрєзи, Харківського національного медичного університету, м. Харків, Україна
  • В.М. Лісовий д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри урології, нефрології та андрології ім. проф. А.Г.Подрєзи, Харківського національного медичного університету, м. Харків, Україна
  • Н.М. Андоньєва д-р мед. наук, професор, професор кафедри урології, нефрології та андрології ім. проф. А.Г. Подрєзи, Харківського національного медичного університету, м. Харків, Україна
  • Я.С. Бєлєвцова канд. мед. наук з державного управління, доцент, помічник ректора Харківського національного медичного університету, доцент кафедри громадського здоров’я та управління охорони здоров’я, Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
  • М.А. Лісова канд. мед. наук, професор кафедри професійно орієнтованих дисциплін. Харківський міжнародний медичний університет, м. Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.4.104.2022.10

Ключові слова:

комп'ютерна томографія; сечовий конкремент; структура; мінеральний склад

Анотація

Мета – вивчити показники рентгенівської щільності (HU) кальцієвмісних сечових конкрементів із різними структурно-композиційними особливостями.
У роботі вивчено структурно-композиційні особливості 118 зразків кальцієвмісних сечових конкрементів, які отримані в результаті проведення екстракорпоральної ударно-хвильової, перкутанної та уретроскопічної літотрипсії у пацієнтів із конкрементами нирок та сечоводів. Структурні особливості конкрементів оцінені шляхом проведення кристалооптичного аналізу, в процесі якого оцінені лінійні розміри, форма, колір та ступінь прозорості кристалічних елементів, розраховано показники об'ємної частки аморфної та кристалічної фаз у структурі зразка. Композиційні особливості ниркового конкремента вивчені на підставі якісної та кількісної оцінки їх мінерального складу методом інфрачервоної спектроскопії. Рентгенівська щільність (HU) кальцієвмісних ниркових конкрементів оцінювалася на підставі даних комп'ютерної томографії без контрастування, яка виконувалася всім пацієнтам у передопераційному періоді. Структурно-композиційні особливості кальцієвмісних сечових конкрементів характеризуються наявністю в їх складі сполук оксалату кальцію у вигляді вевеліту і веделіту, а також фосфату кальцію у вигляді апатиту, гідроксилапатиту, фторапатиту, карбонатапатиту, які, залежно від стадії кристалізації, можуть бути на кристалічному стані. Рентгенівська щільність даного виду сечового конкремента, за даними мультиспіральної комп'ютерної томографії, відповідає діапазону 1090-1785 HU. Є пряма кореляційна залежність рівня рентгенівської щільності конкремента та об'ємної частки кристалічної фази у його структурі.

Посилання

Sorokin I, Mamoulakis C, Miyazawa K, Rodgers A, Talati J, Lotan Y. Epidemiology of stone disease across the world. World J Urol. 2017;35(9):1301-20. DOI: 10.1007/s00345-017-2008-6.

Zanetti SP, Talso M, Palmisano F, Longo F, Gallioli A, Fontana M, et al. Comparison among the available stone treatment techniques from the first European Association of Urology Section of Urolithiasis (EULIS) Survey: Do we have a Queen? PLoS One [Internet]. 2018 [cited 2022 Nov 11];13(11):e0205159. Available from: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0205159 DOI:10.1371/journal.pone.0205159.

Nouri AI, Hassali MA, Allayla TH. Satisfaction and perceptions of patients toward kidney stones disease management: A review of literature. Malay J Pharm Sci. 2018;16(1):55-60. DOI:10.21315/mjps2018.16.1.5.

Turk C, Neisius A, Petřík A, Seitz C, Skolarikos A, Thomas K, et al. EAU Guidelines on Urolithiasis 2020. Edn. presented at the EAU Annual Congress Amsterdam 2020. Publisher: The European Association of Urology Guidelines Office. Available from: https://uroweb.org/guideline/urolithiasis.

Chaussy CG, Tiselius HG. How can and should we optimize extracorporeal shockwave lithotripsy? Urolithiasis. 2018;46(1):3-17. DOI: 10.1007/s00240-017-1020-z.

Williams JC Jr, Saw KC, Paterson RF, Hatt EK, McAteer JA, Lingeman JE. Variability of renal stone fragility in shock wave lithotripsy. Urology. 2003;61(6):1092-7. DOI:10.1016/s0090-4295(03)00349-2.

Serkan Yalçın M, Tek M. Analysis of urinary stones collected from some patients with X-ray diffraction, Fourier transform infrared spectroscopy, and scanning electron microscopy. J ApplSpectrosc. 2019;85:1050-7. DOI: 10.1007/s10812-019-00758-9.

Lee JH, Woo SH, Kim ET, Kim DK, Park J. Comparison of patient satisfaction with treatment outcomes between ureteroscopy and shock wave lithotripsy for proximal ureteral stones. Korean J Urol. 2010;51(11):788-93. DOI: 10.4111/kju.2010.51.11.788.

Sekkoum K, Abdelkrim C, Taleb S, Belboukhari N. FTIR spectroscopic study of human urinary stones from El Bayadh district (Algeria). Arab J Chem. 2016;9(3):330-34. DOI: 10.1016/j.arabjc.2011.10.010.

Kawahara T, Miyamoto H, Ito H, Terao H, Kakizoe M, Kato Y, et al. Predicting the mineral composition of ureteral stone using non-contrast computed tomography. Urolithiasis. 2016;44(3):231-9. DOI: 10.1007/s00240-015-0823-z.

Silva TR, Lima ML. Correlation between Hounsfield unit value and stone composition in nephrolithiasis. Medical Express [Internet]. 2016 [cited 2022 Nov 11];3(3):M160303. Available from: https://www.scielo.br/j/medical/a/Nb5dR6vthfVGpNYYM9XXYDL/?format=pdf&lang=en DOI:10.5935/MedicalExpress.2016.03.03.

Jendeberg J, Thunberg P, Popiolek M, Lidén M. Single-energy CT predicts uric acid stones with accuracy comparable to dual-energy CT-prospective validation of a quantitative method. Eur Radiol. 2021;31(8):5980-9. DOI: 10.1007/s00330-021-07713-3.

Stewart G, Johnson L, Ganesh H, Davenport D, Smelser W, Crispen P, et al. Stone size limits the use of Hounsfield units for prediction of calcium oxalate stone composition. Urology. 2015;85(2):292-5. DOI: 10.1016/j.urology.2014.10.006.

Prywer J, Mielniczek-Brzóska E. Formation of Poorly Crystalline and Amorphous Precipitate, a Component of Infectious Urinary Stones: Role of Tetrasodium Pyrophosphate. Cryst. Growth Des. 2019;19(2):1048-56. DOI: 10.1021/acs.cgd.8b01581.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-24

Номер

Том 26 № 4 (104) (2022)

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 С.М. Колупаєв, В.М. Лісовий, Н.М. Андоньєва, Я.С. Бєлєвцова, М.А. Лісова

Ліцензії Creative Commons

Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).