Ураження нирок в осіб, які перенесли коронавірусну хворобу: стан проблеми сьогодні

Б.В. Горбан

doi:10.24061/2413-0737.XXVI.4.104.2022.12

Автор(и)

Б.В. Горбан аспірант кафедри внутрішньої медицини Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.4.104.2022.12

Ключові слова:

COVID-19; ХХН; гостре ушкодження нирок

Анотація

На початок січня 2021 року, у світі зареєстровано 87,6 млн випадків захворювання на COVID-19, з яких 1,9 млн випадків завершились летально. В Україні на кінець 2020 року кількість випадків захворювання становила 1099493, з них 19 505 закінчилась смертю. Прогресуючий перебіг COVID-19 може індукувати тяжкі ураження легень, нирок, серця та інших органів і систем з формуванням гострого респіраторного дистрес - синдрому та синдрому поліорганної недостатності. Пошкодження нирок при COVID-19 вважають переважно вторинними і пов’язаними з гіпоксією, ішемією, ДВЗ-синдромом у разі тяжкого ступеня хвороби. Але усе ж, привертає увагу те, що ураження нирок виникає також на тлі масивного застосування нефротоксичних медикаментів.
Мета роботи - провести огляд наукових робіт, в яких висвітлюється інформація про сучасний стан проблеми ураження нирок в осіб, які перенесли коронавірусну хворобу.
Пацієнти з хронічною хворобою нирок мають підвищений ризик інфікування COVID-19, його тяжкого перебігу та смертності. Ендотеліальна дисфункція, мікроангіопатія, порушення коагуляції та дисбаланс ренін-ангіотензин-альдостеронової системи є ключовими ланками ураження нирок у разі такої супутньої патології. Підвищення рівня креатиніну сироватки крові та азоту сечовини крові, поява та збільшення рівня гематурії та протеїнурії - ці зміни потребують ретельного вивчення.
Висновки. 1. На сьогодні розширено наукові дані щодо механізмів ураження нирок у хворих, які перенесли COVID-19. Це дає можливість розробки методів своєчасного медикаментозного впливу для запобігання прогресуванню зниження ниркових функцій.
2. Частота виникнення гострого пошкодження нирок та смертність у хворих на COVID-19 з наявністю хронічної хвороби нирок значно вища, ніж без хронічної хвороби нирок.
3. Після перенесеного COVID-19 хворі на хронічну хворобу нирок підлягають подальшому диспансерному спостереженню та лікуванню.

Посилання

Melville NA. Nephrologists on lessons learned with kidney disease in CОVID-19. Medscape. (Accessed April 08, 2020). Available from: https://www.medscape.com/viewarticle/928346.

Naicker S, Yang CW, Hwang SJ, Liu BC, Chen JH, Jha V. The novel Coronavirus 2019 epidemic and kidneys. Kidney Int. 2020;97(5):824-28. DOI: https://doi.org/10.1016/j.kint.2020.03.001.

Ding Y, He L, Zhang Q, Huang Z, Che X, Hou J, et al. Organ distribution of severe acute respiratory syndrome (SARS) associated coronavirus (SARS-CoV) in SARS patients: implications for pathogenesis and virus transmission pathways. J Pathol. 2004;203(2):622-30. DOI: 10.1002/path.1560.

Zhou F, Yu T, Du R, Fan G, Liu Y, Liu Z, et al. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. Lancet. 2020;395(10229):1054-62. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30566-3.

Acute kidney injury in COVID-19 patients. ESICMtv Webinar. (Accessed 29 April 2020). Available from: https://www.esicm.org/blog/?p=2789.

Fanelli V, Fiorentino M, Cantaluppi V, Gesualdo L. Acute kidney injury in SARS-CoV-2 infected patients. Critical care. 2020;24(1):144. DOI: 10.1186/s13054-020-02872-z.

Richardson S, Hirsch JS, Narasimhan M, Crawford JM, McGinn T, Davidson KW. Presenting characteristics, comorbidities, and outcomes among 5700 patients hospitalized with COVID-19 in the New York City Area. JAMA. 2020;323(20):2052-59. DOI:10.1001/jama.2020.6775.

Su H, Yang M, Wan C, Yi LX, Tang F, Zhu HY et al. Renal histopathological analysis of 26 postmortem findings of patients with COVID-19 in China. Kidney Int. 2020;98(1):219-27. DOI: 10.1016/j.kint.2020.04.003.

Farkash E, Wilson AM, Jentzen JM. Ultrastructural evidence for direct renal infection with SARS-COV-2. J Am Soc Nephrol. 2020;31(8):1683-87. DOI: 10.1681/ASN.2020040432.

Ronco C, Reis T. Kidney involvement in COVID-19 and rationale for extracorporeal therapies. Nat Rev Nephrol. 2020;16:308-10. DOI: 10.1038/s41581-020-0284-7.

Нonore PM, Hoste E, Molnar Z, Jacobs R, Joannes-Boyau O, Malbrain MLNG, et al. Cytokine removal in human septic shock: where are we and where are we going? Ann Intensive Care. 2019;9(1):56. DOI: 10.1186/s13613-019-0530-y.

Ronco C, Bellomo R, Kellum JA. Acute kidney injury. Lancet. 2019;394(10212):1949-64. DOI: 10.1016/S0140-6736(19)32563-2.

Varga Z, Flammer AJ, Steiger P, Haberecker M, Andermatt R, Zinkernagel AS, et al. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. Lancet. 2020;395(10234):1417-18. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30937-5.

Zhang Y, Xiao M, Zhang S, Xia P, Cao W, Jiang W, et al. Coagulopathy and antiphospholipid antibodies in patients with Covid-19. N Engl J Med. 2020;382:e38. DOI: 10.1056/NEJMc2007575.

Harrison Р. COVID-19 and the kidney: another target to attack. European Renal Association-European Dialysis and Transplant Association (ERA-EDTA) 57th Congress. 2020. Available from: https://www.medscape.com/viewarticle/932005.

Li Z, Wu M, Guo J, Liao X, Song S, Li J, et al. Caution on kidney dysfunctions of COVID-19 patients. medRxiv. 2020. DOI: 10.1101/2020.02.08.20021212.

Cheng Y, Luo R, Wang K, Zhang M, Wang Zh, Dong L, et al. Kidney impairment is associated with in hospital death of COVID-19 patients. 2020. DOI: 10.1101/2020.02.18.20023242.

Husain-Syed F, Ricc Z, Brodie D, Vincent JL, Ranieri VM, Slutsky AS, et al. Extracorporeal organ support (ECOS) in critical illness and acute kidney injury: from native to artificial organ crosstalk. Intensive Care Med. 2018;44(9):1447-59. DOI: 10.1007/s00134-018-5329-z.

Joannidis M, Forni LG, Klein SJ, Honore PM, Kashani K, Ostermann M, et al. Lung-kidney interactions in critically ill patients: consensus report of the Acute Disease Quality Initiative (ADQI) 21 Workgroup. Intensive Care Med. 2020;46(4):654-72. DOI: 10.1007/s00134-019-05869-7.

Recommendations for prevention and control of novel coronavirus infection in blood purification center (room) from the Chinese Medical Association Nephrology Branch. Chinese Journal of Nephrology. 2020;36(2):82-4. DOI: 10.3760/cma.j.issn.1001-7097.2020.02.002.

Ghani RA, Zainudin S, Ctkong N, Rahman AF, Wafa SR, Mohamad M, et al. Serum IL-6 and IL-1 with sequential organ failure assessment scores in septic patients receiving highvolume haemofiltration and continuous venovenous haemofiltration. Nephrology (Carlton). 2006;11(5):386-93. DOI: 10.1111/j.1440-1797.2006.00600.x.

Kunutsor SK, Laukkanen JA. Renal complications in Covid-19: a systematic review and meta-analysis. Ann Med. 2020;52(7):345-53. DOI: 10.1080/07853890.2020.1790643.

Covid-19 surveillance report for renal centers in the UK: All regions and centres – up to 3 June 2020. The Renal Association. Bristol, UK. 2020. 12 p. Avialable from: https://renal.org/wp-content/up-loads/2020/06/ALL_REGIONS_CENTRES_co-vid_report_03062020.pdf.

Persaud N. ESKD patients on dialysis at high risk for Covid-19 death. Renal & Urology News. June 3, 2020. Avialable at: https://www.renalandurologynews.com/home/news/nephrology/hemodialysis/eskd-patients-on-dialysis-at-high-risk-of-COV-ID-19-death/.

Rombola G, Heidempergher M, Pedrini L, Farina M, Aucella F, Messa P, et al. Practical indications for the prevention and management of SARS-CoV-2 in ambulatory dialysis patients: lessons from the first phase of the epidemics in Lombardy. J Nephrol. 2020;33(2):193-96. DOI: 10.1007/s40620-020-00727-y.