Ураження нирок в осіб, які перенесли коронавірусну хворобу: стан проблеми сьогодні
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.4.104.2022.12Ключові слова:
COVID-19; ХХН; гостре ушкодження нирокАнотація
На початок січня 2021 року, у світі зареєстровано 87,6 млн випадків захворювання на COVID-19, з яких 1,9 млн випадків завершились летально. В Україні на кінець 2020 року кількість випадків захворювання становила 1099493, з них 19 505 закінчилась смертю. Прогресуючий перебіг COVID-19 може індукувати тяжкі ураження легень, нирок, серця та інших органів і систем з формуванням гострого респіраторного дистрес - синдрому та синдрому поліорганної недостатності. Пошкодження нирок при COVID-19 вважають переважно вторинними і пов’язаними з гіпоксією, ішемією, ДВЗ-синдромом у разі тяжкого ступеня хвороби. Але усе ж, привертає увагу те, що ураження нирок виникає також на тлі масивного застосування нефротоксичних медикаментів.
Мета роботи - провести огляд наукових робіт, в яких висвітлюється інформація про сучасний стан проблеми ураження нирок в осіб, які перенесли коронавірусну хворобу.
Пацієнти з хронічною хворобою нирок мають підвищений ризик інфікування COVID-19, його тяжкого перебігу та смертності. Ендотеліальна дисфункція, мікроангіопатія, порушення коагуляції та дисбаланс ренін-ангіотензин-альдостеронової системи є ключовими ланками ураження нирок у разі такої супутньої патології. Підвищення рівня креатиніну сироватки крові та азоту сечовини крові, поява та збільшення рівня гематурії та протеїнурії - ці зміни потребують ретельного вивчення.
Висновки. 1. На сьогодні розширено наукові дані щодо механізмів ураження нирок у хворих, які перенесли COVID-19. Це дає можливість розробки методів своєчасного медикаментозного впливу для запобігання прогресуванню зниження ниркових функцій.
2. Частота виникнення гострого пошкодження нирок та смертність у хворих на COVID-19 з наявністю хронічної хвороби нирок значно вища, ніж без хронічної хвороби нирок.
3. Після перенесеного COVID-19 хворі на хронічну хворобу нирок підлягають подальшому диспансерному спостереженню та лікуванню.
Посилання
Melville NA. Nephrologists on lessons learned with kidney disease in CОVID-19. Medscape. (Accessed April 08, 2020). Available from: https://www.medscape.com/viewarticle/928346.
Naicker S, Yang CW, Hwang SJ, Liu BC, Chen JH, Jha V. The novel Coronavirus 2019 epidemic and kidneys. Kidney Int. 2020;97(5):824-28. DOI: https://doi.org/10.1016/j.kint.2020.03.001.
Ding Y, He L, Zhang Q, Huang Z, Che X, Hou J, et al. Organ distribution of severe acute respiratory syndrome (SARS) associated coronavirus (SARS-CoV) in SARS patients: implications for pathogenesis and virus transmission pathways. J Pathol. 2004;203(2):622-30. DOI: 10.1002/path.1560.
Zhou F, Yu T, Du R, Fan G, Liu Y, Liu Z, et al. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. Lancet. 2020;395(10229):1054-62. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30566-3.
Acute kidney injury in COVID-19 patients. ESICMtv Webinar. (Accessed 29 April 2020). Available from: https://www.esicm.org/blog/?p=2789.
Fanelli V, Fiorentino M, Cantaluppi V, Gesualdo L. Acute kidney injury in SARS-CoV-2 infected patients. Critical care. 2020;24(1):144. DOI: 10.1186/s13054-020-02872-z.
Richardson S, Hirsch JS, Narasimhan M, Crawford JM, McGinn T, Davidson KW. Presenting characteristics, comorbidities, and outcomes among 5700 patients hospitalized with COVID-19 in the New York City Area. JAMA. 2020;323(20):2052-59. DOI:10.1001/jama.2020.6775.
Su H, Yang M, Wan C, Yi LX, Tang F, Zhu HY et al. Renal histopathological analysis of 26 postmortem findings of patients with COVID-19 in China. Kidney Int. 2020;98(1):219-27. DOI: 10.1016/j.kint.2020.04.003.
Farkash E, Wilson AM, Jentzen JM. Ultrastructural evidence for direct renal infection with SARS-COV-2. J Am Soc Nephrol. 2020;31(8):1683-87. DOI: 10.1681/ASN.2020040432.
Ronco C, Reis T. Kidney involvement in COVID-19 and rationale for extracorporeal therapies. Nat Rev Nephrol. 2020;16:308-10. DOI: 10.1038/s41581-020-0284-7.
Нonore PM, Hoste E, Molnar Z, Jacobs R, Joannes-Boyau O, Malbrain MLNG, et al. Cytokine removal in human septic shock: where are we and where are we going? Ann Intensive Care. 2019;9(1):56. DOI: 10.1186/s13613-019-0530-y.
Ronco C, Bellomo R, Kellum JA. Acute kidney injury. Lancet. 2019;394(10212):1949-64. DOI: 10.1016/S0140-6736(19)32563-2.
Varga Z, Flammer AJ, Steiger P, Haberecker M, Andermatt R, Zinkernagel AS, et al. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. Lancet. 2020;395(10234):1417-18. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30937-5.
Zhang Y, Xiao M, Zhang S, Xia P, Cao W, Jiang W, et al. Coagulopathy and antiphospholipid antibodies in patients with Covid-19. N Engl J Med. 2020;382:e38. DOI: 10.1056/NEJMc2007575.
Harrison Р. COVID-19 and the kidney: another target to attack. European Renal Association-European Dialysis and Transplant Association (ERA-EDTA) 57th Congress. 2020. Available from: https://www.medscape.com/viewarticle/932005.
Li Z, Wu M, Guo J, Liao X, Song S, Li J, et al. Caution on kidney dysfunctions of COVID-19 patients. medRxiv. 2020. DOI: 10.1101/2020.02.08.20021212.
Cheng Y, Luo R, Wang K, Zhang M, Wang Zh, Dong L, et al. Kidney impairment is associated with in hospital death of COVID-19 patients. 2020. DOI: 10.1101/2020.02.18.20023242.
Husain-Syed F, Ricc Z, Brodie D, Vincent JL, Ranieri VM, Slutsky AS, et al. Extracorporeal organ support (ECOS) in critical illness and acute kidney injury: from native to artificial organ crosstalk. Intensive Care Med. 2018;44(9):1447-59. DOI: 10.1007/s00134-018-5329-z.
Joannidis M, Forni LG, Klein SJ, Honore PM, Kashani K, Ostermann M, et al. Lung-kidney interactions in critically ill patients: consensus report of the Acute Disease Quality Initiative (ADQI) 21 Workgroup. Intensive Care Med. 2020;46(4):654-72. DOI: 10.1007/s00134-019-05869-7.
Recommendations for prevention and control of novel coronavirus infection in blood purification center (room) from the Chinese Medical Association Nephrology Branch. Chinese Journal of Nephrology. 2020;36(2):82-4. DOI: 10.3760/cma.j.issn.1001-7097.2020.02.002.
Ghani RA, Zainudin S, Ctkong N, Rahman AF, Wafa SR, Mohamad M, et al. Serum IL-6 and IL-1 with sequential organ failure assessment scores in septic patients receiving highvolume haemofiltration and continuous venovenous haemofiltration. Nephrology (Carlton). 2006;11(5):386-93. DOI: 10.1111/j.1440-1797.2006.00600.x.
Kunutsor SK, Laukkanen JA. Renal complications in Covid-19: a systematic review and meta-analysis. Ann Med. 2020;52(7):345-53. DOI: 10.1080/07853890.2020.1790643.
Covid-19 surveillance report for renal centers in the UK: All regions and centres – up to 3 June 2020. The Renal Association. Bristol, UK. 2020. 12 p. Avialable from: https://renal.org/wp-content/up-loads/2020/06/ALL_REGIONS_CENTRES_co-vid_report_03062020.pdf.
Persaud N. ESKD patients on dialysis at high risk for Covid-19 death. Renal & Urology News. June 3, 2020. Avialable at: https://www.renalandurologynews.com/home/news/nephrology/hemodialysis/eskd-patients-on-dialysis-at-high-risk-of-COV-ID-19-death/.
Rombola G, Heidempergher M, Pedrini L, Farina M, Aucella F, Messa P, et al. Practical indications for the prevention and management of SARS-CoV-2 in ambulatory dialysis patients: lessons from the first phase of the epidemics in Lombardy. J Nephrol. 2020;33(2):193-96. DOI: 10.1007/s40620-020-00727-y.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Б.В. Горбан
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
