Лікування болю у пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями на етапі лікування у військово-медичних клінічних центрах

Автор(и)

  • Ю.Л. Кучин член-кореспондент Національної академії медичних наук України, д-р мед. наук, професор, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, м. Київ, Ukraine
  • В.Р. Горошко д-р філософії, начальник відділення реанімації та інтенсивної терапії для медичної евакуації та лікування болю клініки невідкладної медичної допомоги, інтенсивної терапії, анестезіології, реанімації та детоксикації Національного військово-медичного клінічного центру “Головний військовий клінічний госпіталь”, м. Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXVI.4.104.2022.5

Ключові слова:

біль; мінно-вибухові поранення; етап лікування; військово-медичний клінічний центр

Анотація

Враховуючи воєнну ситуацію в Україні, лікування болю у пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями має важливе значення в сьогоденні лікарської практики, адже під час Антитерористичної операції/Операції Об’єднаних Сил такі поранення становлять більше 25%, а хронічний біль після таких поранень діагностують у 83,3% випадках. Такі поранення характеризуються значними пошкодженнями. Даних щодо лікування болю на етапі лікування у військово-медичних клінічних центрах обмаль.
Мета роботи - дослідити результати лікування болю у пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями на етапі лікування у військово-медичних клінічних центрах Збройних Сил України.
Матеріал і методи. Представлені дані лікування 280 пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями. Інтенсивність болю діагностували за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Для перевірки розподілу кількісних показників на нормальність використано критерій Шапіро-Уілка. Закон розподілу відрізнявся від нормального, для представлення кількісних показників наводилось медіанне значення (Ме) та міжквартильний інтервал (QI-QIII), порівняння показників у двох групах проводилося за критерієм Манна-Уітні. Для аналізу динаміки показників використано критерій Фрідмана для пов'язаних вибірок, постеріорне порівняння проводилося з використанням поправки Бонферроні. Для якісних показників представлено абсолютну частоту прояву ознаки та відносну частоту (%), а для порівняння двох груп використано критерій хі-квадрат з урахуванням поправки на неперервність. При проведенні аналізу у всіх випадках критичний рівень значимості прийнятий рівним 0,05.
Результати. Інтенсивність болю, за візуальною аналоговою шкалою, на етапі лікування у військово-медичних клінічних центрах свідчить про те, що перед знеболенням у групі 2 була значно вищою, ніж у пацієнтів групи 1 (р<0.001) та складає 7 балів – сильний біль. Пацієнти групи 1 при госпіталізації відчували біль середньої інтенсивності – 4 бали. Після знеболення середнє значення показника ВАШ у двох групах практично не відрізнялось, проте статистично значимо (р=0.012) даний показник був вищим у групі 2. Під час стаціонарного лікування на 2-6-ту доби спостереження (р<0.001) та перед випискою зі стаціонарного лікування (р=0.013) значення показника ВАШ у групі 2 були вищими, ніж у групі 1. Динаміка інтервалів між знеболеннями вказує на те, що у групах 1 і 2 спостерігається статистично значима різниця протягом 1-ї доби (p=0.005) та 9-14-ї доби спостереження (p<0.001).
Висновки. Враховуючи отримані дані, зрозумілим є той факт, що ефективність знеболення як на попередніх етапах лікування, так і під час транспортування пацієнтів була на низькому рівні. Також привертає увагу те, що під час виписки зі стаціонарного лікування пацієнти все ж відчували слабкий біль. Пацієнти з мінно-вибуховими пораненнями мають високий ризик хронізації болю. Отримані результати дослідження вказують на шляхи покращення результатів лікування у даної категорії пацієнтів. Досягнувши якісного контролю над болем на попередніх етапах лікування та збереження спадкоємності лікувальних заходів під час евакуації, потенційно може знизити частоту хронізації болю.

Посилання

Chronic pain (primary and secondary) in over 16s: assessment of all chronic pain and management of chronic primary pain. NICE guideline. 2021. [NG193].

Migliorini F, Maffulli N, Eschweiler J, Betsch M, Catalano G, Driessen A, et al. The pharmacological management of chronic lower back pain. Expert Opin Pharmacother. 2021;22(1):109-19. DOI: 10.1080/14656566.2020.1817384.

Lee H, Kong V, Cheung C, Thirayan V, Rajaretnam N, Elsabagh A, et al. Trends in the management of abdominal gunshot wounds over the last decade: A South African experience. World J Surg. 2022;46(5):998-1005. DOI: 10.1007/s00268-022-06469-1.

Al Bothaigi SS, Al Fakih SA, Noman TA, Alharazi T, Atef TA. Safety of primary repair in penetrating colorectal injuries during current Yemeni War. Asian Journal of Research in Surgery. 2022;7(1):8-22.

Kuchyn IuL, Horoshko VR. Predictors of treatment failure among patients with gunshot wounds and post-traumatic stress disorder. BMC Anesthesiol. 2021;21:263. DOI: 10.1186/s12871-021-01482-8.

Kuchyn IuL, Horoshko VR. Pain syndrome in patients with gunshot wounds of the limbs and post-traumatic stress disorders. EMERGENCY MEDICINE. 2022;17(7):24-31. DOI: 10.22141/2224-0586.17.7.2021.244591.

Kuchyn IuL, Horoshko VR. Influence of the type of anesthesia during reconstructive surgical interventions on the final results of treatment of patients with gunshot wounds of the extremities and post-traumatic stress disorders. Current Aspects of Military Medicine. 2021;28(2):92-104. DOI: 10.32751/2310-4910-2021-28-2-8.

Kuchyn I, Horoshko V. Chronic pain in patients with gunshot wounds. BMC Anesthesiol. 2023;47. DOI: 10.1186/s12871-023-02005-3.

Zeineddin A, Williams M, Nonez H, Nizam W, Olufajo OA, Ortega G, et al. Gunshot injuries in American trauma centers: analysis of the lethality of multiple gunshot wounds. Am Surg. 2021;87(1):39-44. DOI: 10.1177/0003134820949515.

Husum H, Resell K, Vorren G, Heng YV, Murad M, Gilbert M, et al. Chronic pain in land mine accident survivors in Cambodia and Kurdistan. Soc Sci Med. 2002;55(10):1813-6. DOI: 10.1016/s0277-9536(01)00315-x.

Scholz J, Finnerup NB, Attal N, Aziz Q, Baron R, Bennett MI, et al. The IASP classification of chronic pain for ICD-11: chronic neuropathic pain. Pain. 2019;160(1):53-9. DOI: 10.1097/j.pain.0000000000001365.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-24

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ