Діагностика та гістобіологічні особливості епендимом ділянки кінського хвоста і термінальної нитки спинного мозку
Ключові слова:
спінальні епендимоми; гістобіологічна характеристика; комп’ютерна; магнітно-резонансна томограми хребтаАнотація
Розглядаються сучасні уявлення про гістоморфологічні особливості різних варіантів спінальних епендимом та їх диференціальну діагностику з іншими новоутвореннями подібної локалізації. На теперішній час для діагностики епендимом кінського хвоста і термінальної нитки використовуються додаткові методи обстеження, а саме: спондилографія, мієлографія, лікворологічне дослідження, комп’ютерна та магнітно-резонансна томограми попереково-крижового відділу хребта.
Посилання
Matsko DE, Korshunov AG. Atlas opukholey TsNS [CNS tumor atlas]. St. Petersburg; 1998. p. 31-3. (in Russian).
Asazuma T, Toyama Y, Watanabe M. Clinical features associated with recurrence of tumours of the spinal cord and cauda equina. Pathology Int. 2003;41(2):85-9.
Asazuma T, Toyama Y, Suzuki N. Ependymomas of the spinal cord and cauda equina: an analysis of 26 cases and a review of the literature. Spinal Cord. 1999;37:753-9.
Hirokazu A, Kaneko M. Case Report Myxopapillary ependymoma with anaplastic features. Pathology Int. 2003;53(10):700.
Balériaux D, Brotchi J. Spinal cord tumors. Neuroradiological and surgical considerations. Riv Neuroradiol. 1992;5(2):29-41.
Bavbek M, Altinors MN, Caner HH. Lumbar myxopapillary ependymoma mimicking neurofibroma. Spinal Cord. 2001;39:449-52.
Cappabianca S, Barberi А. Myxopapillary ependymoma of the ischioanal fossa. British Journal of Radiology. 2003;76:659-61.
Constantini S, Miller DC, Allen JC. Radical excision of intramedullary spinal cord tumors: surgical morbidity and long-term follow-up evaluation in 164 children and young adults. J Neurosurg. 2000;93:183-93.
Duffau, Hugues MD. Primary Intradural Extramedullary Ependymoma: Case Report and Review of the Literature. Spine. 2000;25(15):1993-5.
Fine MJ, Kricheff II, Freed D, Epstein FJ. Spinal cord ependymomas: MR imaging features. Radiology. 1995;197(3):655-8.
Greenberg MS. Tumor In. Handbook of Neurosurgery. 3rd ed. Lakeland, Fla: Greenberg Graphics; 1993. p. 606-710.
Kahan H, Sklar EM, Post MJ, Bruce JH. MR characteristics of histopathologic subtypes ofspinal ependymoma. AJNR Am J Neuroradiol. 1996;17:143-50.
Koeller KK, Rosenblum RS, Morrison AL. Neoplasms of the spinal cord and filum terminale: radiologic-pathologic correlation. Radiographics. 2000;20:1721-49.
Levy RA. Paraganglioma of the filum terminale: MR findings. Am J Roentgenol. 2003;2:160:851.
McCormic PC, Fetell MR. Spinal tumors. Baltimore. Md. Williams Wilkins. 1995. p. 405-16.
Miller C. The ultrastructure of the conus medullaris and filum terminale. J Comp Neurol. 1998;132(4):547-66.
Moelleken SM, Seeger LL, Eckardt JJ, Batzdorf U. Myxopapillary ependymoma with extensive sacral destruction: CT and MR findings. J Comput Assist Tomogr. 2002;16(1):164-6.
Mork SJ, Loken AC. Ependymoma: a followup study of 101 cases. Cancer. 1997;40:907-15.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О.Г. Карлійчук
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
