ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРУШЕНЬ РИТМУ СЕРЦЯ ЗА ДАНИМИ ХОЛТЕРІВСЬКОГО МОНІТОРИНГУ ЕКГ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ТА ФІБРИЛЯЦІЄЮ ПЕРЕДСЕРДЬ

Автор(и)

  • Н.М. Кулаєць докторант кафедри внутрішньої медицини №2 та медсестринства, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.1.105.2023.2

Ключові слова:

хронічна серцева недостатність; фібриляція передсердь; шлуночкові порушення ритму серця; холтерівський моніторинг ЕКГ; добовий моніторинг АТ; варіабельність ритму серця

Анотація

Хронічна серцева недостатність (ХСН) є однією з найбільш значущих медичних, економічних і соціальних проблем XXI століття та залишається основною причиною захворюваності і смертності в усьому світі.
Мета дослідження - вивчити показники холтерівського моніторингу ЕКГ, динаміку ішемічних змін, ЧСС, показників варіабельності ритму серця і артеріального тиску в пацієнтів із серцевою недостатністю та фібриляцією передсердь.
Матеріал і методи. Обстежено 150 пацієнтів віком 45-65 років. Всі пацієнти розподілені на групи: I група – хворі на СН із синусовим ритмом або фібриляцією передсердь (ФП) (постійна або персистувальна форма), (n=75). ІІ група - хворі без СН із ФП, (n=75). III – контрольна група: 36 практично здорових осіб. Усім хворим проводили клінічне обстеження, ЕКГ, ехокардіографію (ЕХОКГ), холтерівський моніторинг ЕКГ (ХМ ЕКГ) і добовий моніторинг АТ (ДМАТ).
Результати дослідження. Проведений аналіз ХМ ЕКГ у обстежених пацієнтів свідчить про наявність порушень ритму серця, що є важливим фактором ризику та прогресування ХСН. Результати ХМ ЕКГ свідчать про наявність, поряд із ФП, шлуночкових порушень ритму серця різних градацій. Існувала вірогідна відмінність у бік збільшення кількості випадків шлуночкової екстрасистолії (ШЕ) як поодинокої, так і, що особливо важливо, екстрасистол високих градацій, у хворих на ХСН та ФП порівняно із здоровими. Крім того, кількість ШЕ у хворих на ХСН та ФП були вірогідно нижчими, ніж у пацієнтів з ХСН із синусовим ритмом. Показники максимальної ЧСС, депресії сегмента ST і дисперсії інтервалу QT у пацієнтів з ХСН та ФП були достовірно вищими (р<0,05) за аналогічні параметри у хворих без ХСН із ФП.
Висновки. В обстежених пацієнтів виявляли шлуночкові порушення ритму серця, що є предиктором несприятливого прогнозу у хворих на хронічну серцеву недостатність. Існувала вірогідна відмінність у бік збільшення рівнів максимальної ЧСС, максимальної депресії, елевації сегмента ST, дисперсії інтервалу QT, QTс, збільшенні сумарної тривалості епізодів ішемії міокарда у хворих на хронічну серцеву недостатність і фібриляцію передсердь порівняно зі здоровими. Встановлено, що наявність фібриляції передсердь, ознак серцевої недостатності, погіршує часові та спектральні показники варіабельності серцевого ритму.

Посилання

Cuglan B, Ermis N, Yetkin E, Karakus Y, Kurtoglu E, Ozdemir R. Evaluation of right ventricle systolic and diastolic function in patients with paroxysmal atrial fibrillation. Sanamed. 2020;15(2):131-7.

Kotecha D, Piccini JP. Atrial fibrillation in heart failure: what should we do? European Heart Journal. 2015;36(46):3250-57.

Taniguchi N, Miyasaka Y, Suwa Y, Harada S, Nakai E, Shiojima I. Heart failure in atrial fibrillation - an update on clinical and echocardiographic implications. Circ J. 2020;84(8):1212-17. DOI: 10.1253/circj.CJ-20-0258.

Sartipy U, Dahlström U, Fu M, Lund LH. Atrial fibrillation in heart failure with preserved, mid-range, and reduced ejection fraction. JACC Heart Fail. 2017;5(8):565-74. DOI: 10.1016/j.jchf.2017.05.001.

Bavishi A, Patel RB. Addressing comorbidities in heart failure: hypertension, atrial fibrillation, and diabetes. Heart Fail Clin. 2020;16(4):441-56.

Ahn MS, Yoo BS, Yoon J, Lee SH, Kim JY, Ahn SG, et al. Guideline-directed therapy at discharge in patients with heart failure and atrial fibrillation. Heart. 2020;106(4):292-8. DOI: 10.1136/heartjnl-2019-315240.

Denham NC, Pearman CM, Caldwell JL, Madders GWP, Eisner DA, Trafford AW, et al. Calcium in the pathophysiology of atrial fibrillation and heart failure. Front Physiol. 2018;9:1380. DOI: 10.3389/fphys.2018.01380.

Madan N, Itchhaporia D, Albert CM, Aggarwal NT, Volgman AS. Atrial fibrillation and heart failure in women. Heart Fail Clin. 2019;15(1):55-64. DOI: 10.1016/j.hfc.2018.08.006.

Reddy Y, Obokata M, Verbrugge FH, Lin G, Borlaug BA. Atrial dysfunction in patients with heart failure with preserved ejection fraction and atrial fibrillation. J Am Coll Cardiol. 2020;76(9):1051-64. DOI: 10.1016/j.jacc.2020.07.009.

Mohsen Ali Mahmoud Salama, Wael Mohammed Attia, Mohamed Abdelaziz Mohamed. Assessment of diastolic dysfunction in patients with atrial fibrillation. Al-Azhar International Medical Journal. 2020;1(3):309-13.

Voronkov LH, Amosova KM, Dziak HV, Zharinov OY, Kovalenko VM, Korkushko OV, et al. Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy z diahnostyky ta likuvannia khronichnoi sertsevoi nedostatnosti [Recommendations of the Association of Cardiologists of Ukraine on diagnosis and treatment of chronic heart failure (2017)]. Sertseva nedostatnist' ta komorbidni stany. 2017;(1.1):1-66. (in Ukrainian).

Goroshi M, Chand D. Myocardial Performance Index (Tei Index): A simple tool to identify cardiac dysfunction in patients with diabetes mellitus. Indian Heart J. 2016;68(1):83-7. DOI: 10.1016/j.ihj.2015.06.022.

Taniguchi N, Miyasaka Y, Suwa Y, Harada S, Nakai E, Kawazoe K, et al. Usefulness of left atrial volume as an independent predictor of development of heart failure in patients with atrial fibrillation. Am J Cardiol. 2019;124(9):1430-35. DOI: 10.1016/j.amjcard.2019.07.049.

Adhikaree A, Malla R, Sah RK, Maskey A, Rajbhandari S, Sharma D, et al. Echocardiographic assessment of diastolic function in patients with atrial fibrillation. Nepalese Heart Journal. 2019;16(2):17-21.

O’Neal WT, Sandesara P, Patel N, Venkatesh S, Samman-Tahhan A, Hammadah M, et al. Echocardiographic predictors of atrial fibrillation in patients with heart failure with preserved ejection fraction. Eur Heart J Cardiovasc Imaging. 2017;18(7):725-9.

Kristensen SL, Mogensen UM, Jhund PS, Rørth R, Anand IS, Carson PE, et al. N-terminal pro-B-type natriuretic peptide levels for risk prediction in patients with heart failure and preserved ejection fraction according to atrial fibrillation status. Circ Heart Fail. 2019;12(3):e005766. DOI: 10.1161/CIRCHEARTFAILURE.118.005766.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-23

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ