ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ПРИШИЙКОВОЇ ДІЛЯНКИ ПОСТІЙНИХ ЗУБІВ РІЗНИХ ГРУП
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.1.105.2023.3Ключові слова:
постійні зуби; емаль; дентин; цемент; пришийкова ділянкаАнотація
За даними різних авторів, від каріозних уражень зубів страждає практично 100% населення землі. Каріозні ураження пришийкової ділянки зубів привертають особливу увагу, оскільки їх локалізація не сприяє ранньому виявленню патологічного процесу, а особливості мікробіоценозу ротової порожнини та структурні особливості емалево-цементно-дентинного з’єднання є вагомими чинниками ризику розвитку та прогресування пришийкового карієсу.
Мета дослідження - вивчення різних варіантів будови пришийкової ділянки зубів різних груп та з’ясування частоти їх зустрічальності.
Матеріал і методи. Визначали співвідношення твердих тканин – емалі, цементу та дентину – у ділянці шийки 320 постійних зубів верхньої та нижньої щелеп (по 10 зубів 11-18, 21-28, 31-38 та 41-48), видалених за клінічними показами на їх вестибулярній, оральній (піднебінній/язиковій), медіальній та дистальній контактних поверхнях.
Результати. Виявлено чотири варіанти співвідношення твердих тканин зуба в пришийковій ділянці: відсутність контакту емалі з цементом та наявність зон відкритого дентину; контакт емалі з цементом у стик; перекриття цементу емаллю; перекриття емалі цементом. Кожен із вказаних варіантів з різною частотою трапляється на вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях зубів різних груп. Серед усіх оглянутих поверхонь зубів 2% мають у пришийковій ділянці зону відкритого дентину, у 4% емаль у пришийковій ділянці вкрита шаром цементу, по 47% поверхонь мають варіанти контакту емалі з цементом у стик та перекриття цементу шаром емалі. Подальше вивчення особливостей співвідношення твердих тканин зуба в пришийковій ділянці дозволить з’ясувати етіологічні чинники розвитку пришийкових уражень та запропонувати нові удосконалені методи їх профілактики, діагностики та лікування.
Посилання
Danylevs'kyi MF, Borysenko AV, Politun AM, Sidel'nikova LF, Nesyn OF. Terapevtychna stomatolohiia [Therapeutic dentistry]. Kyiv: Zdorov'ia; 2004. V. 2. 400 p. (in Ukrainian).
Hasiuk PA, Vorobets' AB, Pudiak VE. Epimikroskopichni osoblyvosti budovy emalevo-dentynnoi mezhi ta interhlobuliarnoho dentynu velykykh ta malykh kutnikh zubiv u vikovomu aspekti [Epimicroscopic features of the structure of the enamel-dentine border and interglobular dentine of large and small angular teeth in the age aspect]. Innovatsii v stomatolohii. 2014;2:96-7. (in Ukrainian).
Hasiuk PA, Kalashnikov DV, Maliuchenko MM, Kindii DD. Osoblyvosti vzaiemovidnoshennia puchkiv emalevykh pryzm u riznykh diliankakh koronky zubiv [Peculiarities of the relationship of bundles of enamel prisms in different areas of the crown of teeth]. Ukrains'kyi stomatolohichnyi al'manakh. 2011;6:3-5. (in Ukrainian).
Cherniak VV. Rozvytok kariiesu moliariv v aspekti antropolohichnykh pokaznykiv riznykh klasiv zubiv [Development of molar caries in the aspect of anthropological indicators of different classes of teeth]. Svit medytsyny ta biolohii. 2008;2:98-101. (in Ukrainian).
Hasiuk PA, Vorobets' AB, Bielins'ka LD. Osoblyvosti morfolohichnoi budovy tverdykh tkanyne kvatorial'noi dilianky velykykh kutnikh zubiv u cholovikiv [Peculiarities of the morphological structure of the hard tissue of the equatorial area of large canine teeth in men]. Klinichna stomatolohiia. 2015;2:6-9. (in Ukrainian).
Yavora SP, Zabolotna II. Khimichnyi sklad dentynu zubiv, urazhenykh pryshyikovym kariiesom, v zalezhnosti vid hlybyny mikrotrischyn email [Chemical composition of dentin of teeth affected by cervical caries, depending on the depth of enamel microcracks]. Klinichna stomatolohiia. 2019;1:4-9. https://doi.org/10.11603/2311-9 624.2019.1.10141. (in Ukrainian).
Zabolotna II. Sposib prohnozuvannia vynyknennia pryshyikovoho kariiesu ta klynopodibnoho defektu zubiv u molodykh liudei [A method of predicting the occurrence of cervical caries and a wedge-shaped tooth defect in young people]. Visnyk Vinnyts'koho natsional'noho medychnoho universytetu. 2021;25(1):102-6. (in Ukrainian).
Zabolotna II. Indyvidual'ne prohnozuvannia vynyknennia pryshyikovoi patolohii tverdykh tkanyn zubiv za parametramy rotovoi ridyny [Individual prediction of occurrence of cervical pathology of hard tissues of teeth based on parameters of oral fluid]. Visnyk Vinnyts'koho natsional'noho medychnoho universytetu. 2020;24(4):624-8. DOI: 10.31393/reports-vnmedical-2020-24(4)-11. (in Ukrainian).
Fik VB, Fedechko YM, Pal`tov YeV. Characteristics of the microbiom of the neck region of the teeth in the experimental action of opioid, its cancellation and application of ceftriaxone as a composition of complex medical correction. Science Review. 2020;8(35):1-5.
Kovtun NIa, Hnatiuk MS. Morfolohichni mekhanizmy rozvytku karioznoho protsesu pryshyikovoi dilianky malykh kutnikh zubiv [Morphological mechanisms of the development of the carious process of the cervical area of small angular teeth]. Klinichna stomatolohiia. 2015;1:15-20. (in Ukrainian).
Kmiec Z. Histologia i Cytofizjologia Zeba i Jamy Ustnei. Wroclaw: Copyright by Elseyier Urban Partner; 2007. 148 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 З.З. Масна, Д.В. Якимович
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
