Ремоделювання міокарда лівого шлуночка у гіпертензивних чоловіків із серцевою недостатністю: фокус на фенотипи SNP rs7069102 гена SIRT1
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.2.106.2023.3Ключові слова:
гіпертрофія лівого шлуночка; серцева недостатність; SIRT1; SNP rs7069102 гена SIRT1Анотація
Ремоделювання міокарда при есенційній гіпертензії (ЕГ) є невід'ємним етапом формування серцевої недостатності (СН) на її тлі та може знаходитися під генетичним контролем. Вивчення ймовірних фенотипічних проявів SNP rs7069102 гена сиртуїна -1 (SIRT1), продукт експресії якого залучений у формування вікових змін у серці, регуляцію процесів енергозабезпечення, гіпертрофії та фіброзування міокарда, є перспективним напрямком дослідження генетики ЕГ.
Мета дослідження - оцінити роль SNP rs7069102 гена SIRT1 у процесах ремоделювання міокарда у чоловіків із хронічною СН (ХСН), яка ускладнила перебіг ЕГ, мешканців Подільського регіону України.
Матеріал і методи. Обстежено 190 чоловіків віком 40-65 років, мешканців Подільського регіону України: 70 осіб без серцево-судинних захворювань сформували групу контролю, до основної групи увійшли 60 пацієнтів з асимптомною ЕГ та 60 пацієнтів із ХСН ІІ А стадії. Молекулярно-генетичне дослідження SNP rs7069102 гена SIRT1 проводили методом алель-специфічної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Усім учасникам дослідження проведено ехокардіографію з доплерографією за стандартним протоколом. Статистичний аналіз проводили з використанням аналізу таблиць спряженості, дисперсійного аналізу, розрахунку відношення шансів.
Результати. Встановлено, що загалом серед чоловіків, мешканців Подільського регіону України, домінують носії алеля G (70,26%), при цьому, серед хворих на ЕГ гомозиготи GG трапляються достовірно частіше (53,34%), ніж серед чоловіків групи контролю (35,31%, р<0,001). Визначено, що для гомозигот GG ризик розвитку ЕГ достовірно вищий, ніж для носіїв інших варіантів SNP (модель достовірна при χ2=4,31, р=0,042, OR= 2,06). Для гомозигот GG також характерні певні особливості гіпертензивного ремоделювання міокарда у вигляді достовірно більшої товщини стінок (1,23±0,02 см, р<0,05) та більших розмірів лівого шлуночка (ЛШ=74,04±1,27 мл/м2, р<0,05) і лівого передсердя (іЛП=38,56±0,56 мл/м2, р<0,05), вищого індексу маси міокарда ЛШ (іММЛШ=87,58±2,24 г/м2,7, р<0,05), нижчих показників діастолічної функції (Е/А=0,85±0,05 ум.од., р<0,05) та систолічної функції (фракція викиду ФВЛШ=41,68±0,77%, р<0,05), ніж у носіїв варіанта СG+GG. У підсумку, носійство гомозиготного варіанта GG для пацієнтів з ЕГ, у тому числі, у разі розвитку ХСН, асоціюється з більшою ймовірністю мати дилатацію лівих відділів серця, діастолічну дисфункції ЛШ та фенотип ХСН зі зниженням ФВ ЛШ нижче 40%.
Висновки. Таким чином, SNP rs7069102 гена SIRT1 асоціюється не тільки з вищим ризиком розвитку ЕГ, але і з такими варіантами ремоделювання серця, які можуть лежати в основі формування ХСН на її тлі.
Посилання
Brouwers S, Sudano I, Kokubo Y, Sulaica EM. Arterial hypertension. Lancet. 2021;398(10296):249-61. DOI: 10.1016/S0140-6736(21)00221-X.
Cheng J, Cho M, Cen JM, Cai MY, Xu S, Ma ZW, et al. A TagSNP in SIRT1 Gene Confers Susceptibility to Myocardial Infarction in a Chinese Han Population. PLoS One. 2015;10(2):e0115339. DOI: 10.1371/journal.pone.0115339.
Cunningham F, Allen JE, Allen J, Alvarez-Jarreta J, Amode MR, Armean IM, et al. Ensembl 2022. Nucleic Acids Res. 2022;50(D1):988-95. DOI: 10.1093/nar/gkab1049.
Cuspidi C, Sala C, Tadic M, Gherbesi E, Facchetti R, Grassi G, et al. High-normal blood pressure and abnormal left ventricular geometric patterns: a meta-analysis. J Hypertens. 2019;37(7):1312-19. DOI: 10.1097/HJH.0000000000002063.
Donets A, Kalinovska Т, Starzhynska О, Zhebel V. Prevalence and phenotypic markers of the single nucleotide polymorphism (SNP) rs7069102 of the SIRT1 gene among hypertensive residents of the Podilskyi region of Ukraine. Sapporo Medical Journal. 2022;56(07). Paper ID: SMJ1907225607485.
Ianni A, Yuan X, Bober E, Braun T. Sirtuins in the Cardiovascular System: Potential Targets in Pediatric Cardiology. Pediatr Cardiol. 2018;39:983-92. DOI.org/10.1007/s00246-018-1848-1.
Kilic U, Gok O, Elibol-Can B, Uysal O, Bacaksiz A. Efficacy of statins on sirtuin 1 and endothelial nitric oxide synthase expression: the role of sirtuin 1 gene variants in human coronary atherosclerosis. Clin Exp Pharmacol Physiol. 2015;42(4):321-30. DOI: 10.1111/1440-1681.12362.
Kurniansyah N, Goodman MO, Kelly TN, Elfassy T, Wiggins KL, Bis JC, et al. A multi-ethnic polygenic risk score is associated with hypertension prevalence and progression throughout adulthood. Nat Commun. 2022;13(1):3549. DOI.org/10.1038/s41467-022-31080-2.
Lozinska M, Zhebel V, Lozinsky S. The inappropriateness of left ventricular mass and echoreflectivity in males with essential hypertension and different CYP11B2 gene polymorphisms. Arterial Hypertens. 2019;23(4):240-47. DOI: 10.5603/AH.a2019.0020.
Matokhniuk MO, Limanskiy OV, Maiko OV, Zhebel V, Shevchuk OK, Palii IK. Prognostic significance of blood marker of hypertrophy – cardiotrophin-1 when carrying different variants of its gene in men with essential hypertension. Wiad Lek. 2021;74(2):273-77. DOI: 10.36740/WLek202102118.
Matsushima S, Sadoshima J. The role of sirtuins in cardiac disease. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2015;309(9):1375-89. DOI: 10.1152/ajpheart.00053.2015.
McDonagh ThA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2021;42(36):3599-26. DOI: 10.1093/eurheartj/ehab368.
Nagueh ShF, Smiseth OA, Appleton ChP, Byrd BF, Dokainish H, Edvardsen Th, et al. Recommendations for the Evaluation of Left Ventricular Diastolic Function by Echocardiography: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. J Am Soc Echocardiogr. 2016;29(4):277-314. DOI: 10.1016/j.echo.2016.01.011.
Rahimi K, Bidel Z, Nazarzadeh M, Copland E, Canoy D, Wamil M, et al. Age-stratified and blood-pressure-stratified effects of blood-pressure-lowering pharmacotherapy for the prevention of cardiovascular disease and death: an individual participant-level data meta-analysis. The Lancet. 2021;398(10305):1053-64. DOI.org/10.1016/S0140-6736(21)01921-8.
Spoto B, Ntounousi E, Testa A, Liakopoulos V, D'Arrigo G, Tripepi G, et al. The sirtuin1 gene associates with left ventricular myocardial hypertrophy and remodeling in two chronic kidney disease cohorts: a longitudinal study. J Hypertens. 2018;36(8):1705-11. DOI: 10.1097/HJH.0000000000001746.
Yamac AH, Uysal O, Ismailoglu Z, Ertürk M, Celikten M, Bacaksiz A, Kilic U. Premature Myocardial Infarction: Genetic Variations in SIRT1 Affect Disease Susceptibility. Cardiol Res Pract. 2019;15(2019):8921806. DOI: 10.1155/2019/8921806.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 А.О. Донець, В.М. Жебель
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
