До характеристики нервових процесів у осіб з різною теплочутливістю

Автор(и)

  • С.Н. Вадзюк заслужений діяч науки і техніки України, д-р мед. наук, проф., завідувач кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, Україна
  • Т.В. Дживак лікар-психіатр, аспірант кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.2.106.2023.4

Ключові слова:

теплочутливість; сила нервових процесів; функціональна рухливість нервових процесів; нервові процеси; сила нервової системи

Анотація

Мета дослідження - діагностувати функціональну рухливість та силу нервових процесів у осіб з різною теплочутливістю.
Матеріал і методи. Для проведення даного дослідження було залучено 150 студентів віком 17-20 років. Обстежуваних розподілено на дві групи, за даними опитувальника «Рівні теплочутливості» та теплової проби. Діагностика функціональної рухливості нервових процесів у режимі зворотного зв’язку проведена за допомогою комп’ютерної програми «Діагност 1М». Також проведено дослідження сили нервових процесів, за показниками якості виконання розумового навантаження, з використанням режиму нав’язаного ритму та в режимі зворотного зв’язку. За результатами проведеного обстеження виявлено, що учасники з нижчою теплочутливістю (група Б) мають вищий показник сили нервових процесів, за критерієм загальної кількості пред’явлених та оброблених сигналів, протягом п’яти хвилин. У них також виявлений середній рівень функціональної рухливості нервових процесів. В учасників з вищою теплочутливістю (група А) показник функціональної рухливості був нижчим від середнього. Крім того, встановлено залежність між мінімальним часом реакції на подразник та рівнем теплочутливості у людей. Щодо показників якості виконання розумового навантаження з використанням режиму нав’язаного ритму, у групі А виявлено вищий від середнього рівень помилок на тесті, тоді як у групі Б даний показник знаходився в межах середнього рівня.
Висновки. Особи з нижчою теплочутливістю мають вищий рівень сили нервових процесів та їх функціональної рухливості, внаслідок чого більш успішно справляються з розумовим навантаженням у режимі нав’язаного ритму, порівняно з учасниками з вищою теплочутливістю. Тому, в обстежуваних із вищим рівнем теплочутливості, порівняно з нижчим порушення концентрування уваги і зниження розумової працездатності виникає раніше.

Посилання

Yam MF, Loh YC, Tan CS, Khadijah AS, Abdul Manan N, Basir R. General pathways of pain sensation and the major neurotransmitters involved in pain regulation. Int J Mol Sci. 2018;19(8):2164. DOI:10.3390/ijms19082164.

Jékely G. The chemical brain hypothesis for the origin of nervous systems. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 2021;376(1821):20190761. DOI: 10.1098/rstb.2019.0761.

Fung C, Vanden Berghe P. Functional circuits and signal processing in the enteric nervous system. Cell Mol Life Sci. 2020;77(22):4505-22. DOI: 10.1007/s00018-020-03543-6.

Beste C. Disconnected psychology and neuroscience-implications for scientific progress, replicability and the role of publishing. Commun Biol. 2021;4(1):1099. DOI: 10.1038/s42003-021-02634-9.

Christogianni A, Bibb R, Davis SL, Jay O, Barnett M, Evangelou N, et al. Temperature sensitivity in multiple sclerosis: An overview of its impact on sensory and cognitive symptoms. Temperature (Austin). 2018;5(3):208-23. DOI: 10.1080/23328940.2018.1475831.

Van Hook MJ. Temperature effects on synaptic transmission and neuronal function in the visual thalamus. PLoS One. 2020;15(4):e0232451. DOI: 10.1371/journal.pone.0232451.

WMA, World Medical Association: Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. Seoul. 2008. http://www.wma.net/en/30publications/10policies/b3/index.html. [date access 26.08.2021].

Vadzyuk SN, Kharkovska TV, Huk VO, Dzhyvak VH, Papinko IY, Nikitina IM. Prognostic criteria for the selection of individuals with different heat sensitivity. Wiad Lek. 2022;75(5 pt 2):1370-75. DOI: 10.36740/WLek202205225.

Makarenko MV, Lyzohub VS, Bezkopyl'nyi OP. Metodychni vkazivky do praktykumu z dyferentsial'noi psykhofiziolohii ta fiziolohii vyschoi nervovoi diial'nosti liudyny [Methodical guidelines for the workshop on differential psychophysiology and physiology of higher human nervous activity]. Cherkasy; 2014. 102 p. (in Ukrainian).

Makarenko MV, Lyzohub VS. Ontohenez psykhofiziolohichnykh funktsii liudyny [Ontogeny of human psychophysiological functions]. Cherkasy: Vertykal'; 2011. 256 p. (in Ukrainian).

Vadziuk SN, Shmata RM. Vplyv vestybuliarnoho navantazhennia na psykhomotorni osoblyvosti molodykh osib [The influence of vestibular load on psychomotor features of young people]. Zdobutky klinichnoi i eksperymental'noi medytsyny. 2020;4:41-7. DOI: 10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10791. (in Ukrainian).

Ionov IA, Komisova TIe, Sliusariev VF, Shapovalov SO. Fiziolohiia sensornykh system [Physiology of sensory systems]. Kharkiv: ChP Petrov VV; 2016. 45 p. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-25

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ