Якість життя у хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності

Автор(и)

  • Н.М. Кулаєць докторант кафедри внутрішньої медицини №2 та медсестринства Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ, Україна
  • В.М. Кулаєць доцент кафедри терапії, сімейної та екстреної медицини ПО Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.3.107.2023.1

Ключові слова:

хронічна серцева недостатність; фібриляція передсердь; фракція викиду лівого шлуночка; фенотип; якість життя

Анотація

Фібриляція передсердь (ФП) - це медична проблема, котра часто пов’язана з кількома супутніми захворюваннями та несприятливими наслідками. У розвинених країнах хронічна серцева недостатність (ХСН), яка уражає від 2% до 3% населення, також є основною причиною захворюваності та смертності населення. Поширеність обидвох цих захворювань невпинно зростає у всьому світі. ХСН з ФП набуває все більшої медико-соціальної значущості, оскільки здатна погіршити прогноз і якість життя (ЯЖ) людини. Мета дослідження - провести оцінку якості життя хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності.
Матеріал і методи. Обстежено 300 пацієнтів віком 45-65 років. Серед обстежених - 180 (60,0%) жінок та 120 (40,0%) чоловіків. Всі пацієнти розподілені на групи: I група (контроль, 36 практично здорових осіб); ІІ група - хворі на ХСН з ФП та збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (СНнФВ ЛШ, n=190); IІІ група – хворі на ХСН з ФП та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, (СНзФВ ЛШ, n=110). Діагностику ФП, СН здійснювали згідно з клінічним протоколом надання медичної допомоги хворим із фібриляцією передсердь, серцевою недостатністю, затвердженими Наказом МОЗ України від 03.07.2006 №436. Якість життя (ЯЖ) хворих оцінювалась за допомогою неспецифічного опитувальника Medical Outcomes Study 36-Item Short-Form Health Survey (MOS SF-36) та Міннесотського опитувальника для пацієнтів із серцевою недостатністю (Minnesota living with heart failure questionnaire, MLHFQ).
Результати дослідження. Проведена оцінка якості життя в обстежених пацієнтів свідчить, що найвищі показники якості життя за шкалами фізичного та психічного здоров’я (p<0,05) встановлені в контрольній групі. За результами анкетування по Міннесотському опитувальнику (MLHFQ) вищі показники були у пацієнтів із СНзФВ та ФП, які свідчать про гіршу якість життя (p<0,05). У хворих на ХСН з ФП виявлені достовірні відмінності, порівняно з контрольною групою, за шкалами фізичного (p<0,05), фізично-рольового функціонування (p<0,05), інтенсивності болю (p<0,05) та емоційно-рольового функціонування (p<0,05). Виявлено, що в пацієнтів зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, порівняно з хворими зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, відбувається достовірне зниження показників якості життя практично за усіма шкалами SF-36: фізичного функціонування (p<0,05), рольового функціонування (p<0,05), тілесного болю (p<0,05), загального здоров'я (p<0,05), життєвої активності (p<0,05). Доведено, що чоловіча стать (p<0,05), вік старше 65 років (p<0,05), більший індекс маси тіла (ІМТ, p<0,05), порушення толерантності до вуглеводів/цукровий діабет 2-го типу (p<0,05) та артеріальна гіпертензія (p<0,05) були факторами, асоційованими із СНзФВ ЛШ та, відповідно, більш низькими балами ЯЖ за опитувальником SF-36. Вірогідної залежності щодо паління (p>0,05) та гіперліпідемії (p>0,05) у компоненти фізичного та психічного здоров’я у пацієнтів з ХСН та ФП не встановлено.
Висновки. За результами анкетування по Міннесотському опитувальнику (MLHFQ) вищі показники були у пацієнтів із СНзФВ та ФП, які свідчать про гіршу якість життя (p<0,05). В обстежених хворих на хронічну серцеву недостатність з фібриляцією передсердь виявляли зниження показників якості життя порівняно з контрольною групою за всіма шкалами опитувальника SF-36 (p<0,05). Встановлено достовірні відмінності, порівняно з контрольною групою, за шкалами фізичного (p<0,05), фізично-рольового функціонування (p<0,05), інтенсивності болю (p<0,05) та емоційно-рольового функціонування (p<0,05). Встановлено, що у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, порівняно з хворими зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, відбувається достовірне зниження показників якості життя практично за усіма шкалами SF-36: фізичного функціонування (p<0,05), рольового функціонування (p<0,05), тілесного болю (p<0,05), загального здоров'я (p<0,05), життєвої активності (p<0,05). У той же час, за шкалами соціального функціонування та психічного здоров'я вірогідних відмінностей, залежно від фракції викиду лівого шлуночка, при фібриляції передсердь не встановлено (p>0,05).

Посилання

Bavishi A, Patel RB. Addressing Comorbidities in Heart Failure: Hypertension, Atrial Fibrillation, and Diabetes. Heart Fail Clin. 2020;16(4):441-56.

Fauchier L, Bisson A, Bodin A. Heart failure with preserved ejection fraction and atrial fibrillation: recent advances and open questions. BMC Med. 2023;21(1):54. DOI: 10.1186/s12916-023-02764-3.

Ferreira JP, Duarte K, Graves TL. Natriuretic Peptides, 6-Min Walk Test, and Quality-of-Life Questionnaires as Clinically Meaningful Endpoints in HF Trials. J Am Coll Cardiol. 2016;68:2690-707.

Freeman JV, Simon DN, Go AS, Spertus J, Fonarow GC, Gersh BJ, et al. Association Between Atrial Fibrillation Symptoms, Quality of Life, and Patient Outcomes: Results From the Outcomes Registry for Better Informed Treatment of Atrial Fibrillation (ORBIT-AF). Circ Cardiovasc Qual Outcomes. 2015;8(4):393-2. doi: 10.1161/CIRCOUTCOMES.114.001303.

Mark DB. Assessing quality-of-life outcomes in cardiovascular clinical research. Nat Rev Cardiol. 2016;13(5):286-308. doi: 10.1038/nrcardio.2016.10.

Carlisle MA, Fudim M, DeVore AD, Piccini JP. Heart Failure and Atrial Fibrillation, Like Fire and Fury. JACC Heart Fail. 2019 Jun;7(6):447-56. doi: 10.1016/j.jchf.2019.03.005.

McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2021;42(36):3599-726. DOI: 10.1093/eurheartj/ehab368.

Parlati ALM, Basile C, Perrone-Filardi P. Management of heart failure: similarities and discrepancies between the European Society of Cardiology and the American Heart Association guidelines. Eur Heart J Suppl. 2023;25(Suppl C):271-75. DOI: 10.1093/eurheartjsupp/suad026.

Rogers JG, Aaronson KD, Boyle AJ, Russell SD, Milano CA, Pagani FD, et al. Continuous flow left ventricular assist device improves functional capacity and quality of life of advanced heart failure patients. J Am Coll Cardiol. 2010;55(17):1826-34. doi: 10.1016/j.jacc.2009.12.052.

Stehlik J, Rodriguez-Correa C, Spertus JA, Biber J, Nativi-Nicolau J, Zickmund S, et al. Implementation of Real-Time Assessment of Patient-Reported Outcomes in a Heart Failure Clinic: A Feasibility Study. J Card Fail. 2017;23(11):813-16. doi: 10.1016/j.cardfail.2017.09.009.

Steinberg BA, Piccini JP. Tackling patient-reported outcomes in AF & HF: identifying disease-specific symptoms? Cardiol Clin. 2019 May;37(2):139-46. DOI: 10.1016/j.ccl.2019.01.013.

Voronkov LH, Amosova KM, Dziak HV, Zharinov OY, KovalenkoVM, Korkushko OV, et al. Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy z diahnostyky ta likuvannia khronichnoi sertsevoi nedostatnosti [Guidelines of the Ukrainian Association of Cardiology for the Diagnosis and Treatment of Chronic Heart Failure (2017)]. Sertseva nedostatnist ta komorbidni stany. 2017;1(dodatok 1):1-66. (in Ukrainian).

Ware JE, Snow KK, Kosinski M. SF-36 Health Survey. Manual and interpretation guide. The Health Institute, New England Medical Center. Boston, Mass; 1993. 28 p.

Yancy CW, Jessup M, Bozkurt B, Butler J, Casey DE Jr, Drazner MH, et al. 2013 ACCF/AHA guideline for the management of heart failure: a report of the American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. J Am Coll Cardiol. 2013;62(16):147-239. doi: 10.1016/j.jacc.2013.05.019.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-28

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ