Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.3.107.2023.2Ключові слова:
передчасні пологи; вагітність; гормониАнотація
Попри достатню вивченість патогенетичних факторів розвитку передчасних пологів, на даний час відсутня єдина точка зору щодо особливостей патогенезу порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу при цьому ускладненні вагітності, не розроблені єдині методичні підходи до ранньої діагностики, відсутні стандарти обстеження і лікування вагітних з виявленими порушеннями.
Мета роботи - дослідити рівень гомонів ФПК у вагітних групи ризику розвитку передчасних пологів.
Матеріал і методи. До основної групи увійшли вагітні з проявами дисфункції плаценти та невиношуванням в анамнезі (50 жінок), до контрольної групи - 50 здорових вагітних. Визначення гормонів (прогестерону, естрадіолу, плацентарного лактогену) здійснювалося методом твердофазного імуноферментного аналізу. Дослідження виконували на імуноферментному аналізаторі згідно з інструкціями до вказаних наборів реактивів. Результати. Для вивчення змін гормональної функції плацентарної системи у вагітних із загрозою передчасних пологів визначали вміст гормонів естрадіолу, прогестерону та плацентарного лактогену під час вагітності. Характерно, що концентрація естрадіолу в сироватці крові вагітних основної групи нижче норми протягом усього періоду вагітності. Це призводить до зниження синтезу естрогенів і прогестерону жовтим тілом яєчника, а потім і плацентою. Зниження рівня цих гормонів, які беруть безпосередню участь у перебігу основних біохімічних і фізіологічних процесів у м'язах матки, призводить до підвищення скорочувальної активності міометрія, що, у свою чергу, проявляється явищами дисфункції плаценти та передчасними пологами.
Висновок. Дослідження рівнів гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних групи ризику дозволить прогнозувати розвиток передчасних пологів.
Посилання
Laba OV. Profilaktyka porushen' fetoplatsentarnoho kompleksu u zhinok iz ryzykom i zahrozoiu peredchasnykh polohiv (ohliad literatury) [Prevention of disorders of the fetoplacental complex in women with risk and threat of premature birth (literature review)]. Reproduktyvne zdorov'ia zhinky. 2021;2:32-6. (in Ukrainian).
Senchuk AIa, Chermak VI, Zabolotna AV, Andriichuk TP. Rezul'taty ekhohrafii fetoplatsentarnoho kompleksu u vahitnykh iz uskladnenym perebihom hestatsii [Results of ultrasound of the fetoplacentary complex in pregnant women with complicated course of gestation]. Aktual'ni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2021;1:138-43. (in Ukrainian).
Heriak SM, Petrenko NV, Dobrians'ka VIu. Platsentarni faktory rozvytku peredchasnykh polohiv u vahitnykh z komorbidnoiu patolohiieiu [Placental factors in the development of premature birth in pregnant women with comorbid pathology]. Reproduktyvne zdorov'ia zhinky. 2022;8:6-10. (in Ukrainian).
Hoshovs'ka AV, Hoshovs'kyi VM, Mykuliak KhV. Pokaznyky hormonal'noho stanu platsentarnoho kompleksu u zhinok pry bahatoplidnii vahitnosti [Indicators of the hormonal state of the placental complex in women with multiple pregnancies]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2019;18(1):11-5. (in Ukrainian).
Lemish NY. Fetoplatsentarnyi kompleks i «velyki akusherski syndromy» [Fetoplacental complex and "major obstetric syndromes"]. Ukrainian Journal «Health of Woman». 2022;6:26-31. (in Ukrainian).
da Fonseca EB, Damião R, Moreira DA. Preterm birth prevention. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2020 Nov;69:40-9. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2020.09.003.
Jansen CHJR, van Dijk CE, Kleinrouweler CE, Holzscherer JJ, Smits AC, Limpens JCEJM, et al. Risk of preterm birth for placenta previa or low-lying placenta and possible preventive interventions: A systematic review and meta-analysis. Front Endocrinol (Lausanne). 2022 Sep 2;13:921220. DOI: 10.3389/fendo.2022.921220.
McLindon LA, James G, Beckmann MM, Bertolone J, Mahomed K, Vane M, et al. Progesterone for women with threatened miscarriage (STOP trial): a placebo-controlled randomized clinical trial. Hum Reprod. 2023 Apr 3;38(4):560-68. DOI: 10.1093/humrep/dead029.
Faye-Petersen OM. The placenta in preterm birth. J Clin Pathol. 2008 Dec;61(12):1261-75. DOI: 10.1136/jcp.2008.055244.
Schoenmakers S, Aagaard K, Borenstein-Levin L, Kawaza K, van der Meeren LE, Mol BW, et al. Editorial: Preterm birth and placental pathology. Front Endocrinol (Lausanne). 2023 Apr 3;14:1168185. DOI: 10.3389/fendo.2023.1168185.
Mazor M, Hershkovitz R, Chaim W, Levy J, Sharony Y, Leiberman JR, et al. Human preterm birth is associated with systemic and local changes in progesterone/17 beta-estradiol ratios. Am J Obstet Gynecol. 1994 Jul;171(1):231-6. DOI: 10.1016/0002-9378(94)90474-x.
Montemor MS, Demarque GF, Rodrigues AS, Francisco RPV, de Carvalho MHB. Association between preterm births and socioeconomic development: analysis of national data. BMC Public Health. 2022 Nov 3;22(1):2014. DOI: 10.1186/s12889-022-14376-2.
Pisacreta E, Mannella P. Molecular and endocrine mechanisms involved in preterm birth. Gynecol Endocrinol. 2022 May;38(5):368-78. DOI: 10.1080/09513590.2022.2053519.
Danieli-Gruber S, Greenberg G, Shechter S, Romano A, Shmueli A, Barbash-Hazan S, et al. Association between progesterone treatment and neonatal outcome in preterm births: a retrospective analysis. J Obstet Gynaecol. 2022 Oct;42(7):2826-32. DOI: 10.1080/01443615.2022.2109950.
Couceiro J, Matos I, Mendes JJ, Baptista PV, Fernandes AR, Quintas A. Inflammatory factors, genetic variants, and predisposition for preterm birth. Clin Genet. 2021 Oct;100(4):357-67. DOI: 10.1111/cge.14001.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 П.Ю. Токар, І.В. Каліновська
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
