Вікові та анатомо-функціональні нюанси черепно-мозкової травми у дітей

Автор(и)

  • М.Д. Процайло канд. мед. наук, доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • В.Г. Дживак д-р філософії, асистент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, м.Тернопіль, Україна
  • В.О. Синицька канд. мед. наук, доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна
  • І.Б. Чорномидз канд. мед. наук, доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, м.Тернопіль, Україна
  • О.М. Процайло аспірант кафедри оперативної хірургії та клінічної анатомії Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, м.Тернопіль, Україна
  • К.Ю. Немченко здобувач магістра медицини Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, м.Тернопіль, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.3.107.2023.3

Ключові слова:

слова дитина; черепно-мозкова травма; вікові особливості; сезонна залежність; травматизм

Анотація

Актуальність дослідження. Черепно-мозкова травма у дітей є серйозною медичною проблемою, яка вимагає особливої уваги та досліджень. Оскільки дитячий організм розвивається і зростає, анатомічні та функціональні особливості дітей можуть впливати на патологічні наслідки черепно-мозкової травми. Враховуючи зростаючу кількість дітей, які піддаються травмам внаслідок спортивних подій, аварій та інших факторів, розуміння особливостей цієї категорії травм може відігравати важливу роль у покращенні їхнього лікування та реабілітації. Діти реагують на травму по-іншому ніж дорослі, і можуть виявляти різні симптоми та потребувати спеціалізованої медичної допомоги та підходів до лікування та реабілітації. Розуміння цих вікових та анатомо-функціональних особливостей може сприяти покращенню діагностики та лікування черепно-мозкових травм у дітей і підвищити їхні шанси на повне одужання та нормальний розвиток.
Мета дослідження – вивчити проблему черепно-мозкової травми з точки зору особливостей анатомічних та функціональних вікових особливостей дітей.
Матеріал і методи. У дослідженні були залучені 154 дитини, віком від 1 місяця до 17 років які перебували на стаціонарному лікуванні в обласній дитячій лікарні протягом 2022 року. Дані анамнезу отримані шляхом опитування батьків дітей, дітей старшого віку, а також даних карт стаціонарних хворих. Базовими методами обстеження були рентгенограми, МРТ головного мозку.
Результати дослідження. Найбільше черепно-мозкових травм спостерігали у дітей віком від 7 до 17 років, що становило 47,4 %. Діти віком від 3 до 6 років травмувалися часто, що становило майже 20 %, менше травмувалися старші діти (15-17 р), що відповідно становило 15 %. Найменше пошкоджень зазнавали немовлятка до року (9,7 %) та діти віком до двох років (8,4%). Найбільша кількість травмованих дітей (60,4%) спостерігалася у теплу пору року, коли вони проявляють свою активність на вулиці без належного контролю батьків.
Висновок. Найбільша кількість травм головного мозку притаманна підлітковому віку, на фоні змін усіх систем організму, формуванню нових для них поведінкових реакцій, що раніше не були їм притаманним, та сприяють підвищенню травматизму. Найменше пошкоджень зазнавали немовлята, що зумовлено анатомічними особливостями будови голівки дитини.

Посилання

Georges A, M Das J. Traumatic Brain Injury. [Updated 2023 Jan 2]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK459300.

Jiang JY, Gao GY, Feng JF, Mao Q, Chen LG, Yang XF, et al. Traumatic brain injury in China. Lancet Neurol. 2019;18(3):286-95. DOI: 10.1016/S1474-4422(18)30469-1.

Protsailo MD, Hoshchynskyi PV, Kryckyy IO, Dzhyvak VG. Pediatric high-energy and other traumatic injury: cases and reviews. International Journal of Health Sciences. 2022;6(1):11513-24. DOI: 10.53730/ijhs.v6nS1.7790.

Kyrychenko AH. Kliniko-epidemiolohichni aspekty pervynnoi invalidnosti vnaslidok cherepno-mozkovoi travmy [Clinical and epidemiological aspects of primary disability due to brain injury]. Problemy ekolohii ta medytsyny. 2012;16(1-2):30-3. (in Ukrainian).

Eric Nyam TT, Ho CH, Chio CC, Lim SW, Wang JJ, Chang CH, et al. Traumatic brain injury increases the risk of major adverse cardiovascular and cerebrovascular events: A 13-year, population-based study. World Neurosurg. 2019;122:740-53. DOI: 10.1016/j.wneu.2018.10.130.

Abio A, Bovet P, Valentin B, Bärnighausen T, Shaikh MA, Posti JP, et al. Changes in Mortality Related to Traumatic Brain Injuries in the Seychelles from 1989 to 2018. Front Neurol. 2021;12:720434. DOI: 10.3389/fneur.2021.720434.

Dewan MC, Rattani A, Gupta S, Baticulon RE, Hung YC, Punchak M, et al. Estimating the global incidence of traumatic brain injury. J Neurosurg. 2018;130(4):1080-97. DOI: 10.3171/2017.10.JNS17352.

Jin SW, Sim KB, Kim SD. Development and Growth of the Normal Cranial Vault: An Embryologic Review. J Korean Neurosurg Soc. 2016;59(3):192-96. DOI: 10.3340/jkns.2016.59.3.192.

D'Antoni AV, Donaldson OI, Schmidt C, Macchi V, De Caro R, Oskouian RJ, et al. A comprehensive review of the anterior fontanelle: embryology, anatomy, and clinical considerations. Childs Nerv Syst. 2017;33(6):909-14. DOI: 10.1007/s00381-017-3406-1.

Protsailo MD, Fedortsiv OYe, Dzhyvak VG, Krycky IO, Hoshchynskyi PV, Horishnyi IM, et al. Clinical features of connective tissue dysplasia, osgood-schlatter disease and multiple cortical disorders in a child. Wiad Lek. 2023;76(8):1854-60. DOI: 10.36740/WLek202308120.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-28

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ