Рівень адропіну та фактора фон Віллебранда при артеріальній гіпертензії у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням

Анотація

Мета роботи – дослідити зміни рівня адропіну та фактора фон Віллебранда (vWF) при артеріальній гіпертензії (АГ) у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням.
Матеріал і методи. Усіх пацієнтів розподілено на дві основні групи: 1-ша група – 69 пацієнтів з АГ та надмірною масою тіла; 2-га група – 55 осіб з АГ та ожирінням, та 20 практично здорових осіб контрольної групи. Проводили антропометричне вимірювання, біохімічний аналіз крові, ехокардіографічне обстеження серця, імуноферментний аналіз (адропін, vWF).
Результати. Встановлено достовірне збільшення рівня vWF в осіб з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням, порівняно з практично здоровими особами (p=0,001). Зростання ІМТ призводить до зниження вмісту адропіну, а найнижчий його рівень спостерігали в осіб з АГ та ожирінням (p=0,011). Відзначено достовірний взаємозв’язок між зростанням vWF та збільшенням розмірів ЛП (r=0,667; p=0,001), ПШ (r=0,487; p=0,021), ММЛШ (r=0,795; p=0,001) та ІММЛШ (r=0,731; p=0,001), на тлі негативної кореляції з ФВ (r=-0,461; p=0,031).
Висновки. У пацієнтів з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням спостерігали зростання вмісту vWF, що сприяє виникненню ендотеліальної дисфункції та структурних змін міокарда, які характерні для АГ. Зниження рівня адропіну – регулятора функцій серцево-судинної системи – асоційоване зі збільшенням ІМТ, а також зростанням АТ (p=0,011). Встановлено негативні кореляції рівня адропіну з показниками систолічного та діастолічного АТ, що може мати важливе місце у контексті регуляції АТ та функціонування ССС.