Оцінка психосоматичного стану в пацієнтів, які перенесли гострий панкреатит
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.3.107.2023.8Ключові слова:
психологічні особливості; тривога; депресія; гострий панкреатит; психоемоційний стан; методика САНАнотація
Актуальність дослідження. Оцінка психосоматичного стану пацієнтів після гострого панкреатиту допомагає в розумінні впливу емоційного стану на хронічність захворювання та може вести до покращення планування лікування та реабілітації цих пацієнтів.
Мета дослідження – оцінити психосоматичний стан пацієнтів після перенесеного первинного епізоду гострого панкреатиту.
Матеріал і методи. Проведено обстеження 80 пацієнтів, що перебували на стаціонарному лікуванні з приводу гострого панкреатиту. Для визначення особливостей психосоматичного стану в обстеженні використані психологічні опитувальники. Для оцінки самопочуття, активності та настрою використовувалася методика САН. Для виявлення та оцінки ознак невротичних станів використовували відповідний клінічний опитувальник. Для визначення ступеня опірності до стресу застосовувалася методика Холмса і Раге.
Результати дослідження. Згідно зі шкалою "самопочуття" виявлено, що середні значення в пацієнтів відповідали межам низького рівня. Аналізуючи показники за шкалами "активність" та «настрій» дані свідчили про середній рівень. За даними клінічного опитувальника, для виявлення та оцінки невротичних станів визначено, що психосоматичний стан осіб, які перенесли гострий панкреатит, характеризується наявністю дезадаптивних станів незалежно від статі, середні значення серед груп відповідають рівню хворобливого стану. За допомогою методики оцінки стресостійкості встановлено, що пацієнти після перенесеного захворювання визначили низький рівень опірності стресу без суттєвої різниці між статтю обстежуваних. Висновки. Показники самопочуття низького рівня, активності та настрою середнього рівня за методикою САН свідчать про низький рівень психоемоційного та фізичного благополуччя пацієнтів, які перенесли гострий панкретит. Психосоматичний стан осіб, які перенесли гострий панкреатит, характеризується низьким рівнем опірності до стресу та наявністю таких дезадаптивних станів, як тривога та астенія незалежно від статі.
Посилання
Hammad AY, Ditillo M, Castanon L. Pancreatitis. Surg Clin North Am. 2018;98(5):895-913. DOI: 10.1016/j.suc.2018.06.001.
Szatmary P, Grammatikopoulos T, Cai W, Huang W, Mukherjee R, Halloran C, et al. Acute Pancreatitis: Diagnosis and Treatment. Drugs. 2022;82(12):1251-76. DOI: 10.1007/s40265-022-01766-4.
Khan D, Moffett RC, Flatt PR, Tarasov AI. Classical and non-classical islet peptides in the control of β-cell function. Peptides. 2022;150:170715. DOI: 10.1016/j.peptides.2021.170715.
Walkowska J, Zielinska N, Tubbs RS, Podgórski M, Dłubek-Ruxer J, Olewnik Ł. Diagnosis and Treatment of Acute Pancreatitis. Diagnostics (Basel). 2022;12(8):1974. DOI: 10.3390/diagnostics12081974.
Polyovyy V, Dzyubanovsky I, Kovalchuk A, Dzyubanovsky O, Dzhyvak V. Dynamics of cytokine profile in patients with abdominal sepsis caused by pancreonecrosis. Journal of Education, Health and Sport. 2021;11(5):207-12. DOI: 10.12775/JEHS.2021.11.05.021.
Cho J, Walia M, Scragg R, Petrov MS. Frequency and risk factors for mental disorders following pancreatitis: a nationwide cohort study. Curr Med Res Opin. 2019;35(7):1157-64. DOI: 10.1080/03007995.2018.1560748.
Khoja K, Sadiq O, Chisholm PR, Dua KS, Madhavan S, Smith ZL. The incidence of new mental health disorders after acute pancreatitis: A large, propensity-matched, observational study. Pancreatology. 2023;23(2):163-70. DOI: 10.1016/j.pan.2023.01.008.
Wirtz TH, Puengel T, Buendgens L, Luedde T, Trautwein C, Koch A. Diagnosis and treatment of severe acute pancreatitis in critical care. Dtsch Med Wochenschr. 2020;145(12):850-62. DOI: 10.1055/a-0949-0878.
Beas R, Riva-Moscoso A, Ribaudo I, Chambergo-Michilot D, Norwood DA, Karkash A, et al. Prevalence of depression among patients with chronic pancreatitis: A systematic review and meta-analysis. Clin Res Hepatol Gastroenterol. 2023;47(5):102115. DOI: 10.1016/j.clinre.2023.102115.
Denis F, Mahalli R, Delpierre A, Romagna C, Selimovic D, Renaud M. Psychobiological Factors in Global Health and Public Health. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(11):6728. DOI: 10.3390/ijerph19116728.
Roswiyani R, Kwakkenbos L, Spijker J, Witteman CLM. The Effectiveness of Combining Visual Art Activities and Physical Exercise for Older Adults on Well-Being or Quality of Life and Mood: A Scoping Review. J Appl Gerontol. 2019;38(12):1784-1804. DOI: 10.1177/0733464817743332.
Voitenko OV, Tkachuk TL. Psychological effects of combat stress on military servicemen. Likarska sprava. 2017;7:141-46. DOI: 10.31640/LS-2017(7)27.
Tarasova V. Methodology of studying characteristics of behavior in stressfu l situations of adolescents with an unreliable type of attachment. Young scientist. 2023;5:73-8. DOI: 10.32839/2304-5809/2023-5-117-14.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О.Є. Самогальська, І.М. Кліщ, О.І. Хлібовська, Т.Б. Лазарчук, С.В. Дзиґа
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
