Лікування генітального пролапсу у жінок літнього віку з інфекцією сечостатевих органів

Анотація

Актуальність дослідження. Генітальний пролапс (ГП) - це захворювання, що об'єднує групу порушень м'язового та зв'язкового апарату матки і піхви, які призводять до опущення та випадіння внутрішніх статевих органів. Частота ГП у жінок старше 50 років сягає 50%, а серед жінок літнього та старечого віку збільшується до 60-70%. Частими рецидивами та розвитком септичних ускладнень характеризуються інфекції сечових шляхів, що виникають на тлі аномалій положення статевих органів, дефіциту гормонів у постменопаузальному періоді, цукровому діабеті, безсимптомній бактеріурії, нейрогенній дисфункції сечового міхура, нетриманні сечі, оперативних втручаннях на органах статевої або сечової системи. Мета роботи - оптимізація лікування генітального пролапсу(ГП) у жінок літнього віку з інфекцією сечових та статевих органів.
Матеріал і методи. Обстежено 70 хворих жінок літнього віку, з яких 20 (28,6%) - з ГП та інфекційними ураженнями сечових та статевих органів (основна група), 30 (42,8%) - з ГП, які не мали інфекційних уражень сечових та статевих органів (група порівняння), 20 (28,6%) жінок, які не мали гінекологічних захворювань та екстрагенітальної патології (контрольна група). Оцінку тяжкості запального процесу проводили за результатами вивчення скарг, даних анамнезу, результатів лабораторного дослідження. Ступінь ГП визначали за допомогою системи кількісної оцінки РОР-Q. Хірургічне втручання включало трансвагінальну екстирпацію матки без придатків, передню кольпорафію, кольпоперинеорафію з леваторопластикою, сакроспінальну кольпопексію. Перед використанням синтетичного сітчастого ендопротезу «Полімеш» з метою мінімізації інфекційних ускладнень, що виникли через використання синтетичних протезів, гідродисекцію проводили 0,9% фізіологічним розчином натрію хлориду (200 мл) з додаванням цефалоспоринового антибіотика ІІІ покоління (1 г).
Результати дослідження. Пацієнткам виконано екстирпацію матки без придатків через піхву, сакроспінальну кольпопексію однобічну, передню кольпорафію кольпоперинеорафію з леваторопластикою (у 6 (30%) жінок першої групи та у 13 (43%) - другої). Екстирпація матки без придатків через піхву, сакроспінальна кольпопексія ліворуч із використанням сітчастого протеза «Полімеш», передня кольпорафія, кольпоперинеорафія з леваторопластикою - у 14 (70%) жінок першої групи та 17(57%) - другої. При стресовому нетриманні сечі додатково проводилася процедура серединно-уретрального слінгу (6 пацієнткам у першій групі і 5 - у другій). Жінкам з ІСШ переважно виконувалася трансвагінальна екстирпація матки з однобічною сакроспінальною кольпопексією та використанням синтетичного сітчастого протеза «Полімеш». Обсяг операції у вигляді екстирпації матки з використанням протеза «Полімеш» зумовлений надійним ефектом сітчастого протеза з метою профілактики рецидиву захворювання порівняно із сакроспінальною кольпопексією (1/4% випадок) .
Висновки. Хірургічне лікування генітального пролапсу в жінок з інфекційним ураженням сечових та статевих органів шляхом використання сітчастого протеза «Полімеш» для кольпосакропексії після трансвагінальної екстирпації матки підвищує результативність його лікування, знижуючи кількість рецидивів захворювання.