Хронічний біль та рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів після мінно-вибухових поранень

Автор(и)

  • Ю.Л. Кучин член-кореспондент Національної академії медичних наук України, д-р мед. наук, професор, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • Д.О. Говсєєв д-р мед. наук, професор, директор Київського міського пологового будинку № 5, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • Р.В. Гибало Національний військово-медичний клінічний центр "Головний військовий клінічний госпіталь", м. Київ, Україна
  • Г.І. Постернак д-р мед. наук, професор, кафедра хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, Інститут післядипломної освіти, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.3.107.2023.11

Ключові слова:

хронічний біль; задоволеність результатами лікування; мінно-вибухові поранення

Анотація

Хронічний біль у пацієнтів після мінно-вибухових поранень виникає в середньому у 83,3% випадків. Вже встановлено, що нейропатичний компонент болю та кількість локалізацій поранених анатомічних частин тіла мають прямий вплив на таку високу частоту хронізації. Однак рівень задоволеності результатами лікування залишається недослідженим, що є важливим, оскільки відображає якість життя у віддаленій перспективі лікування.
Мета роботи – дослідити рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями.
Матеріал і методи. Представлено дані про лікування 280 пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями. Рівень задоволеності результатами лікування - за допомогою шкали оцінки якості життя (Chaban quality of life scale (CQLS)). Використовували критерій Шапіро-Уілка, Манна-Уітні, Фрідмана, хі-квадрат, постеріорне порівняння проводилося з використанням поправки Бонферроні.
Результати. Дані шкали якості життя свідчать про те, що рівень задоволеності результатами лікування у досліджуваних пацієнтів протягом усього періоду спостереження був максимальним перед випискою зі стаціонару і коливався від 68 до 73 балів – середній рівень задоволеності. У подальшому, через 1, 3, 6 і 12 місяців спостереження цей показник знижувався і становив від 62 до 65 балів.
Висновки. Низький рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів після мінно-вибухових поранень, ймовірно, є наслідком хронічного больового синдрому. Пацієнти з мінно-вибуховими пораненнями мають дуже високий ризик хронічного болю – на 15% вищий, ніж пацієнти з вогнепальними пораненнями, і на 57,5% вищий, ніж цивільні постраждалі. Тому проблемі лікування болю на етапах лікування слід приділяти більше уваги.

Посилання

Kuchyn IuL, Horoshko VR. Predictors of treatment failure among patients with gunshot wounds and post-traumatic stress disorder. BMC Anesthesiol. 2021;21:263. https://doi.org/10.1186/s12871-021-01482-8.

Kuchyn IuL, Horoshko VR. Pain syndrome in patients with gunshot wounds of the limbs and post-traumatic stress disorders. EMERGENCY MEDICINE. 2022;17(7):24-31. https://doi.org/10.22141/2224-0586.17.7.2021.244591.

Kuchyn IuL, Horoshko VR. Influence of the type of anesthesia during reconstructive surgical interventions on the

final results of treatment of patients with gunshot wounds of the extremities and post-traumatic stress disorders. Current aspects of military medicine. 2021;28(2):92-104. https://doi.org/10.32751/2310-4910-2021-28-2-8.

Miller K, Benns M, Bozeman M, Franklin G, Harbrecht B, Nash N, et al. Operative Management of Thoracic Gunshot

Wounds: More Aggressive Treatment Has Been Required over Time. Am Surg. 2019;85(11):1205-208.

Chaban O, Khaustova O, Bezsheiko V. Reliability and validity of Chaban Quality of Life Scale. [Internet] Available

from: https://www.ecnp.eu/presentationpdfs/70/P.2.h.301.pdf.

Conti C, Di Francesco G, Fontanella L, Carrozzino D, Patierno C, Vitacolonna E, et al. Negative affectivity predicts

lower quality of life and metabolic control in type 2 diabetes patients: a structural equation modeling approach. Front Psychol. 2017;8:831. DOI: 10.3389/fpsyg.2017.00831.

Esmaeilinasab M, Ebrahimi M, Mokarrar MH, Rahmati L, Mahjouri MY, Arzaghi SM. Type II diabetes and personality; a

study to explore other psychosomatic aspects of diabetes. J Diabetes Metab Disord. 2016;15:54. DOI: 10.1186/s40200-016-

-3.

Lehmann A, Aslani P, Ahmed R, Celio J, Guchet A, Bedouch P, et al. Assessing medication adherence: options to

consider. Int J Clin Pharm. 2014;36(1):55-9. DOI: 10.1007/s11096-013-9865-x.

Lemche A, Chaban O, Lemche E. Alexithymia as a risk factor for type 2 diabetes mellitus in the metabolic syndrome: a

cross-sectional study. Psychiatry Res. 2014;215(2):438-43. DOI: 10.1016/j.psychres.2013.12.004.

Shamsi F, Khodaifar F, Arzaghi SM, Sarvghadi F, Ghazi A. Is there any relationship between medication compliance and

affective temperaments in patients with type 2 diabetes? J Diabetes Metab Disord. 2014;13:96. DOI: 10.1186/s40200-014-

-z.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-28

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ