Загоєння ран та регенерація м’яких тканин. Літературний огляд
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.3.107.2023.17Ключові слова:
регенерація шкіри; загоєння ран; рубцева тканина; сполучна тканинаАнотація
У публікації наводяться дані джерел літератури про перебіг репаративних процесів в м’яких тканинах та загоєння ран шкіри. Найбільший орган організму людини є шкіра. Вона виконує багато надзвичайно важливих функцій. Після травматичних ушкоджень шкірних покривів виникає складний каскад клітинних реакцій, який є унікальним за своєю природою. Оскільки процеси загоєння та регенерації відбуваються в усіх частинах людського тіла, цей огляд зосереджується на процесах перебігу репаративних змін у шкірі. Перший етап загоєння гострої рани присвячений гемостазу і формуванню попередньої ранової матриці, який відбувається відразу після травми і завершується через кілька годин. Крім того, ця фаза запускає процеси запальної реакції, виразність якої залежить від індивідуальної реактивності, ступеня мікробного обсіменіння рани, видом, характером ураження. Далі йде фаза проліферації, на цьому етапі відбувається відновлення поверхні рани, формування грануляційної тканини та відновлення судинної сітки. Третім та останнім етапом загоєння рани є фаза ремоделювання, яка зазвичай починається через 2-3 тижні після пошкодження тканин. Під час цієї фази спостерігається спустошення судин грануляційної тканини, різко зменшується кількість фібробластів, але натомість збільшується кількість еластичних та, особливо, колагенових волокон. Постійний синтез і руйнування колагену має ефект ремоделювання зрілої матриці рани протягом приблизно 6 місяців після травми. На цьому етапі утворення та деградація колагену врівноважують одне одного, та значних змін у його кількості не спостерігається. Фаза ремоделювання є найбільш відповідальною за об’єм сформованої рубцевої тканини.
Мета роботи – систематизувати сучасні дані літератури про загоєння ран м’яких тканин.
Висновок. Аналіз наведених даних наукової літератури свідчить, що регенерація м’яких тканин – це складний процес реакцій організму, який призводить до формування рубцевої тканини. Багато патофізіологічних процесів, що лежать в основі репаративних реакцій, досі невідомі.
Посилання
Watt FM. Mammalian skin cell biology: at the interface between laboratory and clinic. Science. 2014;346(6212):937-40.
DOI: 10.1126/science.1253734.
Takeo M, Lee W, Ito M. Wound healing and skin regeneration. Cold Spring Harb Perspect Med. 2015;5(1):a023267. DOI: 10.1101/cshperspect.a023267.
Kobayashi T, Naik S, Nagao K. Choreographing immunity in the skin epithelial barrier. Immunity. 2019;50(3):552-65. DOI:
1016/j.immuni.2019.02.023.
Rodrigues M, Kosaric N, Bonham CA Gurtner GC. Wound healing: a cellular perspective. Physiol Rev. 2019;99(1):665-706.
DOI: 10.1152/physrev.00067.2017.
Merad M, Ginhoux F, Collin M. Origin, homeostasis and function of Langerhans cells and other langerin-expressing
dendritic cells. Nat Rev Immunol. 2008;8(12):935-47. DOI: 10.1038/nri2455.
Doebel T, Voisin B, Nagao K. Langerhans cells: the macrophage in dendritic cell clothing. Trends Immunol.
;38(11):817-28. DOI: 10.1016/j.it.2017.06.008.
Zhang LJ, Guerrero-Juarez CF, Hata T, Bapat SP, Ramos R, Plikus MV. Innate immunity. Dermal adipocytes protect
against invasive staphylococcus aureus skin infection. Science. 2015;347(6217):67-71. DOI: 10.1126/science.1260972.
Zwick RK, Guerrero-Juarez CF, Horsley V, Plikus MV. Anatomical, physiological, and functional diversity of adipose
tissue. Cell Metab. 2018;27(1):68-83. DOI: 10.1016/j.cmet.2017.12.002.
Wang PH, Huang BS, Horng HC, Yeh CC, Chen YJ. Wound healing. J Chin Med Assoc. 2018;81(2):94-101. DOI:
1016/j.jcma.2017.11.002.
Lindley LE, Stojadinovic O, Pastar I, Tomic-Canic M. Biology and biomarkers for wound healing. Plast Reconstr Surg.
;138(3):18-28. DOI: 10.1097/PRS.0000000000002682.
Robson MC, Steed DL, Franz MG. Wound healing: biologic features and approaches to maximize healing trajectories. Curr Probl Surg. 2001;38(2):72-140. DOI: 10.1067/msg.2001.111167.
Neporozhnia VM. Trombotsyty i deiaki biokhimichni pokaznyky krovi u patsiientiv z riznymy rezul'tatamy zahoiennia
ran m’iakykh tkanyn oblychchia [Platelets and some biochemical indicators of blood in patients with different results of wound healing of facial soft tissues]. Suchasna medytsyna, farmatsiia ta psykholohichne zdorov'ia. 2022;2:28-31. DOI: 10.32689/2663-0672-2022-2-5. (in Ukraininan).
Jardins-Park HE, Mascharak S, Chinta MS, Wan DS, Longaker MT. The spectrum of scarring in craniofacial wound
repair. Frontiers in physiology. 2019;10:322. DOI: 10.3389/fphys.2019.00322.
Reinke JM, Sorg H. Wound repair and regeneration. Eur Surg Res. 2012;49(1):35-43. DOI: 10.1159/000339613.
Daley JM, Reichner JS, Mahoney EJ, Manfield L, Henry WL, Mastrofrancesco B, et al. Modulation of macrophage
phenotype by soluble product(s) released from neutrophils. J Immunol. 2005;174(4):2265-72. DOI: 10.4049/jimmunol.174.4.2265.
Caley MP, Martins VL, O’Toole EA. Metalloproteinases and wound healing. Adv Wound Care (New Rochelle). 2015;4(4):225-33. DOI: 10.1089/wound.2014.0581.
Berman B, Maderal A, Raphael B. Keloids and hypertrophic scars: pathophysiology, classification, and treatment. Dermatol Surg. 2017;43(1):3-18. DOI: 10.1097/DSS.0000000000000819.
Eming SA, Martin P, Tomic-Canic M. Wound repair and regeneration: mechanisms, signaling, and translation. Sci Transl
Med. 2014;6(265):265-8. DOI: 10.1126/scitranslmed.3009337.
Lee HJ, Jang YJ. Recent understandings of biology, prophylaxis and treatment strategies for hypertrophic scars and
keloids. Int J Mol Sci. 2018;19(3):711. DOI: 10.3390/ijms19030711.
Tredget EE, Nedelec B, Scott PG, Ghahary A. Hypertrophic scars, keloids, and contractures. The cellular and molecular basis for therapy. Surg Clin North Am. 1997;77(3):701-30. DOI: 10.1016/S0039-6109(05)70576-4.
Imhof BA, Jemelin S, Ballet R, Vesin C, Schapira M, Karaca M, et al. CCN1/CYR61-mediated meticulous patrolling
by Ly6Clow monocytes fuels vascular inflammation. Proc Natl Acad Sci. 2016;113(33):4847-56. DOI:
1073/pnas.1607710113.
Grose R, Werner S. Wound-healing studies in transgenic and knockout mice. Mol Biotechnol. 2004;28(2):147-66. DOI:
1385/MB:28:2:147.
Sorg H, Tilkorn DJ, Hager S, Hauser J, Mirastschijski U. Skin wound healing: an update on the current knowledge and
concepts. Eur Surg Res. 2017;58(1-2):81-94. DOI: 10.1159/000454919.
Nosbaum A, Prevel N, Truong HA, Mehta P, Ettinger M, Scharschmidt TC, et al. Cutting edge: regulatory T cells facilitate
cutaneous wound healing. J Immunol. 2016;196(5):2010-4. DOI: 10.4049/jimmunol.1502139.
Strodtbeck F. Physiology of wound healing. Newborn Infant Nurs Rev. 2001;1(1):43-52. DOI: 10.1053/nbin.2001.23176.
Bauer SM, Bauer RJ, Velazquez OC. Angiogenesis, vasculogenesis, and induction of healing in chronic wounds. Vasc
Endovasc Surg. 2005;39(4):293-306. DOI: 10.1177/153857440503900401.
Arnold F, West DC. Angiogenesis in wound healing. Pharmacol Ther. 1991;52(3):407-22. DOI: 10.1016/0163-7258(91)90034-j.
Endrich B, Menger MD. Regeneration of the microcirculation during wound healing. Unfallchirurg. 2000;103(11):1006-8. DOI: 10.1007/s001130050661.
Madden JW, Peacock EE. Studies on the biology of collagen during wound healing. 3. Dynamic metabolism of scar
collagen and remodeling of dermal wounds. Ann Surg. 1971;174(3):511-20. DOI: 10.1097/00000658-197109000-
Sorg H, Krueger C, Vollmar B. Intravital insights in skin wound healing using the mouse dorsal skin fold chamber. J Anat. 2007;211:810-8. DOI: 10.1111/j.1469-7580.2007.00822.x.
Krafts KP. Tissue repair: the hidden drama. Organogenesis. 2010;6:225-33. DOI: 10.4161/org.6.4.12555.
Enoch S, Leaper JD. Basic science of wound healing. Surgery (Oxford). 2005;23(2):37-42. DOI: 10.1016/j.mpsur.2007.11.005.
Jacinto A, Martinez-Arias A, Martin P. Mechanisms of epithelial fusion and repair. Nat Cell Biol. 2001;3(5):117-23.
DOI: 10.1038/35074643.
Hinz B. Formation and function of the myofibroblast during tissue repair. J Invest Dermatol. 2007;127(3):526-37.
DOI: 10.1038/sj.jid.5700613.
Gantwerker EA, Hom DB. Skin: Histology and Physiology of Wound Healing. Facial Plast Surg Clin North Am.
;19(3):441-53. DOI:10.1016/j.fsc.2011.06.009.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О.С. Воловар, О.О. Астапенко, Н.М. Литовченко, Р.С. Паливода
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
