Вплив порушень ритму та провідності серця на якість життя хворих на ішемічну хворобу серця

Автор(и)

  • Е.Ц. Ясинська
  • П.Р. Нягу
  • Ж.А. Ревенко
  • В.І. Курик

Ключові слова:

анкета опитування; сумарні та компонентні показники; індивідуальний та популяційний рівень якості життя

Анотація

Визначено вплив порушень ритму та провідності серця на якість життя хворих на ішемічну хворобу серця за даними суб’єктивної оцінки ставлення хворих до змін, що виникають в їх здоров’ї і житті при нападі аритмій.

Посилання

Aronov DM, Zaytsev VP. Metodika otsenki kachestva zhizni bol'nykh s serdechnososudistymi zabolevaniyami [Methodology for assessing the quality of life of patients with cardiovascular diseases]. Kardiologiya. 2002;5:92-5. (in Russian).

Gel'tser BI, Frisman MV. Sovremennye podkhody k otsenke kachestva zhizni kardiologicheskikh bol'nykh [Modern approaches to assessing the quality of life of cardiac patients]. Kardiologiya. 2002;9:4-9. (in Russian).

Gilyarovskiy SR, Orlov VA, Bendelian NG. Izuchenie kachestva zhizni bol'nykh s khronicheskoy nedostatochnost'yu: sovremennoe sostoyanie [Study of the quality of life of patients with chronic insufficiency: current state]. Rossiyskiy kardiologicheskiy zhurnal. 2003;3:58-64. (in Russian).

Ibatov AD. Vliyanie lorazenata na emotsional'nyy status i kachestvo zhizni bol'nykh ishemicheskoy bolezn'yu serdtsa [The effect of lorazenate on the emotional status and quality of life in patients with coronary heart disease]. Kardiologiya. 2006;9:11-4. (in Russian).

Kadochigova AI, Martynova AG, Kirichuk VF. Psikhologicheskie osobennosti lichnosti v zavisimosti ot tipa raspredeleniya zhirovoy tkani u klinicheski zdorovykh lits [Psychological personality traits depending on the type of adipose tissue distribution in clinically healthy individuals]. Kardiovaskulyarnaya terapevticheskaya profilaktika. 2005;4(2):84-9. (in Russian).

Novik NA, Yonova TI. Rukovodstvo po issledovaniyu kachestva zhizni v meditsine [Guidelines for Research on the Quality of Life in Medicine]. St. Petersburg: Neva; Moscow: Alma-Press; 2002. 315 p. (in Russian).

Novik NA, Yonova TI, Klaynd P. Kontseptsiya issledovaniya kachestva zhizni v meditsine [The concept of research on the quality of life in medicine]. St. Petersburg: ELBI; 1999. 140 p. (in Russian).

Sidorenko GI. Problema optimizatsii v kardiologii [Optimization problem in cardiology]. Kardiologiya. 2004;7:4-9. (in Russian).

Yanovskiy GV. Kachestvo zhizni u bol'nykh s zabolevaniyami sistemy krovoobrashcheniya [Quality of life in patients with diseases of the circulatory system]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2005;1:16-20. (in Russian).

Cline C, Wellenheimor R, Erhard L. Health related quality of life in elderly patients with heart failure. Scand Cardiovase J. 1999;5:278-85.

Jaarama T, Halgens R, Huiger A. Quality of life in older patients with systolic and diastolic heart failure. J Heart Failure. 1999;2:151-61.

Klaus L, Beniaminovitz A, Chor L. Pilot study of guided imagery use in patients with severe heart failure. Amer J Cardiology. 2000;1:101-4.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-17

Номер

Том 11 № 2 (42) (2007)

Розділ

КЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Е.Ц. Ясинська, П.Р. Нягу, Ж.А. Ревенко, В.І. Курик

Ліцензії Creative Commons

Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).