Математичне моделювання процедури балонної дилатації сечовода
Ключові слова:
сечовід; балонна дилатація; математичне моделюванняАнотація
У наданій роботі розглянуто математичну модель процесу дилатації сечовода людини. На підставі моделі розраховані розподіли напружень в оперованій ділянці сечовода, деформація цієї ділянки, а також критичний тиск, створюваний усередині балоном, що розширяється, і розподіл специфічної енергії напруги усередині стінки сечовода.
Посилання
Vozianov OF, Chernenko VV, Vozianov SO, Chernenko DV. Zastosuvannia balonnoi dylatatsii dlia likuvannia khvorykh z nabutymy strykturamy sechovodiv [The use of balloon dilatation for the treatment of patients with acquired strictures of the ureters]. Urolohiia. 2001;1:25-7. (in Ukrainian).
Fedorishin RP, Zenin OK, Zhdanov EV, Roshchin YuV. Issledovanie biomekhanicheskikh svoystv mochetochnika [Study of the biomechanical properties of the ureter]. Ukrains'kyi medychnyi al'manakh. 2004;4:166-9. (in Russian).
Biyani CS, Minhas S, El Cast J. The role of Acucise Endopyelotomy in the Treatment of Ureteropelvic Junction Obstruction. J European Urology. 2002;41(3):305-12.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О.К. Зенін, Р.П. Федоришин, А.В. Лашин
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).