Фактори ризику пролонгування вагітності більше 40 тижнів

Автор(и)

  • О.М. Козар аспірант кафедри акушерства та гінекології Буковинського державного медичного університету, м.Чернівці, Україна
  • І.В. Каліновська д-р мед. наук, професор кафедри акушерства та гінекології Буковинського державного медичного університету, м.Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.4.108.2023.9

Ключові слова:

переношена вагітність; пролонгована вагітність; ретроспективний аналіз

Анотація

Пролонгована та переношена вагітність на сучасному етапі є однією з актуальних проблем у галузі акушерства та гінекології. Це зумовлено як високою частотою патологічних процесів під час пологів, так і в контексті патологічних змін, які відбуваються з плодом, що призводить до збільшення перинатальної смертності. Показники перинатальної смертності, залежно від джерел літератури, досягають 19%, а неонатальна захворюваність може становити до 28%. Усі ці ускладнення пов'язані з поганою стійкістю плода до гіпоксії через підвищену зрілість структур головного мозку та зменшення постачання кисню через дистрофічні та інволютивні зміни в плаценті. Отже, вивчення факторів ризику пролонгованої вагітності після 40 тижнів стає особливо важливим. Переношену вагітність слід розглядати як патологічний стан, що виникає під впливом різноманітних факторів.
Мета роботи – провести ретроспективний аналіз історій пологів з пролонгуванням вагітності терміном більше 40 тижнів і оцінити фактори ризику виникнення даної патології.
Матеріал і методи. З метою вивчення найближчих і віддалених наслідків розвитку пролонгування вагітності терміном більше 40 тижнів нами проведено ретроспективне дослідження з вивченням 100 історій вагітності та пологів за 2021-2022 роки на базі КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартний метод математичного аналізу з використанням критеріїв Стьюдента, стандартну і спеціалізовану комп’ютерну програму Libre Office Calc 7.0.
Результати. З метою виявлення факторів ризику пролонгованої вагітності проведено порівняльний аналіз даних соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, особливостей перебігу вагітності в 100 жінок із пролонгованою і переношеною вагітністю.
Висновок. Проведений аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу, а також особливостей перебігу поточної вагітності дозволяє визначити чинники ризику, які вказують на можливість розвитку пролонгованої вагітності.

Посилання

Attali I, Korb D, Azria E, Lepercq J, Goffinet F, Schmitz T. Meconium-stained amniotic fluid and neonatal morbidity in nulliparous patients with prolonged pregnancy. Acta Obstet Gynecol Scand. 2023 Aug;102(8):1092-99. DOI: 10.1111/aogs.14619.

National Guideline Alliance (UK). Induction of labour for prevention of prolonged pregnancy: Inducing labour: Evidence review C. London: National Institute for Health and Care Excellence (NICE); 2021 Nov.

Lauth C, Huet J, Dolley P, Thibon P, Dreyfus M. Maternal obesity in prolonged pregnancy: Labor, mode of delivery, maternal and fetal outcomes. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 2021 Jan;50(1):101909. DOI: 10.1016/j.jogoh.2020.101909.

Šmerdová M, Eim J. Prolongated pregnancy: unusual case. Ceska Gynekol. 2020 Winter;85(3):193-96.

Carroll A, Desforges M, Jones CJP, Heazell AEP. Morphological and functional changes in placentas from prolonged pregnancies. Placenta. 2022 Jul;125:29-35. DOI: 10.1016/j.placenta.2022.01.009.

Mirteimouri M, Pourali L, Najaf Najafi M, Ghaffarian Omid M. Intravaginal administration of isosorbide mononitrate for cervical ripening in prolonged pregnancy: a randomised clinical trial. J Obstet Gynaecol. 2020 Aug;40(6):792-96. DOI: 10.1080/01443615.2019.1669546.

Moniod L, Hovine A, Trombert B, Rancon F, Zufferey P, Chauveau L, et al. Fetal movement counting in prolonged pregnancies: the COMPTAMAF prospective randomized trial. Healthcare (Basel). 2022 Dec 18;10(12):2569. DOI: 10.3390/healthcare10122569.

Rosati P, Buongiorno S, Salvi S, Lanzone A, Familiari A. Reference values for pulsatility index of fetal anterior and posterior cerebral arteries in prolonged pregnancy. J Clin Ultrasound. 2021 Mar;49(3):199-204. DOI: 10.1002/jcu.22979.

Kortekaas JC, Kazemier BM, Keulen JKJ, Bruinsma A, Mol BW, Vandenbussche F, et al. Risk of adverse pregnancy outcomes of late- and postterm pregnancies in advanced maternal age: A national cohort study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2020 Aug;99(8):1022-30. DOI: 10.1111/aogs.13828.

Keilman C, Shanks AL. Oligohydramnios. 2022 Sep 12. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan.

Ranjbar A, Mehrnoush V, Darsareh F, Pariafsay F, Shirzadfardjahromi M, Shekari M. The incidence and outcomes of late-term pregnancy. Cureus. 2023 Jan 9;15(1):e33550. DOI: 10.7759/cureus.33550.

Yurtcu N, Çalışkan C, Çelik S. Serum melatonin as a biomarker for assessment of late-term and postterm pregnancies in women without spontaneous onset of labor. Z Geburtshilfe Neonatol. 2021 Dec;225(6):499-505. DOI: 10.1055/a-1479-3220.

Tsakiridis I, Mamopoulos A, Athanasiadis A, Dagklis T. Induction of labor: an overview of guidelines. Obstet Gynecol Surv. 2020 Jan;75(1):61-72. DOI: 10.1097/OGX.0000000000000752.

Blecher Y, Michaan N, Baransi S, Baruch Y, Yogev Y. Against medical advice for induction of labor due to post-term pregnancies - the impact on pregnancy outcome. J Matern Fetal Neonatal Med. 2022 Oct;35(20):3979-83. DOI: 10.1080/14767058.2020.1845645.

Ravelli ACJ, van der Post JAM, de Groot CJM, Abu-Hanna A, Eskes M. Does induction of labor at 41 weeks (early, mid or late) improve birth outcomes in low-risk pregnancy? A nationwide propensity score-matched study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2023 May;102(5):612-25. DOI: 10.1111/aogs.14536.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-23

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ