Фактори ризику пролонгування вагітності більше 40 тижнів
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.4.108.2023.9Ключові слова:
переношена вагітність; пролонгована вагітність; ретроспективний аналізАнотація
Пролонгована та переношена вагітність на сучасному етапі є однією з актуальних проблем у галузі акушерства та гінекології. Це зумовлено як високою частотою патологічних процесів під час пологів, так і в контексті патологічних змін, які відбуваються з плодом, що призводить до збільшення перинатальної смертності. Показники перинатальної смертності, залежно від джерел літератури, досягають 19%, а неонатальна захворюваність може становити до 28%. Усі ці ускладнення пов'язані з поганою стійкістю плода до гіпоксії через підвищену зрілість структур головного мозку та зменшення постачання кисню через дистрофічні та інволютивні зміни в плаценті. Отже, вивчення факторів ризику пролонгованої вагітності після 40 тижнів стає особливо важливим. Переношену вагітність слід розглядати як патологічний стан, що виникає під впливом різноманітних факторів.
Мета роботи – провести ретроспективний аналіз історій пологів з пролонгуванням вагітності терміном більше 40 тижнів і оцінити фактори ризику виникнення даної патології.
Матеріал і методи. З метою вивчення найближчих і віддалених наслідків розвитку пролонгування вагітності терміном більше 40 тижнів нами проведено ретроспективне дослідження з вивченням 100 історій вагітності та пологів за 2021-2022 роки на базі КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартний метод математичного аналізу з використанням критеріїв Стьюдента, стандартну і спеціалізовану комп’ютерну програму Libre Office Calc 7.0.
Результати. З метою виявлення факторів ризику пролонгованої вагітності проведено порівняльний аналіз даних соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, особливостей перебігу вагітності в 100 жінок із пролонгованою і переношеною вагітністю.
Висновок. Проведений аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу, а також особливостей перебігу поточної вагітності дозволяє визначити чинники ризику, які вказують на можливість розвитку пролонгованої вагітності.
Посилання
Attali I, Korb D, Azria E, Lepercq J, Goffinet F, Schmitz T. Meconium-stained amniotic fluid and neonatal morbidity in nulliparous patients with prolonged pregnancy. Acta Obstet Gynecol Scand. 2023 Aug;102(8):1092-99. DOI: 10.1111/aogs.14619.
National Guideline Alliance (UK). Induction of labour for prevention of prolonged pregnancy: Inducing labour: Evidence review C. London: National Institute for Health and Care Excellence (NICE); 2021 Nov.
Lauth C, Huet J, Dolley P, Thibon P, Dreyfus M. Maternal obesity in prolonged pregnancy: Labor, mode of delivery, maternal and fetal outcomes. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 2021 Jan;50(1):101909. DOI: 10.1016/j.jogoh.2020.101909.
Šmerdová M, Eim J. Prolongated pregnancy: unusual case. Ceska Gynekol. 2020 Winter;85(3):193-96.
Carroll A, Desforges M, Jones CJP, Heazell AEP. Morphological and functional changes in placentas from prolonged pregnancies. Placenta. 2022 Jul;125:29-35. DOI: 10.1016/j.placenta.2022.01.009.
Mirteimouri M, Pourali L, Najaf Najafi M, Ghaffarian Omid M. Intravaginal administration of isosorbide mononitrate for cervical ripening in prolonged pregnancy: a randomised clinical trial. J Obstet Gynaecol. 2020 Aug;40(6):792-96. DOI: 10.1080/01443615.2019.1669546.
Moniod L, Hovine A, Trombert B, Rancon F, Zufferey P, Chauveau L, et al. Fetal movement counting in prolonged pregnancies: the COMPTAMAF prospective randomized trial. Healthcare (Basel). 2022 Dec 18;10(12):2569. DOI: 10.3390/healthcare10122569.
Rosati P, Buongiorno S, Salvi S, Lanzone A, Familiari A. Reference values for pulsatility index of fetal anterior and posterior cerebral arteries in prolonged pregnancy. J Clin Ultrasound. 2021 Mar;49(3):199-204. DOI: 10.1002/jcu.22979.
Kortekaas JC, Kazemier BM, Keulen JKJ, Bruinsma A, Mol BW, Vandenbussche F, et al. Risk of adverse pregnancy outcomes of late- and postterm pregnancies in advanced maternal age: A national cohort study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2020 Aug;99(8):1022-30. DOI: 10.1111/aogs.13828.
Keilman C, Shanks AL. Oligohydramnios. 2022 Sep 12. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan.
Ranjbar A, Mehrnoush V, Darsareh F, Pariafsay F, Shirzadfardjahromi M, Shekari M. The incidence and outcomes of late-term pregnancy. Cureus. 2023 Jan 9;15(1):e33550. DOI: 10.7759/cureus.33550.
Yurtcu N, Çalışkan C, Çelik S. Serum melatonin as a biomarker for assessment of late-term and postterm pregnancies in women without spontaneous onset of labor. Z Geburtshilfe Neonatol. 2021 Dec;225(6):499-505. DOI: 10.1055/a-1479-3220.
Tsakiridis I, Mamopoulos A, Athanasiadis A, Dagklis T. Induction of labor: an overview of guidelines. Obstet Gynecol Surv. 2020 Jan;75(1):61-72. DOI: 10.1097/OGX.0000000000000752.
Blecher Y, Michaan N, Baransi S, Baruch Y, Yogev Y. Against medical advice for induction of labor due to post-term pregnancies - the impact on pregnancy outcome. J Matern Fetal Neonatal Med. 2022 Oct;35(20):3979-83. DOI: 10.1080/14767058.2020.1845645.
Ravelli ACJ, van der Post JAM, de Groot CJM, Abu-Hanna A, Eskes M. Does induction of labor at 41 weeks (early, mid or late) improve birth outcomes in low-risk pregnancy? A nationwide propensity score-matched study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2023 May;102(5):612-25. DOI: 10.1111/aogs.14536.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 О.М. Козар, І.В. Каліновська
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).