Феноменологічна оцінка особливостей негативної симптоматики у пацієнтів з шизофренією
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.4.108.2023.10Ключові слова:
негативні симптоми; позитивні симптоми; шизофренія; афективне сплощення; алогія; абулія; ангедоніяАнотація
Мета дослідження – оцінити вираженість негативних симптомів у хворих на шизофренію для покращення діагностики та лікування цієї категорії осіб.
Матеріал і методи. Обстежено 252 пацієнти з негативною симптоматикою при шизофренії (основна група) та 79 пацієнтів з позитивною симптоматикою при шизофренії (група порівняння). Усього в дослідженні взяли участь 331 пацієнт із шизофренією. Використовувався в дослідженні комплексний підхід, що полягав у поєднанні клініко-психопатологічного, психометричного (шкала SANS) та статистичного методів дослідження.
Результати дослідження. Встановлені клініко-психопатологічні характеристики пацієнтів з негативними симптомами при шизофренії, що полягали в переважанні резидуальної форми шизофренії; безперервно прогредієнтного та епізодичного з наростаючим дефектом типів перебігу; початку прояву негативної симптоматики в ініціальному періоді. Визначені особливості прояву негативної симптоматики у пацієнтів з негативними симптомами при шизофренії, що полягали у вираженості порушень уваги, ангедонії, абулії та алогії. Визначено, що феноменологія негативної симптоматики при шизофренії має складну структуру та описується наявністю компонентів афективної сплощеності (зниженням виразності мови, уникненням контакту поглядом), алогією (відповідями із затримкою, обривами думок), абулією й апатією (зниженням продуктивності й енергетичного потенціалу), ангедонією та асоціальністю (зниженням активності у вільний час, сексуальних інтересів, здатності відчувати інтимність та близькість) та сферою уваги (зниженням уважності при контакті з оточуючими та під час тестування).
Висновки. У результаті дослідження визначені особливості прояву негативної симптоматики в пацієнтів з шизофренією, які можуть виступати як діагностичні критерії та предиктори формування негативної симптоматики при проведенні диференціальної діагностики та можуть враховуватись при створенні лікувальних та психокорекційних програм, спрямованих на редукцію негативної симптоматики.
Посилання
Almulla AF, Al-Hakeim HK, Maes M. Schizophrenia phenomenology revisited: positive and negative symptoms are strongly related reflective manifestations of an underlying single trait indicating overall severity of schizophrenia. CNS Spectr. 2021;26(4):368-77. DOI: 10.1017/S1092852920001182.
Bucci P, Galderisi S. Categorizing and assessing negative symptoms. Curr Opin Psychiatry. 2017;30(3):201-8. DOI: 10.1097/YCO.0000000000000322.
Dziwota E, Stepulak MZ, Włoszczak-Szubzda A, Olajossy M. Social functioning and the quality of life of patients diagnosed with schizophrenia. Ann Agric Environ Med. 2018;25(1):50-5. DOI: 10.5604/12321966.1233566.
Foussias G, Agid O, Fervaha G, Remington G. Negative symptoms of schizophrenia: clinical features, relevance to real world functioning and specificity versus other CNS disorders. Eur Neuropsychopharmacol. 2014;24(5):693-709. DOI: 10.1016/j.euroneuro.2013.10.017.
Galderisi S, Mucci A, Bitter I, Libiger J, Bucci P, Fleischhacker WW, et al. Persistent negative symptoms in first episode patients with schizophrenia: Results from the European First Episode Schizophrenia Trial. Eur Neuropsychopharmacol. 2013;23(3):196-204. DOI: 10.1016/j.euroneuro.2012.04.019.
Galderisi S, Mucci A, Buchanan RW, Arango C. Negative symptoms of schizophrenia: new developments and unanswered research questions. Lancet Psychiatry. 2018;5(8):664-77. DOI: 10.1016/S2215-0366(18)30050-6.
Hunter R, Barry S. Negative symptoms and psychosocial functioning in schizophrenia: neglected but important targets for treatment. Eur Psychiatry. 2012;27(6):432-36. DOI: 10.1016/j.eurpsy.2011.02.015.
Mucci A, Vignapiano A, Bitter I, Austin SF, Delouche C, Dollfus S, et al. A large European, multicenter, multinational validation study of the Brief Negative Symptom Scale. Eur Neuropsychopharmacol. 2019;29(8):947-59. DOI: 10.1016/j.euroneuro.2019.05.006.
Patel R, Jayatilleke N, Broadbent M, Chang CK, Foskett N, Gorrell G, et al. Negative symptoms in schizophrenia: a study in a large clinical sample of patients using a novel automated method. BMJ Open. 2015;5(9):e007619. DOI: 10.1136/bmjopen-2015-007619.
Sabe M, Sentissi О, Kaiser S. Meditation-based mind-body therapies for negative symptoms of schizophrenia: Systematic review of randomized controlled trials and meta-analysis. Schizophr Res. 2019;212:15-25. DOI: 10.1016/j.schres.2019.07.030.
Schmitt A, Falkai P. Negative symptoms and therapy strategies in schizophrenia. European archives of psychiatry and clinical neuroscience. 2015;265(7):541-42. DOI: 10.1007/s00406-015-0637-6.
Glants S. Mediko-biologicheskaya statistika [Medical and biological statistics]. Moskow: Praktika; 1998. 459 p.
Mosolov SN, Yaltonskaya PA. Klassifikatsiya i klinicheskaya differentsiatsiya negativnykh simptomov pri shizofrenii [Classification and clinical differentiation of negative symptoms in schizophrenia]. Sovremennaya terapiya psikhicheskikh rasstroystv. 2020;1:2-14. DOI: 10.21265/PSYPH.2020.15.30.001.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ю.А. Кушнір
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
