Результати морфологічного та імуногістохімічного дослідження послідів при передчасних пологах та передчасному розриві плодових оболонок

Анотація

У статті наведені результати морфологічного та імуногістохімічного дослідження послідів жінок із невиношуванням вагітності у випадках передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО).
Мета дослідження - вивчити морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент при передчасних пологах та передчасному розриві плодових оболонок та провести порівняльний аналіз результатів залежно від гестаційного терміну.
Матеріал і методи. Проведено морфологічне та імуногістохімічне дослідження послідів 250 вагітних (основна група) зі спонтанними передчасними пологами у терміні гестації 22 – 36 тижнів та передчасним розривом плодових оболонок, що відбулися на базі відділення для вагітних з акушерською патологією ДУ «Інститут ПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України» за період з 2018 по 2020 роки. Жінки основної групи розподілені на три групи залежно від терміну пологів – до 1-ї групи увійшли пацієнтки, які народили у 22 – 28 тиж. вагітності, пацієнтки 2-ї групи народили у терміні 29 – 33 тиж. і до 3-ї групи – ті, що народили у терміні 34 – 36 тижнів вагітності. Плаценти вагітних основної групи досліджували за допомогою морфологічного (гістологічний метод – забарвлення гематоксиліном та еозином і за ван Гізон) та імуногістохімічного методів (непрямий стрептавідин-пероксидазний метод визначення рівня експресії рецепторів прогестерону – RP).
Результати дослідження та їх обговорення: У ході проведеного дослідження відзначено наявність морфофункціональних, імунопатологічних змін різного ступеня вираженості. Вивчено морфологічну картину плацентарних порушень при невиношувані вагітності. У 40 % плацент жінок 1-ї групи виявлено передчасне дозрівання ворсин хоріона, у 20 % – порушення кровообігу та наявність гострої запальної інфільтрації у плодових оболонках, децидуальній та хоріальній оболонках, у 10 % – патологічна незрілість плаценти за варіантом хаотичних склерозованих ворсин. Під час імуногістохімічного дослідження RP відзначено невиражену реакцію в епітелії та клітинах строми стовбурових, проміжних та термінальних ворсин – 1 бал; у плодових оболонках та позаворсинчастому цитотрофобласті – 2 бали; в ендотелії судин – 0–1 бал. У плацентах жінок 2-ї та 3-ї групи встановлено передчасне дозрівання ворсин – у 70 % випадків, псевдоінфаркти ворсин, замурованих у фібриноїд, що займають значну площу, – у 45 %, афункціональні зони – у 55 %, порушення кровообігу – у 35 %, патологічну незрілість плаценти за варіантом хаотичних склерозованих ворсин – у 20 %, гостру запальну інфільтрацію у плодових оболонках – у 15 %. Імуногістохімічний аналіз плацентарного бар’єра виявив найбільшу експресію RP у ядрах децидуальних клітин, що належать до материнської структури. Слід відзначити наявність експресії прогестеронових рецепторів у стовбурових ворсинах, фібробластах та ядрах стінки судин. Виявлена мінімальна або відсутня експресія у ядрах інших ворсинчастих структур, їхніх судинах.
Висновки. Доведено, що рецептивність прогестерону має свої особливості у плацентарних структурах залежно від терміну гестації, що є важливим чинником у виборі тактики ведення цього контингенту вагітних з метою профілактики та зниження перинатальних втрат. Проведені дослідження дозволяють сформулювати чітку концепцію патогенетично обґрунтованої терапії невиношування вагітності.