Морфологічні зміни внутрішніх органів після емболізації лівої артерії шлунка в експерименті

Анотація

Мета дослідження – оцінка в експерименті морфологічних змін внутрішніх органів (печінка, селезінка, дванадцятипала кишка, підшлункова залоза) після емболізації лівої артерії шлунка.
Матеріал і методи. Для проведення експерименту відібрано 10 свиней в’єтнамської породи віком 4-5 місяців, жіночої статі, які впродовж 2 місяців перебували на дієті з підвищеним вмістом жирів для моделювання ожиріння. Тваринам під загальним знечуленням виконувалося контрастування аорти та целіакографія розчином “Вазипак” (5-10 мл на одне введення). Суперселективну баріатричну емболізацію лівої шлункової артерії здійснювали мікрокатетером 3F. Через три тижні проведено морфологічне (забарвлення гематоксилін-еозин) дослідження органів: печінка, дванадцятипала кишка, селезінка, підшлункова залоза. Фотофіксацію гістопрепаратів відповідних органів здійснювалася за допомогою тринокулярного мікроскопа лабораторного класу Nikon Eclipse Ci-E з об’єктивами планахроматами 10х, 20х та 40х.
Результати дослідження. У цілому на тлі виконаної селективної емболізації лівої шлункової артерії не відзначено макроскопічних ознак ішемії суміжних органів. Кровонаповнення печінки було нерівномірне, перисинусоїдні простори розширені, що свідчило про її набряк. У дванадцятипалій кишці реактивні порушення мікроциркуляції проявлялися розширенням і повнокров’ям венозних судин та стазом крові. Мікроскопічні зміни в селезінці характеризувалися повнокров’ям синусоїдів, а в підшлунковій залозі судини були кровонаповнені нерівномірно і при цьому переважало венозне повнокров’я.
Висновок. За результатами мікроскопічного дослідження у досліджених органах після емболізації артерій шлунка виникають розлади мікроциркуляції, дистрофічні зміни та ознаки шокової реакції, які можна вважати транзиторними. Ці дані свідчать про безпечність виконання селективної емболізації артерій шлунка та відсутність ознак критичного перерозподілу кровотоку чи ішемії «обкрадання».