Діджиталізація ЕКГ в оптимізації діагностики гострого та хронічного коронарного синдромів

Автор(и)

  • В.К. Тащук д-р мед. наук, професор, зав. каф. внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
  • О.В. Маліневська-Білійчук аспірант каф. внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.4.108.2023.17

Ключові слова:

хронічний коронарний синдром; інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST; електрокардіограма; ішемія; гострий коронарний синдром

Анотація

Мета роботи – вивчити додаткові діагностичні можливості показників, отриманих за діджиталізації ЕКГ, у пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) та стабільною стенокардією (СтСт).
Матеріал і методи. Обстежили 135 пацієнтів, яких розподілили на групи залежно від діагнозу: 45 осіб зі STEMI та 90 пацієнтів зі СтСт. Відповідно до значення першої похідної зубця Т - показника відношення максимальних швидкостей (ВМШ) пацієнтів зі STEMI розподілили на дві групи: група І включала 25 осіб з ВМШ <0,66, група ІІ - 20 пацієнтів з ВМШ ≥0,66. Пацієнтів зі СтСт також розрізняли залежно ВМШ: група А нараховувала 41 особу з ВМШ <0,87 та група Б - 49 пацієнтів з ВМШ ≥0,87. Оцінювали результати ехокардіографії, холтерівського моніторингу ЕКГ, коронаровентрикулографії та оцифрованої ЕКГ на базі медичного програмного забезпечення «Смарт-ЕКГ».
Результати. У групі STEMI відзначили вірогідно нижчі значення ВМШ у зоні ішемії, порівняно з групою пацієнтів зі СтСт (0,65±0,02, Δ –25,29%, р<0,001), вищі значення STH у зоні ішемії (0,76±0,04 мм, Δ +58,33%, р<0,001), нижчу фракцію викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) (51,96±1,21 %, Δ -9,82%, р<0,001), тривалішу ішемію [919,00 (133,00; 1310,00) хв, Δ +3729,17%, p<0,001], дещо нижчі значення стандартного відхилення N-N інтервалів (SDNN) (88,11±6,65 мс, Δ -20,88% при р=0,094). В осіб зі СтСт та ВМШ <0,87 виявили дещо вищі значення ВМШ у відведенні V2, порівняно з групою СтСт та ВМШ ≥0,87 (2,51±0,08, Δ +8,19%, р=0,058). Для пацієнтів зі STEMI та ВМШ <0,66 та зі СтСт та ВМШ <0,87, порівняно з групою зі STEMІ та ВМШ ≥0,66 та зі СтСт та ВМШ ≥0,87, характерні нижчі значення ФВ ЛШ [відповідно, 52,00 (47,75; 55,00) %, Δ -10,34%, р=0,071) та (56,73±0,83 %, Δ -3,14%, р=0,088)]. Висновки. Первинні зміни фази реполяризації, що характерні для пацієнтів зі STEMI та СтСт, спричиняють зміну швидкісних параметрів диференційованої ЕКГ, а саме виражене зниження показника ВМШ (інтенсивніше за STEMI), що вказує на виражений електричний дисбаланс ішемізованого міокарда. Нижчі показники ВМШ зумовлюють гірші клініко-функціональні характеристики міокарда за STEMI та СтСт та асоційовані з негативними прогностичними маркерами за ішемії.

Посилання

Knuuti J, Wijns W, Saraste A, Capodanno D, Barbato E, Funck-Brentano C, et al. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. Eur Heart J. 2020;41(3):407-77. DOI: 10.1093/eurheartj/ehz425.

Byrne RA, Rossello X, Coughlan JJ, Barbato E, Berry C, Chieffo A, et al. 2023 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes. Eur Heart J. 2023;44(38):3720-26. DOI: 10.1093/eurheartj/ehad191.

Thygesen K, Alpert JS, Jaffe AS, Chaitman BR, Bax JJ, Morrow DA, et al. Fourth Universal Definition of Myocardial Infarction. Circulation. 2018;138(20):e618-e51. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000617.

Taschuk VK, Ivanchuk PR, Polians'ka OS, Rusnak IT. Pobudova prohramnoho zabezpechennia dlia kil'kisnoi otsinky elektrokardiohramy: mozhlyvosti i doslidzhennia zubtsia T [Construction of software for quantitative evaluation of the electrocardiogram: possibilities and research of the T wave]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2015;14(4):10-6. (in Ukrainian).

Savic L, Mrdovic I, Asanin M, Stankovic S, Lasica R, Matic D, et al. Prognostic Impact of Non-Cardiac Comorbidities on Long-Term Prognosis in Patients with Reduced and Preserved Ejection Fraction following Acute Myocardial Infarction. J Pers Med. 2023;13(7):1110. DOI: 10.3390/jpm13071110.

Wee Y, Burns K, Bett N. Medical management of chronic stable angina. Aust Prescr. 2015;38(4):131-36. DOI: 10.18773/austprescr.2015.042.

Perelshtein Brezinov O, Klempfner R, Zekry SB, Goldenberg I, Kuperstein R. Prognostic value of ejection fraction in patients admitted with acute coronary syndrome: A real world study. Medicine (Baltimore). 2017;96(9):e6226. DOI: 10.1097/MD.0000000000006226.

Furtado RHM, Juliasz MG, Chiu FYJ, Bastos LBC, Dalcoquio TF, Lima FG, et al. Long-term mortality after acute coronary syndromes among patients with normal, mildly reduced, or reduced ejection fraction. ESC Heart Fail. 2023;10(1):442-52. DOI: 10.1002/ehf2.14201.

Emond M, Mock MB, Davis KB, Fisher LD, Holmes DR Jr, Chaitman BR, et al. Long-term survival of medically treated patients in the Coronary Artery Surgery Study (CASS) Registry. Circulation. 1994;90(6):2645-57. DOI: 10.1161/01.cir.90.6.2645.

Vuoti AO, Tulppo MP, Ukkola OH, Junttila MJ, Huikuri HV, Kiviniemi AM, et al. Prognostic value of heart rate variability in patients with coronary artery disease in the current treatment era. PLoS One. 2021;16(7):e0254107. DOI: 10.1371/journal.pone.0254107.

Ablonskytė-Dūdonienė R, Bakšytė G, Čeponienė I, Kriščiukaitis A, Drėgūnas K, Ereminienė E. Impedance cardiography and heart rate variability for long-term cardiovascular outcome prediction after myocardial infarction. Medicina. 2012;48(7):350-58. DOI: 10.3390/medicina48070052.

Brinza C, Floria M, Covic A, Burlacu A. Measuring Heart Rate Variability in Patients Admitted with ST-Elevation Myocardial Infarction for the Prediction of Subsequent Cardiovascular Events: A Systematic Review. Medicina (Kaunas). 2021;57(10):1021 DOI: 10.3390/medicina57101021.

Wimmer NJ, Scirica BM, Stone PH. The clinical significance of continuous ECG (ambulatory ECG or Holter) monitoring of the ST-segment to evaluate ischemia: a review. Prog Cardiovasc Dis. 2013;56(2):195-202. DOI: 10.1016/j.pcad.2013.07.001.

Gibson CM, Pride YB, Buros JL, Ciaglo LN, Morrow DA, Scirica BM, et al. Timing and duration of myocardial ischemia on Holter monitoring following percutaneous coronary intervention and their association with clinical outcomes (a PROTECT-TIMI 30 Substudy Analysis). Am J Cardiol. 2009;104(1):36-40. DOI: 10.1016/j.amjcard.2009.02.044.

Taschuk VK, Malinevs'ka-Biliichuk OV, Ivanchuk PR, Polians'ka OS. Infarkt miokarda z elevatsiieiu sehmenta ST i klinichne znachennia dyferentsiiovanoi elektrokardiohramy [Myocardial infarction with elevation of the ST segment and the clinical significance of the differentiated electrocardiogram]. Zaporiz'kyi medychnyi zhurnal. 2023;25(3):193-7. (in Ukrainian).

de Bliek EC. ST elevation: Differential diagnosis and caveats. A comprehensive review to help distinguish ST elevation myocardial infarction from nonischemic etiologies of ST elevation. Turk J Emerg Med. 2018;18(1):1-10. DOI: 10.1016/j.tjem.2018.01.008.

Chen ZW, Yu ZQ, Yang HB, Chen YH, Qian JY, Shu XH, et al. Rapid predictors for the occurrence of reduced left ventricular ejection fraction between LAD and non-LAD related ST-elevation myocardial infarction. BMC Cardiovasc Disord. 2016;16:3. DOI: 10.1186/s12872-015-0178-y.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-23

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ