Морфологічні зміни показників кровотворення при COVID-19 та їх прогностичне значення

Анотація

Види морфологічних змін загального аналізу крові разом з іншими лабораторними показниками можуть допомогти встановити тяжкість стану та надати прогностичну інформацію при визначенні виживаності пацієнта з COVID-19. Дослідження мазка периферичної крові – рутинна і проста процедура, яку можна виконати в будь-якому медичному закладі. Проте даних про морфологічні зміни в периферичному мазку крові під час COVID-19 ще недостатньо. Тому актуальним є виявлення особливостей і закономірностей цих змін з урахуванням тяжкості клінічної картини COVID19 та встановлення їх прогностичної значущості.
Мета дослідження – провести огляд літератури щодо наявності морфологічних змін показників кровотворення при інфекції SARS-CoV-2 та виявити їх прогностичне значення для визначення перебігу захворювання.
Результати та висновки. У всіх випадках інфекції SARS-CoV-2 спостерігалися морфологічні зміни, принаймні в одній лінії клітин крові. Найпоширенішими були ядерні та цитоплазматичні порушення нейтрофілів: гіпогрануляція та гіпо/гіперсегментація ядер нейтрофілів, часто з токсичною зернистістю. Типові зміни морфології лімфоцитів включають моноцитоїдні, лімфоплазмоцитоїдні, гранулярні та атипові клітини з ядерцями. Прогностично несприятливими морфологічними ознаками в периферичному мазку крові є гігантські нейтрофіли та їх токсична зернистість, плазмоцитизація лімфоцитів, динамічне зменшення зернистих і аномальних лімфоцитів і моноцитів. Низька кількість лімфоцитів та їх субпопуляцій асоціюється з тяжкою клінічною картиною та несприятливим результатом захворювання на COVID-19, що свідчить про доцільність їх імунофенотипічної оцінки та моніторингу. Виявлення та серійний моніторинг запальних моноцитів за допомогою проточної цитометрії може бути цінним для прогнозування перебігу та вибору адекватної терапії інфекції SARS-CoV-2. Крім того, було показано, що збільшення ширини розподілу еритроцитів має прогностичне значення.