Коморбідність каменів верхніх сечовивідних шляхів та кардіоваскулярної патології: фактори ризику та спільні патофізіологічні механізми
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.4.108.2023.19Ключові слова:
кардіоваскулярна патологія; уролітіаз; патофізіологія; патогенез; фактори ризику; запалення; гіперкальціємія; гіперурикемія; оксид азоту; кальційАнотація
У результаті детального вивчення та аналізу наукової літератури виявлено спільні фактори ризику, характерні для поєднання уролітіазу та кардіоваскулярної патології, які сприяють утворенню каменів у верхніх сечовивідних шляхах та прогресуванню, виникненню ускладнень з боку серцево-судинної системи, описано основні спільні патофізіологічні механізми зазначених нозологій, що пов’язані з дисбалансом різних регуляторних систем в організмі, таких, як рівень оксиду азоту, запальні процеси, дисфункція ендотелію, гіперкальціємія, гіперурикемія, зміни в гомеостазі кальцію та фосфору, зменшення рівня магнію в крові. Вплив на вищезазначені фактори дозволяє зменшити ризик виникнення уролітіазу та розвитку ускладнень серцево-судинної системи у пацієнтів з коморбідністю каменів верхніх сечовивідних шляхів та кардіоваскулярної патології.
Посилання
Naseem KM. The role of nitric oxide in cardiovascular diseases. Mol Aspects. 2005;26(1-2):33-65. doi: 10.1016/j.mam.2004.09.003.
Matsuzawa Y, Lerman A. Endothelial dysfunction and coronary artery disease: assessment, prognosis, and treatment. Coron Artery Dis. 2014;25(8):713-24. doi: 10.1097/MCA.0000000000000178.
Giannitsi S, Maria B, Bechlioulis A, Naka K. Endothelial dysfunction and heart failure: A review of the existing bibliography with emphasis on flow mediated dilation. JRSM Cardiovasc Dis. 2019;8:204800401984304. doi: 10.1177/2048004019843047.
Pragasam V, Kalaiselvi P, Sumitra K, Srinivasan S, Varalakshmi P. Counteraction of oxalate induced nitrosative stress by supplementation of l-arginine, a potent antilithic agent. Clin Chim Acta. 2005;354(1-2):159-66. doi: 10.1016/j.cccn.2004.11.029.
Huang H-S, Ma M-C, Chen J. Chronic L-arginine administration increases oxidative and nitrosative stress in rat hyperoxaluric kidneys and excessive crystal deposition. Am J Physiol Renal Physiol. 2008;295(2):F388-96. doi: 10.1152/ajprenal.00405.2007.
Khan SR. Reactive oxygen species, inflammation and calcium oxalate nephrolithiasis. Transl Androl Urol. 2014;3(3):256-76. doi: 10.3978/j.issn.2223-4683.2014.06.04.
Masenga SK, Kabwe LS, Chakulya M, Kirabo A. Mechanisms of oxidative stress in metabolic syndrome. Int J Mol Sci. 2023;24(9). doi: 10.3390/ijms24097898.
Zhou D, Xia Y, Li Y, Song L, Hu F, Lu C, et al. Higher proportion of haploid round spermatids and spermatogenic disomy rate in relation to idiopathic male infertility. Urology. 2011;77(1):77-82. doi: 10.1016/j.urology.2010.08.038.
Reid IR, Birstow SM, Bolland MJ. Calcium and cardiovascular disease. Endocrinol Metab (Seoul). 2017;32(3):339-49. doi: 10.3803/EnM.2017.32.3.339.
Hai AA, Rahman MM, Anwar MR, Miah OF, Latif A, Jalil ME, et al. Status of serum calcium, phosphate and intact parathyroid hormone in predialysis chronic kidney disease patients of stage-3 to stage-5 compared to KDOQI guideline. Mymensingh Med J. 2021;30(4):1031-42.
Ridder LO, Harsløf T, Sikjaer T, Underbjerg L, Rejnmark L. Determinants of hypercalciuria and renal calcifications in chronic hypoparathyroidism: A cross-sectional study. Clin Endocrinol (Oxf). 2021;95(2):286-94. doi: 10.1111/cen.14470.
Bhojani N, Bjazevic J, Wallace B, Lee L, Kaler KS, Dion M, et al. UPDATE - Canadian Urological Association guideline: Evaluation and medical management of kidney stones. Can Urol Assoc J. 2022;16(6):175-88. doi: 10.5489/cuaj.7872.
Gragnano F, Sperlongano S, Golia E, Natale F, Bianchi R, Crisci M, et al. The role of von Willebrand factor in vascular inflammation: From pathogenesis to targeted therapy. Mediators Inflamm. 2017;2017:5620314. doi: 10.1155/2017/5620314.
Roumeliotis S, Mallamaci F, Zoccali C. Endothelial dysfunction in chronic kidney disease, from biology to clinical outcomes: A 2020 update. J Clin Med. 2020;9(8):2359. doi: 10.3390/jcm9082359.
Liu Y, Cai J, Wang C, Jin J, Qu L. A systematic review and meta-analysis of incidence, prognosis, and laboratory indicators of venous thromboembolism in hospitalized patients with coronavirus disease 2019. J Vasc Surg Venous Lymphat Disord. 2021;9(5):1099-1111.e6. doi: 10.1016/j.jvsv.2021.01.012.
Ferraro PM, Curhan GC. Serum uric acid and risk of kidney stones. Am J Kidney Dis. 2017;70(2):158-9. doi: 10.1053/j.ajkd.2017.05.004.
Ryu S, Chang Y, Zhang Y, Kim S-G, Cho J, Son HJ, et al. A cohort study of hyperuricemia in middle-aged South Korean men. Am J Epidemiol. 2012;175(2):133-43. doi: 10.1093/aje/kwr291.
Anders H-J, Li Q, Steiger S. Asymptomatic hyperuricemia in chronic kidney disease: mechanisms and clinical implications. Clin Kidney J. 2023;16(6):928-38. doi: 10.1093/ckj/sfad006.
Li M, Hu X, Fan Y, Li K, Zhang X, Hou W, et al. Hyperuricemia and the risk for coronary heart disease morbidity and mortality a systematic review and dose-response meta-analysis. Sci Rep. 2016;6(1):19520. doi: 10.1038/srep19520.
Wang J, Qin T, Chen J, Li Y, Wang L, Huang H, et al. Hyperuricemia and risk of incident hypertension: a systematic review and meta-analysis of observational studies. PLoS One. 2014;9(12):e114259. doi: 10.1371/journal.pone.0114259.
Ginsberg HN. Insulin resistance and cardiovascular disease. J Clin Invest. 2000;106(4):453-8. doi: 10.1172/JCI10762.
Holmes RP, Assimos DG. The impact of dietary oxalate on kidney stone formation. Urol Res. 2004;32(5):311-6. doi: 10.1007/s00240-004-0437-3.
Cheng W, Wen S, Wang Y, Qian Z, Tan Y, Li H, et al. The association between serum uric acid and blood pressure in different age groups in a healthy Chinese cohort. Medicine (Baltimore). 2017;96(50):e8953. doi: 10.1097/MD.0000000000008953.
Guasch-Ferré M, Bulló M, Estruch R, Corella D, Martínez-González MA, Ros E, et al. Dietary magnesium intake is inversely associated with mortality in adults at high cardiovascular disease risk. J Nutr. 2014;144(1):55-60. doi: 10.3945/jn.113.183012.
Rosique-Esteban N, Guasch-Ferré M, Hernández-Alonso P, Salas-Salvadó J. Dietary magnesium and cardiovascular disease: A review with emphasis in epidemiological studies. Nutrients. 2018;10(2):168. doi: 10.3390/nu10020168.
Dominguez LJ, Veronese N, Ciriminna S, Pérez-Albela JL, Vásquez-López VF, Rodas-Regalado S, et al. Association between serum magnesium and fractures: A systematic review and meta-analysis of observational studies. Nutrients. 2023;15(6):1304. doi: 10.3390/nu15061304.
Prochaska ML, Taylor EN, Curhan GC. Insights into nephrolithiasis from the Nurses’ health studies. Am J Public Health. 2016;106(9):1638-43. doi: 10.2105/AJPH.2016.303319.
Johansson G, Backman U, Danielson BG, Fellström B, Ljunghall S, Wikström B. Effects of magnesium hydroxide in renal stone disease. J Am Coll Nutr. 1982;1(2):179-85. doi: 10.1080/07315724.1982.10718985.
de Baaij JHF, Hoenderop JGJ, Bindels RJM. Magnesium in man: implications for health and disease. Physiol Rev. 2015;95(1):1-46. doi: 10.1152/physrev.00012.2014.
Dholakia K, Selvaraj N, Ragavan N. Prevalence of vitamin D inadequacy in urolithiasis patients. Cureus. 2021;13(6):e15379. doi: 10.7759/cureus.15379.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Т.В. Кірієнко, А.І. Бойко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).