ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТРИГЛІЦЕРИДНО-ГЛЮКОЗНОГО ІНДЕКСУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ, БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ ТА ЇХ ПОЄДНАННЯМ

Анотація

Зважаючи на те, що в пацієнтів із поєднаним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та бронхіальної астми (БА) частіше спостерігаються метаболічні порушення, варто приділяти особливу увагу їх виявленню з подальшою корекцією, адже їх наявність запускає механізми взаємообтяження, а їх прогресування погіршує прогноз.
Мета дослідження – вивчити кореляційні зв’язки між тригліцеридно-глюкозним індексом, показниками біоімпедансометрії та спірометрії у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень, бронхіальною астмою, астма-ХОЗЛ перехрестом та за коморбідного цукрового діабету 2-го типу.
Матеріал і методи. Обстежено 25 пацієнтів з ХОЗЛ, 23 - з БА, 25 - з астма-ХОЗЛ перехрестом (АХП), 33 пацієнти з АХП та цукровим діабетом 2-го типу. Середній вік хворих становив у когорті ХОЗЛ 57[52;67], БА - 52[50;65], АХП - 51[43;52] та АХП+ЦД2 - 60[53,5;65]. Визначення параметрів функції зовнішнього дихання проводилась за допомогою спірографа BTL 08 SpiroPRO (Великобританія), біоімпедансометрія – за допомогою портативного апарата TANITA BC-601 (Японія). Рівень тригліцеридів (ммоль/л) визначали колориметричним методом, а рівень глюкози натще визначали глюкозооксидазним. Тригліцеридно-глюкозний індекс розраховувано за формулою: ТГІ = ln [ТГ натще (мг/дл) х глюкоза натще (мг/дл)/2].
Результати. Встановлено такі кореляційні зв’язки: ІМТ та ОФВ1/ФЖЄЛ до проведення бронхолітичної проби (r=0,23, p=0,02) та повільною ЖЄЛ (r=-0,24, p=0,01); % жиру та ФЖЄЛ до проведення бронходилатації (r=-0,23, p=0,01), а також повільною ЖЄЛ (r=-0,21, p=0,03); рівень вісцерального жиру із ОФВ1 до та після проведення бронходилатації (r=-0,36, р<0,001 та r=-0,35, р<0,001) та ФЖЄЛ до та після застосування бронхолітика (r=-0,32, р<0,001 та r=-0,30, р<0,001) та повільною ЖЄЛ (r=-0,33, р<0,001); ТГІ та ОФВ1 до та після проведення бронходилатаційної проби (r=-0,25, p=0,01 та r=-0,28, р=0,005), а також ФЖЄЛ тільки після застосування бронхолітика (r=-0,25, p=0,02).
Висновки. В обстежених пацієнтів із ХОЗЛ, БА, АХП, а також за поєднання АХП та ЦД2 показники біоімпедансометрії та ТГІ корелюють із параметрами ФЗД (ОФВ1, ФЖЄЛ, ОФВ1/ ФЖЄЛ, повільною ЖЄЛ, МВЛ). Перспективи подальших досліджень. Потрібні подальші дослідження, які б уточнили можливість використання ТГІ у клінічній практиці не тільки як альтернативного показника інсулінорезистентності, а і як маркера погіршення показників функції легень при бронхообструктивних захворюваннях легень.