ПАРАМЕТРИ ГЕМОДИНАМІКИ ТА СТРУКТУРНІ ЗМІНИ МІОКАРДА У ХВОРИХ НА СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНІСТЬ ТА ФІБРИЛЯЦІЮ ПЕРЕДСЕРДЬ: РОЛЬ МОЗКОВОГО НАТРІЙУРЕТИЧНОГО ПЕПТИДУ, NT-PRO BNP, ГАЛЕКТИНУ-3 ТА sST-2

Автор(и)

  • Н.М. Кулаєць докторант кафедри внутрішньої медицини №2 та медсестринства Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.1.109.2024.2

Ключові слова:

хронічна серцева недостатність; фібриляція передсердь; NT-pro BNP; галектин-3; sST-2; мозковий натрійуретичний пептид

Анотація

Серцева недостатність залишається однією з найпоширеніших причин госпіталізації, інвалідизації та смертності працездатного населення у світі та зокрема в Україні, має високу поширеність, прогностично несприятливий перебіг і зумовлює значні економічні витрати. Поширеність серцевої недостатності (СН) у загальній популяції становить 1,5 - 2,0 %, а серед осіб віком понад 65 років — 6 - 10 %. Основною етіологічною причиною розвитку хронічної серцевої недостатності (ХСН) є ішемічна хвороба серця (ІХС), що підтверджено даними багатоцентрових досліджень. Однією з особливостей ХСН є висока гетерогенність її клінічних виявів та відсутність абсолютно патогномонічних симптомів, що часто призводить до пізньої діагностики та погіршення прогнозу перебігу захворювання.
В останнє десятиріччя активно досліджують біомаркери діагностики та прогнозування СН у пошуках «ідеального», який зможе охарактеризувати активацію всіх ланок синдрому ХСН та забезпечити додаткову інформацію щодо натрійуретичних пептидів (НУП). З огляду на надзвичайно складні та багатогранні біохімічні взаємодії, які лежать в основі патофізіології ХСН, науковці приділяють більше уваги мультимаркерній стратегії діагностики та стратифікації ризику ХСН. Комбіноване застосування декількох параметрів точніше відображує ключові ланки патогенезу, а отже, перебіг захворювання у пацієнта. Більш дослідженими з біомаркерів діагностики та прогнозування СН є НУП (BNP, NT-proBNP, MR-proANP), галектин-3, sST-2, фактор росту та диференціювання (GDF-15), та попередники ендотелію, матричні металопротеїнази, мікро-РНК, MR-proADM тощо.
Мета дослідження – дослідити роль мозкового натрійуретичного пептиду, NT-pro BNP, галектину-3, sST-2 у розвитку хронічної серцевої недостатності у пацієнтів із фібриляцією передсердь.
Матеріал і методи. Обстежено 468 пацієнтів віком 45-65 років. Серед обстежених - 234 (50,0%) жінки і 234 (50,0%) чоловіки. І група (контроль, 56 практично здорових осіб); ІІ група — хворі на ХСН без ФП (n=234); ІІІ група — хворі на ХСН із ФП (n=234). Діагностику ФП, СН здійснювали згідно з клінічним протоколом надання медичної допомоги хворим із фібриляцією передсердь, серцевою недостатністю, затвердженими наказом МОЗ України від 03.07.2006 №436 та згідно з Рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (ESC) щодо діагностики та лікування гострої та хронічної серцевої недостатності 2021 року. Окрім загального клінічного обстеження, проводили також імуноферментний аналіз крові з визначенням мозкового натрійуретичного пептиду, NT-pro BNP, галектину-3 та s-ST2.
Результати. У пацієнтів із ХСН та ФП виявлено вірогідне збільшення поперечного розміру лівого передсердя на 18,5%, індексу розміру лівого передсердя - на 25,4%, площі лівого передсердя - на 25,3%, об’єму лівого передсердя - на 21,6%, індексу об’єму лівого передсердя - на 10,1%. Доведено вірогідне підвищення рівнів NT-pro BNP (на 50,1%, р<0,05) та мозкового натрійуретичного пептиду (МНУП) (на 47,3%, р<0,05) за наявності ФП у пацієнтів із ХСН. При збільшенні розмірів лівого передсердя встановлено вірогідне зростання концентрації галектину-3 (на 24,3%, р<0,05) та вірогідне підвищення рівня sST-2 (на 41,4%, r=0,41, р<0,05).

Посилання

Ponikowski P, Voors AA, Anker SD, Bueno H, Cleland JGF, Coats AJS, et al. 2016 ESC guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: the Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J. 2016;37(27):2129-2200. doi: 10.1093/eurheartj/ehw128.

Fauchier L, Bisson A, Bodin A. Heart failure with preserved ejection fraction and atrial fibrillation: recent advances and open questions. BMC Med. 2023;21(1):54. DOI: 10.1186/s12916-023-02764-3.

Fernandez C, Rysä J, Almgren P, Nilsson J, Engström G, Orho-Melander M, et al. Plasma levels of the proprotein convertase furin and incidence of diabetes and mortality. J Intern Med. 2018;284(4):377-87. doi: 10.1111/joim.12783.

Marx N, Cheng AYY, Agarwal R, Greene SJ, Abuhantash H. Heart failure with reduced ejection fraction and the intersection of cardio-renal-metabolic medicine #CaReMe. Eur Heart J Suppl. 2022;24(Suppl L):29-37. DOI: 10.1093/eurheartjsupp/suac114.

McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2021;42(36):3599-3726. DOI: 10.1093/eurheartj/ehab368.

Parlati ALM, Basile C, Perrone-Filardi P. Management of heart failure: similarities and discrepancies between the European Society of Cardiology and the American Heart Association guidelines. Eur Heart J Suppl. 2023;25(Suppl C):271-75. DOI: 10.1093/eurheartjsupp/suad026.

Screever EM, Gorter TM, Willems TP, Aboumsallem JP, Suthahar N, Mahmoud B, et al. Diffuse Myocardial Fibrosis on Cardiac Magnetic Resonance Imaging Is Related to Galectin-3 and Predicts Outcome in Heart Failure. Biomolecules. 2023 Feb 22;13(3):410. DOI: 10.3390/biom13030410.

Sharma A, Stevens SR, Lucas J, Fiuzat M, Adams KF, Whellan DJ, et al. Utility of growth differentiation factor-15, a marker of oxidative stress and inflammation, in chronic heart failure: Insights from the HF-ACTION Study. JACC Heart Fail. 2017;5(10):724 -34. DOI: 10.1016/j. jchf.2017.07.013.

Yu Z, Lu X, Xu W, Jin M, Tao Y, Zhou X. Serum corin is associated with the risk of chronic heart failure. Oncotarget. 2017;8(59):100353-57. DOI: 10.18632/oncotarget.22227.

Wong PC, Guo J, Zhang A. The renal and cardiovascular effects of natriuretic peptides. Adv Physiol Educ. 2017;41(2):179-85. doi: 10.1152/advan.00177.2016.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-19

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ