ПОШИРЕНІСТЬ ТА ДІАГНОСТИЧНА СТРУКТУРА ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА ПРИ ХРОНІЧНІЙ РЕВМАТИЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.1.109.2024.3Ключові слова:
тканини пародонта; генералізований пародонтит; хронічна ревматична хвороба серцяАнотація
Мета дослідження – вивчення пародонтологічного статусу у хворих на хронічну ревматичну хворобу серця.
Матеріал і методи. Проаналізовано діагностичну структуру та поширеність дистрофічно-запальних захворювань пародонта у хворих на хронічну ревматичну хворобу серця залежно від клінічного перебігу та ступеня тяжкості. Під час виконання цього дослідження обстежено 719 пацієнтів ревматологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні з хронічною ревматичною хворобою серця та 290 клінічно здорових осіб групи порівняння.
Результати та їх обговорення. Поширеність захворювання пародонта при хронічній ревматичній хворобі серця становила 92,49%, перевищуючи на 13,18% ураженість зіставного контингенту. За результатами стоматологічного обстеження хворих із супутньою патологією встановлено високий відсоток пародонтозу (92,49 ± 0,98%). Виявлено вищу ураженість тканин пародонта в молодших вікових групах. При збільшенні тривалості хвороби збільшувалась частота виявлення генералізованого пародонтиту, який діагностували в усіх обстежених із 10-річним стажем ревматичної хвороби.
Висновки. Аналіз даних дослідження стану тканин пародонта дозволяє стверджувати наступне: в осіб із хронічною ревматичною хворобою серця захворювання пародонта більш поширені, уражають молодші вікові групи, ступінь їх тяжкості та динаміка прогресування зумовлена тривалістю основного захворювання. Це вказує на необхідність розроблення індивідуальних схем комплексного лікування та профілактики стоматологічних захворювань для даного контингенту хворих із урахуванням перебігу та тривалості супутнього соматичного захворювання.
Посилання
Cardoso EM, Reis C, Manzanares-Céspedes MC. Chronic periodontitis, inflammatory cytokines, and interrelationship with other chronic diseases. Postgrad Med. 2018;130(1):98-104. DOI: 10.1080/00325481.2018.1396876.
Slaba OM, Nemesh OM, Honta ZM, Shylivs'kyi IV. Osoblyvosti profilaktyky zakhvoriuvan' parodonta v osib iz somatychnymy zakhvoriuvanniamy [Peculiarities of prevention of periodontal diseases in persons with somatic diseases]. Novyny stomatolohii. 2020;105(4):19-24. (in Ukrainian).
Bui FQ, Almeida-da-Silva CLC, Huynh B, Trinh A, Liu J, Woodward J, et al. Association between periodontal pathogens and systemic disease. Biomed J. 2019;42(1):27-35. DOI: 10.1016/j.bj.2018.12.0019.
Pupin TI, Nemesh OM, Honta ZM, Shylivs'kyi IV, Moroz KA, Bumbar OI. Suchasni aspekty likuvannia heneralizovanoho parodontytu v osib iz somatychnoiu patolohiieiu [Modern aspects of treatment of generalized periodontitis in people with somatic pathology]. Zaporiz'kyi medychnyi zhurnal. 2020;22(1):122-28. DOI: 10.14739/2310-1210.2020.1.194649. (in Ukrainian).
Penoni DC, Leão ATT, Fernandes TM, Torres SR. Possible links between osteoporosis and periodontal disease. Rev Bras Reumatol Engl Ed. 2017;57(3):270-73. DOI: 10.1016/j.rbre.2016.03.004.
Dinakaran V. Microbial Translocation in the Pathogenesis of Cardiovascular Diseases: A Microbiome Perspective. J Cardiol Curr Res. 2017;8(6):00305. DOI: 10.15406/jccr.2017.08.00305.
Fröhlich H, Herrmann K, Franke J, Karimi A, Täger T, Cebola R, et al. Periodontitis in Chronic Heart Failure. Tex Heart Inst J. 2016;43(4):297-304. DOI: 10.14503/THIJ-15-5200.
Nemesh O, Honta Z, Slaba O, Shylivskyi I. Pathogenetic mechanisms of comorbidity of systemic diseases and periodontal pathology. Wiad Lek. 2021;74(5):1262-67. DOI: 10.36740/WLek202105140.
Seitz MW, Listl S, Bartols A, Schubert I, Blaschke K, Haux C, et al. Current Knowledge on Correlations Between Highly Prevalent Dental Conditions and Chronic Diseases: An Umbrella Review. Prev Chronic Dis. 2019;16:E132. DOI: 10.5888/pcd16.180641.
Sanz M, Marco Del Castillo A, Jepsen S, Gonzalez-Juanatey JR, D'Aiuto F, Bouchard P, et al. Periodontitis and cardiovascular diseases: Consensus report. J Clin Periodontol. 2020;47(3):268-88. DOI:10.1111/jcpe.13189.
Russell EA, Walsh WF, Costello B, McLellan AJA, Brown A, Reid CM, et al. Medical Management of Rheumatic Heart Disease: A Systematic Review of the Evidence. Cardiol Rev. 2018;26(4):187-95. DOI: 10.1097/CRD.0000000000000185.
Kutsevliak VF, Lakhtinov YuV. Indeksna otsinka parodontal'noho statusu: navchal'no-metodychnyi posibnyk [Index assessment of periodontal status]. Sumy: Mriia; 2015. 104 p. (in Ukrainian).
Myhal' OO, Ohonovs'kyi RZ. Otsinka parodontolohichnoho statusu patsiientiv z khronichnoiu revmatychnoiu khvoroboiu sertsia [Evaluation of the periodontal status of patients with chronic rheumatic heart disease]. Visnyk problem biolohii ta medytsyny. 2020;1:375-78. DOI: 10.29254/2077-4214-2020-1-155-375-378 (in Ukrainian).
Bale BF, Doneen AL, Vigerust DJ. High-risk periodontal pathogens contribute to the pathogenesis of atherosclerosis. Postgrad Med J. 2017;93(1098):215-20. DOI: 10.1136/postgradmedj-2016-134279.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 О.О. Мигаль, Р.З. Огоновський, З.М. Гонта, О.М. Немеш, І.В. Шилівський, У.О. Стадник
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
