ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМИ В ОПТИМІЗАЦІЇ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ТА ХРОНІЧНОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМІВ ЗА ЗАСТОСУВАННЯ РАНОЛАЗИНУ

Анотація

Мета роботи – оцінити ефективність ранолазину в оптимізації лікування гострого та хронічного коронарного синдромів, використовуючи можливості диференційованої електрокардіограми.
Матеріал і методи. У дослідження залучено 135 пацієнтів: 45 осіб з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) та 90 пацієнтів зі стабільною стенокардією (СтСт) напруження ІІ-ІІІ функціонального класу. Залежно отриманого лікування, пацієнтів зі STEMI розподілили на групу І із включенням до базисної терапії ранолазину (Рн), що складалася з 30 осіб, та групу контролю ІІ, що включала 15 пацієнтів, які отримували лише базисну терапію (К). Осіб зі СтСт розподілили на три групи, залежно включених препаратів до комплексної терапії (антиагреганти, статини та нітрати): група А - 30 пацієнтів додатково приймали лерканідипін та еналаприл у складі «поліпіл» препарату (ЛЕ), група Б - 30 осіб, які отримували лерканідипін та еналаприл у складі «поліпіл» препарату та ранолазин (ЛЕ+Рн), група В - 30 учасників роботи, що приймали раміприл та ранолазин (Рм+Рн). Тривалість лікування складала 30 днів. Всім хворим проводили опитування згідно з анкетою EQ-5D-5L, з візуальною аналоговою шкалою EQ-VAS, ехокардіографію та реєстрацію електрокардіограми (ЕКГ) з діджиталізацією її показників за використання медичного програмного забезпечення «Смарт-ЕКГ».
Результати. У хворих на STEMI в групі І (Рн) за лікування відзначили зростання якості життя [40,00 (30,00; 50,00), Δ +100,00%, p<0,001], фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) [50,50 (44,50; 55,00)%, Δ +6,93% (р<0,001)], показника відношення максимальних швидкостей (ВМШ) у зоні ішемії [0,64 (0,55; 0,71), Δ +76,56%, р<0,001)]. Частота збільшення показника ВМШ у зоні ішемії була значно вищою за включення в базове лікування ранолазину (OR=7,000; 95% СІ: 1,167; 42,001, р=0,020). Підвищення якості життя та зниження ВМШ у відведенні V2 (маркерне відведення для оцінки гіпертрофії ЛШ) спостерігали у всіх групах за СтСт (в усіх випадках р<0,05). У групі Б (ЛЕ+Рн) реєстрували найбільше збільшення ФВ ЛШ [57,00 (55,25; 60,75) %, Δ +8,77 %, р<0,001)]. Підвищення ВМШ у зоні ішемії спостерігали в групі Б (ЛЕ+Рн) [1,02 (0,62; 1,18), Δ +17,65%, р<0,001)] та в групі В (Рм+Рн) [0,86 (0,57; 1,05), Δ +12,79%, р<0,001)].
Висновки. Включення ранолазину в лікування STEMI та СтСт сприяло підвищенню якості життя, оптимізації скоротливої здатності міокарда за збільшення ФВ ЛШ, зростанню показника ВМШ диференційованої ЕКГ у зоні ішемії, що підтверджувало зменшення електричної нестабільності ішемізованого міокарда.