МІКРОБІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ЩУРІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЮ ІНФІКОВАНОЮ РАНОЮ З ВИКОРИСТАННЯМ АНТИСЕПТИКА ТА ІМУНОМОДУЛЯТОРА

Анотація

Незважаючи на великі досягнення при лікуванні ран, все ж таки актуально постає питання щодо розробки та пошуку нових лікарських засобів, нових лікарських протимікробних композицій, які б дали можливість покращити лікування інфікованих та гнійних ран у сучасних умовах.
Матеріал і методи. На базі кафедри мікробіології та віварію Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова проведено експериментальне дослідження, яке полягало в мікробіологічній оцінці застосування імуномодулятора «бластомуніл» при лікуванні інфікованих ран у щурів. Під наркозом тваринам у міжлопатковій ділянці робили рану 1,5×1,5 см, інфікували її, а потім лікували шляхом внутрішньом’язового уведення бластомунілу, чи локального застосування його у вигляді монотерапії, чи в поєднанні з декаметоксином. Забір матеріалу з ран для мікробіологічного дослідження проводили на 3-, 7-, 10-ту та 14-ту доби з подальшим мікробіологічним дослідженням кількісного вмісту мікроорганізмів у рані та їх видовою ідентифікацією. Числові значення кількості мікроорганізмів у ранах виражали через десятковий логарифм колонієутворюючих одиниць у мл (lg КУО/мл).
Результати дослідження. Показники контамінації ран S.aureus на третю добу знижувались з 3-ї по 6-ту групу в 1.35, 1.32, 1.46, 1.49, 1.26 та 1.29 раза відповідно з найсуттєвішими показниками в 5-й (3.74±0.14 lg КУО/мл) та 6-й (2.48±0.45 lg КУО/мл) групах, які достовірно відрізнялись від контролю (p<0.05). Щодо P.aeruginosa, суттєве логарифмічне зниження мікробної контамінації спостерігали у групах 3-й (3.78±0.26 lg КУО/мл), 5-й (3.12±0.17 lg КУО/мл), 6-й (2.48±0.45 lg КУО/мл), а кратність зниження становила відповідно 1.37, 1.66 та 2.09 раза, і для 6-ї групи була достовірно найсуттєвішою (p<0.05). На 7-му добу у всіх групах спостерігали зниження числа КУО S.aureus та P.aeruginosa порівняно з контролем. Найбільш вагоме зниження рівня мікробної колонізації ран S.aureus виявили у групі 5-й (2.96±0.08 lg КУО/мл), а кратність її становила в 1.99 раза відповідно порівняно з контролем (p<0.05). Суттєве зниження колонізації ран умовно-патогенною грамнегативною паличкою P.aeruginosa, встановлено на 7-му добу у групах 5-й (2.32±0.36 lg КУО/мл) та 6-й (1.43±0.65 lg КУО/мл), кратність логарифмічного зниження контамінації була істотною та достовірною (p<0.05) та становила відповідно 2.0 та 3.26. На 10-ту добу достовірно знизилось навантаження S.aureus у ранах у 3-6-й групах. Кратність у порівнянні з контролем визначили в 1.4, 1.54, 2.24, 2.2 раза відповідно з найкращим результатом у 5-й (2.06±0.04 lg КУО/мл) та 6-й (1.9±0.52 lg КУО/мл) групах. Для P.aeruginosa достовірне логарифмічне зниження мікробної колонізації визначили для груп 2-6-ї, а кратність порівняно з контролем – в 1.46, 1.38, 1.91, 1.86, 1.38 раза з найкращими показниками у групах 5-й (1.85±0.66 lg КУО/мл) та 6-й (1.9±0.52 lg КУО/мл) (p<0.05). На 14-ту добу встановлено повну ерадикацію S.aureus та P.aeruginosa у ранах 3-6-ї груп. У другій групі рівень контамінації все ще зберігався на незначному рівні і становив 1.55±0.49 lg КУО/мл S.aureus та 1.04±0.2 lg КУО/мл P. aeruginosa, що в 4.2 та 5 разів менше, ніж у контрольній групі. Висновок. Бластомуніл опосередковано, очевидно через імуномодулюючу дію, проявляє суттєві протимікробні властивості як при внутрішньом’язовому уведенні, так і при локальному застосуванні у вигляді монотерапії чи в комбінації з декасаном.