ВПЛИВ НЕЙРОПРОТЕКТОРІВ НА ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ КОГНІТИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА ПІД СПІНАЛЬНОЮ АНЕСТЕЗІЄЮ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.2.110.2024.6Ключові слова:
ПОКД; нейротропін; гліятон; нейроцитин; ангіогенез; синаптогенез та синаптопластичність; нейродеструктивні зміни; стрес-реалізуюча гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова системиАнотація
Важливість медико-соціального значення проблеми ПОКД тісно асоціюється з недосконалістю засобів профілактики її розвитку, що до певної міри зумовлено нез’ясованістю факторів ризику та патохімічних механізмів розвитку даного ускладнення. Загалом, огляд літератури досліджень, присвячених визначенню предикторів виникнення ПОКД, продемонстрував, що питань значно більше, ніж відповідей. Слід зауважити, що проведений нами пошук літератури не виявив жодного дослідження з вивчення впливу різного роду препаратів саме на післяопераційну когнітивну функцію.
Мета роботи – дослідити вплив нейропротекторів на динаміку показників васкулогенезу, синаптогенезу та синаптопластичності, нейроцитолізу та стресу в сироватці крові пацієнтів на тлі ендопротезування кульшового суглоба під спінальною анестезією.
Матеріал і методи. У даному дослідженні проаналізували динаміку таких показників: фактору росту ендотелію судин (VEGF), нейронспецифічної енолази (NSE), мозкового нейротрофічного фактору (BDNF) та рівень кортизолу в сироватці крові пацієнтів на тлі введення нейропротекторів: нейротропін, нейроцитин та гліятон після ендопротезування кульшового суглоба під спінальною анестезією.
Результати. Продемонстровано використання нейропротекторів у пацієнтів, яким проводили ендопротезування кульшового суглоба під спінальною анестезією. Представлений аналіз механізмів дії нейропротекторів на активацію стрес-реалізуючої гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи, виразність нейроцитолізу, васкулогенез, синаптогенез та синаптопластичність.
Висновки. Використані нейропротектори в обстежених пацієнтів стимулювали процеси ангіогенезу, синаптогенезу та синаптопластичності, запобігали нейродеструктивним змінам, з різною ефективністю стримували гіперактивацію стрес-реалізуючої гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи в пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба (ЕКС), причому їх ефективність залежала від обраного препарату.
Посилання
Osadchiy AI. Bazisnaya terapiya bolezni Al'tsgeymera: sovremennye tendentsii [Basic therapy for Alzheimer's disease: current trends]. Ukrains'kyi medychnyi chasopys. 2019;1(1):129. (in Ukrainian).
MOZ Ukrainy. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) ta paliatyvnoi medychnoi dopomohy «Dementsiia» [Ministry of Health of Ukraine. Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) and palliative medical care "Dementia"]. 2016. 56 p. (in Ukrainian).
Monk TG, Weldon BC, Garvan СW, Dede DE, van der Aa MT, Heilman KM, et al. Predictors of cognitive dysfunction after major noncardiac surgery. Anesthesiology. 2008;108(1):18-30. doi: 10.1097/01.anes.0000296071.19434.1e.
Monk TG, Price CC. Postoperative cognitive disorders. Curr Opin Crit Care. 2011;17(4):376-81. doi: 10.1097/MCC.0b013e328348bece.
Dubivs'ka SS. Formuvannia napriamkiv korektsii pisliaoperatsiinoi kohnityvnoi dysfunktsii [Formation of directions for correction of postoperative cognitive dysfunction]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2017;4(1):146-49. (in Ukrainian).
Nikonov VV, Savitskaya IB. Vozmozhnosti primeneniya kholina al'fostserata dlya lecheniya postgipoksicheskoy entsefalopatii [Possibilities of using choline alfoscerate for the treatment of posthypoxic encephalopathy]. Medytsyna nevidkladnykh staniv. 2011;1-2:101-106. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 М.В. Свіргун, А.І. Семененко
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
