ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ МІКРОБІОТИ УРЕТРИ ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ІНФЕКЦІЙНИЙ УРЕТРИТ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.2.110.2024.7Ключові слова:
гострий уретрит; мікробіота; збудники; перитоніт; абдомінальний сепсис; реабілітаціяАнотація
Мікробіота сечостатевої системи чоловіків є складною динамічною системою та вивчена недостатньо. На відміну від мікробіома слизової оболонки уретри в жінок, яка постійно змінюється, таксономічний склад і популяційний рівень мікробіом уретри чоловіків більш стабільний і не залежить від віку.
Мета дослідження – покращити результати лікування хворих на запальні процеси уретри чоловіків шляхом визначення таксономічного складу, популяційного рівня і мікроскопічних показників екосистеми "макроорганізм-мікробіом" мікробіоти уретри чоловіків, хворих на гострий уретрит.
Матеріал і методи. Досліджено таксономічний склад та популяційний рівень першої порції сечі 69 статевозрілих чоловіків (середній вік 34,8±7,14 р.), хворих на гострий інфекційний (неспецифічний) уретрит. Виділення умовно-патогенних бактерій здійснювали бактеріологічним методом із застосуванням для кожного таксона оптимальних поживних середовищ, їх рН, температури і часу культивації. Ідентифікацію виділених чистих культур проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями, а також за ознаками патогенності та антигенною структурою. Для визначення механізмів колонізації слизової оболонки уретри умовно-патогенними мікроорганізмами використовували мікроекологічний метод.
Результати дослідження. За таксономічним складом та за рівнем мікроекологічних показників екосистеми "макроорганізм-мікробіом" мікробіоти уретри (індексу видового багатства Маргалефа, індексу видового різноманіття Уіттекера та індексів видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера), провідними збудниками запального процесу виявились вульгарні (звичайні), гемолітичні та ентеропатогенні кишкові палички, коагулазопозитивний стафілокок. Провідну роль у формуванні уретриту відіграють звичайні ентеробактерії – E. сoli, дещо менша етіологічна роль у формуванні уретриту чоловіків належить S. аureus (менше на 17,83%), E. coli Hly+ (менше на 28,35%), ентеропатогенні кишковим паличкам (на 83,12%). Іншим мікроорганізмам – притаманна мінімальна етіологічна роль.
Висновки. Гострий уретрит у чоловіків є поліетіологічним захворюванням. У формуванні запального процесу уретри беруть участь ентеробактерії E. coli, E. coli Hly+, ентеропатогенні кишкові палички, K. рneumoniae, S. аureus, S. epidermidis, S. viridans. Провідними збудниками гострого уретриту у чоловіків є E. coli, S. аureus, E. coli Hly+, ентеропатогенні ешерихії, які відносяться до уропатогенних ешерихій.
Посилання
Sydorchuk LI, Avdieieva LV, Sydorchuk AS. Vydovyi sklad, populiatsiinyi riven' ta antybiotykochutlyvist' mikroflory vydilen' z uretry khvorykh na khronichnyi bakterial'nyi uretryt cholovikiv [Species composition, population level and antibiotic sensitivity of the microflora of secretions from the urethra of patients with chronic bacterial urethritis in men]. Annals of Mechnikov Institute. 2010;2:23-31. (in Ukrainian).
Yankovs'kyi DS, Shyrobokov VP, Dyment HS. Mikrobiom [Microbiome]. Kyiv: Veres; 2017. 640 p. (in Ukrainian).
Mändar R. Microbiota of male genital tract: impact on the health of man and his partner. Pharmacol Res. 2013;69(1):32-41. DOI: 10.1016/j.phrs.2012.10.019.
Zuber A, Peric A, Pluchino N, Baud D, Stojanov M. Human Male Genital Tract Microbiota. Int J Mol Sci. 2023;24(8):6939. DOI: 10.3390/ijms24086939.
Onywera H, Williamson A-L, Ponomarenko J, Meiring TL. The Penile Microbiota in Uncircumcised and Circumcised Men: Relationships with HIV and Human Papillomavirus Infections and Cervicovaginal Microbiota. Front Med. (Lausanne). 2020;7:383. DOI: 10.3389/fmed.2020.00383.
Petelyts'kyi OO, Tkachuk SS, Stepan VT, Tkachuk OV, Plehutsa OM, Sydorchuk RI, et al. Mikroflora urohenital'noho traktu pry hostrykh hniino-zapal'nykh zakhvoriuvanniakh sechovydil'noi systemy yak peredumova abdominal'noho sepsysu [Microflora of the urogenital tract in acute purulent-inflammatory diseases of the urinary system as a prerequisite for abdominal sepsis]. Klinichna ta eksperymental'na patolohiia. 2024;23(1):36-41. DOI: 10.24061/1727-4338.ХХIІІ.1.87.2024.05. (in Ukrainian).
Horner PJ, Blee K, Falk L, van der Meijden W, Mo H. 2016 European guideline on the management of non-gonococcal urethritis. Int J STD AIDS. 2016;27(11):928-37. DOI: 10.1177/0956462416648585.
Magurran AE. Measuring biological diversity, Blackwell Publishing: Oxford, UK; 2004. 256 p.
Kiernan D. Natural Resources Biometrics. Open SUNY Textbooks; 2014. 258 p.
Margalef R. Information theory in ecology. Gen Syst. 1958;3:36-71.
Shannon CE, Warren Weaver. The mathematical theory of communication. Urbana: The University of Illinois Press. 1949. 125 p.
Cobianchi L, Dal Mas F, Agnoletti V, Ansaloni L, Biffl W, Butturini G, et al. Time for a paradigm shift in shared decision-making in trauma and emergency surgery? Results from an international survey. World J Emerg Surg. 2023;18(1):14. doi: 10.1186/s13017-022-00464-6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Л.І. Сидорчук, В.Т. Степан, А.В. Бочаров, О.І. Сидорчук, П.В. Кифяк, І.І. Сидорчук, О.О. Петелицький, Р.І. Сидорчук
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).