СОЦІО-ДЕМОГРАФІЧНІ ТА КЛІНІЧНІ ПРЕДИКТОРИ НЕДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЬОВОГО РІВНЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ В АМБУЛАТОРНИХ ПАЦІЄНТІВ З ІЗОЛЬОВАНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА У ПОЄДНАННІ З КАРДІОВАСКУЛЯРНОЮ КОМОРБІДНІСТЮ

Автор(и)

  • Л.В. Становська аспірант Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, кафедра функціональної і лабораторної діагностики; сімейний лікар комунального некомерційного підприємства «Гульська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Стриївської сільської ради, с. Стри́єва, Звягельського району, Житомирської області, Україна
  • І.Я. Криницька д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри функціональної і лабораторної діагностики Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.2.110.2024.8

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія; кардіоваскулярна коморбідність; цільовий рівень артеріального тиску; предиктори

Анотація

Проблема досягнення цільового рівня артеріального тиску (ЦРАТ) сьогодні є надзвичайно актуальною, оскільки артеріальна гіпертензія (АГ) є провідним модифікованим фактором ризику серцево-судинних ускладнень.
Мета дослідження – дослідити взаємозв’язки між досягненням/недосягненням ЦРАТ та соціо-демографічними і клінічними характеристиками у пацієнтів з ізольованою артеріальною гіпертензією та у поєднанні з кардіоваскулярною коморбідністю та визначити ймовірні предиктори недосягнення ЦРАТ на амбулаторно-поліклінічному етапі.
Матеріал і методи. Дослідження виконано на базі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини Стриївської сільської ради, село Стри́єва, Звягельського району, Житомирської області. До дослідження залучили 140 пацієнтів з АГ, яких розподілили на три групи: ізольована АГ (n=60), АГ+ішемічна хвороба серця (ІХС) (n=35), АГ+ІХС+хронічна серцева недостатність (СН) (n=45). Пацієнтів вважали такими, що досягли ЦРАТ, якщо при двократному вимірюванні з інтервалом в 1 міс. їх офісний АТ був <140/90 мм рт. ст.
Результати дослідження. Виявлено відсутність статистично значимих змін згідно з досягненням/недосягненням ЦРАТ між амбулаторними пацієнтами з ізольованою АГ та АГ з кардіоваскулярною коморбідністю (χ2=3,37; р=0,185), при цьому у групі з ізольованою АГ 65,00 %, у групі АГ+ІХС − 45,71 %, у групі АГ+ІХС+СН − 57,78 % осіб не досягли ЦРАТ. Аналізуючи взаємозв’язки між досягненням/недосягненням ЦРАТ та віком, статтю, соціальним статусом та модифікованими факторами ризику (куріння, зловживання алкоголем та зловживання сіллю) статистично значимі відмінності встановлено лише щодо зловживання сіллю в амбулаторних пацієнтів з АГ та кардіоваскулярною коморбідністю (у групі АГ + ІХС 100,00 %, а у групі АГ + ІХС + СН 96,15 % осіб, які зловживають сіллю, не досягли ЦРАТ). Результати логістичного регресійного аналізу засвідчили, що жіноча стать у 4,1 раза частіше асоціюється з недосягненням ЦРАТ порівняно із чоловічою статтю у групі з ізольованою АГ, у 3,5 раза – у групі АГ+ІХС, у 3,4 раза – у групі АГ+ІХС+СН; зловживання сіллю у 19,4 раза збільшує ризик недосягнення ЦРАТ у групі з ізольованою АГ; у 20,8 раза – у групі АГ+ІХС; у 21,1 – у групі АГ+ІХС+СН. Аналізуючи взаємозв’язок між досягненням/недосягненням ЦРАТ та клінічними характеристиками амбулаторних пацієнтів з ізольованою АГ, тривалість захворювання в осіб, які не досягли ЦРАТ, у 2,0 раза перевищує катамнез осіб, які досягли ЦРАТ (р<0,001); ступінь та стадія АГ вірогідно впливає на досягнення/недосягнення ЦРАТ (χ2=22,27;р<0,001 та χ2=7,66;р=0,022 відповідно). Результати логістичного регресійного аналізу засвідчують, що підвищення рівня АТ (зокрема кожен наступний ступінь АГ) частіше асоціюється з недосягненням ЦРАТ як у пацієнтів з ізольованим перебігом АГ, так і в пацієнтів з АГ та кардіоваскулярною коморбідністю: у 2,7 раза - у групі з ізольованою АГ; у 2,8 раза - у групі АГ+ІХС; у 3,0 раза − у групі АГ+ІХС+СН.
Висновки. Жіноча стать, зловживання сіллю та ступінь АГ є статистично значимими факторами, які асоціюються з підвищеним ризиком недосягнення ЦРАТ на амбулаторно-поліклінічному етапі як у пацієнтів з ізольованою АГ, так і в пацієнтів з АГ у поєднанні з кардіоваскулярною коморбідністю.

Посилання

Afanasiuk OI. Dosiahnennia tsil'ovoho rivnia arterial'noho tysku u khvorykh na arterial'nu hipertenziiu z komorbidnym tsukrovym diabetom 2-ho typu pislia standartnoho kompleksnoho likuvannia [Achieving the target level of blood pressure in patients with arterial hypertension with comorbid type 2 diabetes after standard complex treatment]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2014;18(2):3-7. (in Ukrainian).

Serik SA, Mavrycheva NR, Bondar TM. Tsyrkuliuiucha mikroRNK-126 u khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia ta tsukrovyi diabet 2-ho typu, yii zv’iazok iz hliukometabolichnymy porushenniamy [Circulating miRNA-126 in patients with coronary heart disease and type 2 diabetes, its relationship with glucometabolic disorders]. Zaporiz'kyi medychnyi zhurnal. 2022;24(5):501-8. (in Ukrainian).

Williams B, Mancia G, Spiering W, Agabiti Rosei E, Azizi M, Burnier M, et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension. J Hypertens. 2018;36(10):1953-2041. doi: 10.1097/HJH.0000000000001940.

Mancia G, Kreutz R, Brunström M, Burnier M, Grassi G, Januszewicz A, et al. 2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension: Endorsed by the International Society of Hypertension (ISH) and the European Renal Association (ERA). J Hypertens. 2023;41(12):1874-2071. DOI: 10.1097/HJH.0000000000003480.

Rudenko YuV. Efektyvnyi kontrol' arterial'noho tysku u khvorykh z arterial'noiu hipertenziieiu ta ozhyrinniam i nadlyshkovoiu masoiu tila shliakhom alhorytmizatsii terapii ta pidvyschennia prykhyl'nosti do likuvannia v ambulatornii praktytsi [Effective control of blood pressure in patients with arterial hypertension and obesity and excess body weight through algorithmization of therapy and increased adherence to treatment in outpatient practice]. Sertse i sudyny. 2015;2:26-36. (in Ukrainian).

Barna OM, Rudichenko VM, Korost YaV, Sokurenko OO. Efektyvnist' vplyvu kombinovanoi antyhipertenzyvnoi terapii u patsiientiv z arterial'noiu hipertenziieiu bez ta v poiednanni z tsukrovym diabetom u praktytsi simeinoho likaria [Effectiveness of combined antihypertensive therapy in patients with arterial hypertension without and in combination with diabetes in the practice of a family doctor]. Liky Ukrainy. 2019;1:27-35. (in Ukrainian).

Kriachkova LV, Krotova VIu, Krotova LO, Zaiars'kyi MI. Vyvchennia informovanosti ta avtonomii patsiientiv dlia potreb hromads'koho zdorov’ia (na prykladi kros-sektsiinoho doslidzhennia osib z arterial'noiu hipertenziieiu u m. Dnipro) [Study of awareness and autonomy of patients for the needs of public health (on the example of a cross-sectional study of people with arterial hypertension in the city of Dnipro)]. Klinichna ta profilaktychna medytsyna. 2022;2:88-95. (in Ukrainian).

Rea F, Corrao G, Merlino L, Mancia G. Initial antihypertensive treatment strategies and therapeutic inertia. Hypertension. 2018;72(4):846-53. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.11308.

De Backer T, Van Nieuwenhuyse B, De Bacquer D. Antihypertensive treatment in a general uncontrolled hypertensive population in Belgium and Luxembourg in primary care: Therapeutic inertia and treatment simplification. The SIMPLIFY study. PLoS One. 2021;16(4):e0248471. DOI: 10.1371/journal.pone.0248471.

Stabil'na ishemichna khvoroba sertsia klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh. Zatverdzhena nakazom MOZ № 2857 vid 23.12.2021 r [Stable coronary heart disease evidence-based clinical guideline. Approved by order of the Ministry of Health No. 2857 of 12.23.2021]. Available from: https://www.dec.gov.ua/wpcontent/uploads/2021/12/2021_10_26_kn_stabilna-ihs.pdf. (in Ukrainian).

Knuuti J, Wijns W, Saraste A, Capodanno D, Barbato E, Funck-Brentano C, et al. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. Eur Heart J. 2020;41(3):407-77. DOI: 10.1093/eurheartj/ehz425.

McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2021;42(36):3599-726. DOI: 10.1093/eurheartj/ehab368.

Voronkov LH, Amosova KM, Dziak HV, Zharinov OI, Kovalenko VM, Korkushko OV. Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy z diahnostyky ta likuvannia khronichnoi sertsevoi nedostatnosti (2017) [Recommendations of the Association of Cardiologists of Ukraine on diagnosis and treatment of chronic heart failure (2017)]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2018;25(3):11-59. (in Ukrainian).

Osude N, Durazo-Arvizu R, Markossian T, Liu K, Michos ED, Rakotz M, et al. Age and sex disparities in hypertension control: The multi-ethnic study of atherosclerosis (MESA). Am J Prev Cardiol. 2021;8:100230. DOI: 10.1016/j.ajpc.2021.100230.

Gu Q, Burt VL, Paulose‐Ram R, Dillon CF. Gender differences in hypertension treatment, drug utilization patterns, and blood pressure control among US adults with hypertension: data from the National Health and Nutrition Examination Survey 1999-2004. Am J Hypertens. 2008;21(7):789-98. DOI: 10.1038/ajh.2008.185.

Radchenko HD, Slascheva TH, Sirenko YuM, Mushtenko LO. Henderni osoblyvosti kontroliu arterial'noho tysku v patsiientiv z arterial'noiu hipertenziieiu [Gender specifics of blood pressure control in patients with arterial hypertension]. Ukrains'kyi kardiolohichnyi zhurnal. 2015;4:34-44. (in Ukrainian).

Ljungman C, Kahan T, Schioler L, Hjerpe P, Hasselstrom J, Wettermark B, et al. Gender differences in antihypertensive drug treatment: results from the Swedish primary care cardiovascular database (SPCCD). J Am Soc Hypertens. 2014;8(12):882-90. DOI: 10.1016/j.jash.2014.08.015.

Prieto-Díaz MA, Pallares-Carratala V, Manuel Micó-Pérez R, Escobar-Cervantes C, Martín-Sanchez V, Coca A, et al. Clinical characteristics, treatment, and blood pressure control in patients with hypertension seen by primary care physicians in Spain: the IBERICAN study. Front Cardiovasc Med. 2023;10:1295174. DOI: 10.3389/fcvm.2023.1295174.

Zhemaniuk SP, Syvolap VV. Faktory, scho asotsiiuiut'sia z vysokoiu ymovirnistiu nedosiahnennia tsil'ovoho arterial'noho tysku u khvorykh na hipertonichnu khvorobu [Factors associated with a high probability of not reaching the target blood pressure in hypertensive patients]. Zaporiz'kyi medychnyi zhurnal. 2017;19(6):706-10. (in Ukrainian).

Voloshyna IM, Kryvenko VI, Deineha VH. Sil' pry hipertenzii: vzhyvaty, nemozhlyvo vidmovytys'? [Salt for hypertension: to use, impossible to refuse?]. Arterial'na hipertenziia. 2016;5:47-52. (in Ukrainian).

Cai W, Lang M, Jiang X, Yu Q, Zhou C, Zou W, et al. Correlation among high salt intake, blood pressure variability, and target organ damage in patients with essential hypertension: Study protocol clinical trial (SPIRIT compliant). Medicine (Baltimore). 2020;99(14):e19548. DOI: 10.1097/MD.0000000000019548.

Wu D, Chen Y, Guan H, Sun Y. Association of abnormal serum electrolyte levels with hypertension in a population with high salt intake. Public Health Nutr. 2019;22(9):1635-45. DOI: 10.1017/S1368980019000260.

He FJ, Li J, Macgregor GA. Effect of longer-term modest salt reduction on blood pressure: Cochrane systematic review and meta-analysis of randomised trials. BMJ. 2013;346:f1325. DOI: 10.1136/bmj.f1325.

He FJ, MacGregor GA. Effect of modest salt reduction on blood pressure: a meta-analysis of randomized trials. Implications for public health. J Hum Hypertens. 2002;16(11):761-70. DOI: 10.1038/sj.jhh.1001459.

Monower MM, Abid SUA, Abrar AK, Choudhury SR. Salt intake across the hypertension care cascade in the Bangladeshi adult population: a nationally representative cross-sectional study. BMJ Open. 2024;14(4):e081913. DOI: 10.1136/bmjopen-2023-081913.

Ma Z, Hummel SL, Sun N, Chen Y. From salt to hypertension, what is missed? J Clin Hypertens (Greenwich). 2021;23(12):2033-41. DOI: 10.1111/jch.14402.

Whelton PK, Carey RM, Aronow WS, Casey DE Jr, Collins KJ, Dennison Himmelfarb C, et al. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. J Am Coll Cardiol. 2018;71(19):e127-e248. DOI: 10.1016/j.jacc.2017.11.006.

Graudal N, Jürgens G, Baslund B, Alderman MH. Compared with usual sodium intake, low‐ and excessive‐sodium diets are associated with increased mortality: a meta-analysis. Am J Hypertens. 2014;27(9):1129-37. DOI: 10.1093/ajh/hpu028.

Mente A, O'Donnell M, Rangarajan S, Dagenais G, Lear S, McQueen M, et al. Associations of urinary sodium excretion with cardiovascular events in individuals with and without hypertension: a pooled analysis of data from four studies. Lancet. 2016;388(10043):465-75. DOI: 10.1016/S0140-6736(16)30467-6.

Wright JT Jr, Williamson JD, Whelton PK, Snyder JK, Sink KM, Rocco MV, et al. A Randomized Trial of Intensive versus Standard Blood-Pressure Control. N Engl J Med. 2015;373(22):2103-16. DOI: 10.1056/NEJMoa1511939.

Lewis CE, Fine LJ, Beddhu S, Cheung AK, Cushman WC, Cutler JA, et al. Final Report of a Trial of Intensive versus Standard Blood-Pressure Control. N Engl J Med. 2021;384(20):1921-30. DOI: 10.1056/NEJMoa1901281.

Verdecchia P, Angeli F, Bartolini C, Reboldi G. Twenty-four hour ambulatory blood pressure monitoring to all? Comments to the US Preventive Services Task Force document. J Am Soc Hypertens. 2015;9(12):911-5. DOI: 10.1016/j.jash.2015.02.016.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-09

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ