РОЗГЛЯД МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН У СКЛАДОВИХ ТРИКУТНИКА КАЛЛО ПРИ ГОСТРОМУ ХОЛЕЦИСТИТІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СПЕЦИФІКУ ТЕХНІКИ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ХОЛЕЦИСТИТ

Анотація

З 2018 по 2023 рр. у хірургічному відділенні Сторожинецької багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування провели дослідження 89 (100%) хворих, яких прооперували з приводу гострого холециститу.
Мета дослідження – вивчити особливості клінічного перебігу гострого холециститу за результатами операційного лікування, в умовах загально-хірургічного відділення багатопрофільної районної лікарні інтенсивного лікування.
Матеріал і методи. За період з 2018 по 2023 рр. у хірургічному відділенні Сторожинецької багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування проведено дослідження 89 (100%) хворих, яких прооперовано з приводу гострого холециститу. Клінічне, лабораторне, інструментальне обстеження та хірургічне лікування виконане 89 хворим різних вікових груп (від 18 до 74 років) із проявами гострого холециститу. Досліджувані хворі були розподілені на дві групи. Діагноз підтверджувався клінічно, лабораторно, інструментальними методами, інтраопераційним обстеженням та гістологічним дослідженням видалених препаратів. Проводили оцінку стану змін у периферичній крові: кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну, кількість лейкоцитів, лейкоцитарну формулу, швидкість зсідання еритроцитів, лейкоцитарний індекс інтоксикації за формулою Kalf-Kalif. Статистичну обробку матеріалу здійснювали за допомогою t-тесту з визначенням імовірності, яка відповідала t-критерію Стьюдента. При проведенні статистичної обробки обчислювали середню арифметичну величину (М), достовірність різниць результатів дослідження (р) відносно показників різних груп. Результати вважались вірогідними у тому разі, коли коефіцієнт достовірності був менший або дорівнював 0,05.
Результати дослідження та їх обговорення. Результати виконаних нами лапароскопічних холецистектомій при І та ІІ (середньому) ступені тяжкості перебігу гострого холециститу (за Міжнародною класифікацією) сформували кількісну перевагу в пріоритеті вибору лапароскопічного способу операційного втручання. Однак, за умови прояву гнійно-запального процесу в гепатобіліарній зоні, пріоритетом є виконання холецистектомії «відкритим способом», із залученням до хірургічної бригади високодосвідчених хірургів. Такий варіант холецистектомії доцільно виконувати переважно при тяжкому перебігу гострого холециститу (ІІІ ст. розвитку патологічного процесу) з виявленим на доопераційному етапі гнійно-некротичним процесом у гепатобіліарній зоні та за умови перитоніту.
Протипоказанням до виконання лапароскопічної холецистектомії є хронічна дуоденальна непрохідність, гангренозно-перфоративний холецистит, розлитий перитоніт. Врахування особливостей хірургічної тактики лікування гострого холециститу підтверджує необхідність її диференційованого визначення на підставі вже опрацьованих тактико-лікувальних рекомендацій, ефективність яких засвідчена накопиченим досвідом міжнародної школи хірургів та підтверджена нашими клінічними результатами.
Висновки. 1. Лапароскопічну холецистектомію в сучасних умовах виконують як при хронічному, так і гострому холециститі. 2. Найбільш оптимальним терміном виконання операційного втручання «лапароскопічна холецистектомія» є перші дві доби від початку активації запального процесу в жовчному міхурі. 3. Виконання лапароскопічної холецистектомії з урахуванням анатомічних орієнтирів згідно з рекомендаціями з виконання «безпечної холецистектомії» за Стівеном Стразбергом(1992,1995 р. – SVS) та Gary.G. Wind (1999 р.), є ефективною складовою успіху досконалого виконання лапароскопічної холецистектомії при хронічному холециститі та за умови активації гострого запального процесу на початковому етапі формування запального процесу в жовчному міхурі. 4. При гострому деструктивному холециститі практичну перевагу має методика «хобот слона».