ПІДШКІРНІ ВЕНИ – ЇХ ПОХОДЖЕННЯ, РОЗГАЛУЖЕННЯ ТА ВАРІАНТИ АНАТОМІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.2.110.2024.16Ключові слова:
поверхневі вени нижньої кінцівки; підшкірні вени; сафенофеморальне з’єднання; сафено-підколінне з’єднанняАнотація
Поверхневі вени нижньої кінцівки, підшкірні вени, схильні до значної анатомічної мінливості. Знання варіантної анатомії підшкірних вен є важливим для хірургічних процедур, таких як абляція підшкірної залози або використання їх як трансплантата в коронарному шунтуванні.
Мета дослідження - вивчити морфологічні варіації походження та дренажу підшкірних вен через їх важливість у судинній хірургії.
Матеріал і методи. Дослідження включало класичну дисекцію, проведену на 24 формалізованих нижніх кінцівках на кафедрі анатомії та клінічної анатомії Кишинівського державного університету медицини та фармації імені Ніколая Тестеміцану.
Результати дослідження. Початок підшкірних вен – дорсальна венозна дуга – у 87,5 % (21 кінцівка), подвійний – у 8,3 % (2 кінцівки) і відсутній – у 4,2 % (1 кінцівка). Велика підшкірна вена впадала в стегнову вену, утворюючи сафенофеморальне з’єднання, останнє в усіх випадках. Відстань від сафенофеморального з’єднання до передньої верхньої ості клубової кістки становила 12,25±1,1 см, відстань від з’єднання до лобкового горбка – 4,23±0,64 см, відстань від з’єднання до середини пахової зв’язки –4,3±0,65 см. Однак у 45,8% випадків (11 кінцівок) виявлено підшкірно-підколінне з’єднання, в інших 50% випадків (12 кінцівок) мала підшкірна вена піднімалася проксимально по задній поверхні стегна як краніальне продовження малої підшкірної вени, і в 4,2% випадків (1 кінцівка) впадала в медіальні литкові вени.
Краніальний відросток малої підшкірної вени у 29,2 % (7 кінцівок) впадав як у велику підшкірну вену, так і в м’язові вени (через перфоратори стегна), у 12,5 % (3 кінцівки) продовжувався веною Джакоміні та впадав у велику підшкірну вену, а у 8,3% (2 кінцівки) продовжувався безпосередньо в глибоку стегнову вену.
Висновки. Як походження, так і дренаж підшкірних вен мають анатомічну варіативність. Знання про дренування підшкірних вен є важливим для передопераційної оцінки пацієнтів, а також може призвести до вдосконалення хірургічних методів.
Посилання
Abhinitha P, Mohandas Rao KG, Nayak SB, Shetty SD, Kumar N. Anomalous termination of a small (short) saphenous vein associated with its abnormal course in the thigh: a case report. OA Case Reports. 2013;2(7):63. DOI: 10.13172/2052-0077-2-7-725.
Anbumani TL, Anthony Ammal S, Thamarai Selvi A. An anatomical study of the variations of short saphenous vein and its termination. Int J Med Res Health Sci. 2016;5(3):28-33.
Baliyan V, Tajmir S, Hedgire SS, Ganguli S, Prabhakar AM. Lower extremity venous reflux. Cardiovasc Diagn Ther. 2016;6(6):533-43. DOI: 10.21037/cdt.2016. 11.14.
Caggiati A, Mendoza E, Murena-Schmidt R, Lattimer C. Anatomy of the Superficial Veins. Duplex Ultrasound of Superficial Leg Veins. 2014. p. 19-47.
Kockaert M, De Roos KP, Dijk L, Nijsten T, Neumann M. Duplication of the great saphenous vein: a definition problem and implications for therapy. Dermatol Surg. 2012;38(1):77-82. DOI: 10.1111/j.1524-4725.2011. 02154.x.
Lee DK, Ahn KS, Kang CH, Cho SB. Ultrasonography of the lower extremity veins: anatomy and basic approach. Ultrasonography. 2017;36(2):120-30. DOI: 10.14366/usg.17001.
Meissner MH. Lower extremity venous anatomy. Semin Intervent Radiol. 2005 Sep;22(3):147-56. DOI: 10.1055/s-2005-921948.
Mühlberger D, Morandini L, Brenner E. Venous valves and major superficial tributary veins near the saphenofemoral junction. J Vasc Surg. 2009;49(6):1562-69. DOI: 10.1016/j.jvs.2009.02.241.
Oğuzkurt L. Ultrasonographic anatomy of the lower extremity superficial veins. Diagn Interv Radiol. 2012;18(4):423-30. DOI: 10.4261/1305-3825.DIR.5321-11.1.
Rajeev Panwar, Dharmaraj W, Tamgire Yogesh A, Sontakke Rajasekhar SSSN. A rare variation of great saphenous vein: a case report. Int J Anat Res. 2018;6(2.2):5246-49. DOI: 10.16956/ijar.2018.169.
Souroullas P, Barnes R, Smith G, Nandhra S, Carradice D, Chetter I. The classic saphenofemoral junction and its anatomical variations. Phlebology. 2017;32(3):172-78. DOI: 10.1177/0268355516635960.
Uhl J-F, Lo Vuolo M, Gillot C. Anatomy of foot and ankle perforator veins. Phlebolymphology. 2017;24(2):105-12.
Uhl J-F, Gillot C. Embryology and three-dimensional anatomy of the superficial venous system of the lower limbs. Phlebology. 2007;22(5):194-206. DOI: 10.1258/026835507782101717.
Uhl J-F, Gillot C. Anatomy and embryology of the small saphenous vein: nerve relationships and implications for treatment. Phlebology. 2013;28(1):7-15. DOI: 10.1258/phleb.2012.012J08.
Khanna AK, Jindal R, editors. Venous Disorders. Current concepts. Anatomy of the venous system of the lower limbs. Springer Nature Singapore Pte Ltd; 2018. p. 1-21. ISBN 978-981-13-1108-6.
Yuce I, Oguzkurt L, Eren S, Levent A, Kantarci M, Yalcin A, et al. Assessment of posterior accessory great saphenous vein of the leg using ultrasonography: a preliminary study. Surg Radiol Anat. 2016;38(1):123-26. DOI: 10.1007/s00276-015-1523-7.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 А. Бенделік, В. Бенделік, І. Катеренюк
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
