ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМ ПРОФІЛАКТИКИ ТА АНАЛІЗ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ СЕРЕД ПАЦІЄНТІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТОНІЄЮ

Автор(и)

  • Н. Паліброда канд. мед. наук, доцент, декан фармацевтичного факультету Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • Ж. Чорненька канд. мед. наук, доцент кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • М. Пьонтик лікар-інтерн Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • Д. Молчанюк лікар-інтерн Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • І. Філатова лікар-інтерн Буковинського державного університету, м. Чернівці, Україна
  • І. Николайчук лікар-інтерн Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.2.110.2024.18

Ключові слова:

програма профілактичного навчання; гіпертонічна хвороба; медичні сестри; контроль артеріального тиску

Анотація

Загальновідомо, що на ефективність профілактичних та лікувальних заходів впливає поінформованість пацієнтів про захворювання, причини виникнення, проблеми та можливості їх усунення, вимірювання та контроль АТ, основні принципи немедикаментозного та медикаментозного лікування, питання догляду чи самодогляду, профілактичні заходи. Погане сприйняття доброго здоров'я і нерегулярні відвідування лікаря є одними з найбільш важливих факторів необізнаності, нелікованої і неконтрольованої АГ. Вивчення обізнаності пацієнтів щодо профілактичних технологій АГ є доцільним, тому що такі дані – це основа для їх розробки, удосконалення та впровадження.
Мета дослідження – оцінити ефективність підготовки хворих на гіпертонічну хворобу.

Матеріал і методи. У дослідження включено 120 хворих на АГ, яких було розподілено на дві групи: І група (основна) – 68 осіб, які брали участь в освітній програмі з профілактики АГ; ІІ група (контрольна) – 52 особи, які не брали участі в навчальній програмі.
Результати. Встановлено, що в пацієнтів, які пройшли навчальну програму, достовірно (p<0,05) покращилися знання про АГ (на 47,07%) та ФР (на 50,88%), можливі ускладнення (на 58,82%), показники АТ у нормі ( на 32,35%) порівняно з контрольною групою.
Усі пацієнти основної групи оволоділи навичками самостійного вимірювання артеріального тиску та підрахунку пульсу (100%, (p<0,05), а також покращили навички контролю артеріального тиску (на 41,18%) і ведення щоденника самоконтролю, що дозволило підвищити якість контролю артеріального тиску та сприяло підвищенню прихильності до медикаментозної терапії і покращенню взаємовідносин між лікарем, медсестрою, пацієнтом. У контрольній групі навички вимірювання та контролю артеріального тиску не змінилися значно (підвищившись лише на 3,84%, 5,77% і 7,68% відповідно), у більшості пацієнтів, які пройшли навчання, спостерігалася позитивна динаміка зниження рівня систолічного та діастолічного АТ.
Висновок. Участь пацієнтів у навчальній програмі з профілактики гіпертензії не лише дала їм необхідні знання, а й забезпечила їм соціальну підтримку як з боку медичних працівників, так і з боку інших пацієнтів.

Посилання

Alifer OO. Otsinka yakosti zhyttia patsiientiv z arterial'noiu hipertenziieiu [Evaluation of the quality of life of patients with arterial hypertension]. Zdobutky klinichnoi i eksperymental'noi medytsyny. 2017;2:122-5. DOI: 10.11603/1811-2471.2017.v0.i2.7734. (in Ukrainian).

Alifer OO. Dynamika pokaznykiv yakosti zhyttia yak kryterii efektyvnosti likuvannia arterial'noi hipertenzii u patsiientiv riznykh vikovykh hrup [Dynamics of quality of life indicators as a criterion for the effectiveness of treatment of arterial hypertension in patients of different age groups]. Liky Ukrainy. 2019;4:40-3. DOI: 10.37987/1997-9894.2019.4(230).185659. (in Ukrainian).

Recommendations of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH) for the treatment of hypertension. Arteril hiperten. 2018;5:58-172.

Jankowska-Polańska B, Uchmanowicz I, Dudek K, Mazur G. Relationship between patients’ knowledge and medication adherence among patients with hypertension. Patient Prefer Adherence. 2016;10:2437-47. DOI: 10.2147/PPA.S117269.

Varava OB. Shliakhy formuvannia novoi heneratsii medychnykh sester v Ukraini [Ways of forming a new generation of nurses in Ukraine]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyschii i zahal'noosvitnii shkolakh. 2018;1:62-5. (in Ukrainian).

Diachuk DD, Moroz HZ, Hidzyns'ka IM, Kravchenko AM, Lasytsia TS, Dzizins'ka OO. Profilaktyka sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan': teoretychni zasady ta praktychne vprovadzhennia [Prevention of cardiovascular diseases: theoretical principles and practical implementation]. Kyiv; 2019. 175 p. (in Ukrainian).

Abashnyk NM. Rol' medychnoi sestry v Ukraini ta u sviti [The role of the nurse in Ukraine and in the world]. Medsestrynstvo. 2019;4:7-10. DOI: 10.11603/2411-1597.2019.4.10828. (in Ukrainian).

Verbitska LYa, Yastremska SO. Rol' medychnoi sestry v profilaktytsi arterial'noi hipertenzii [The role of the nurse in the prevention of arterial hypertension]. Medsestrynstvo. 2015;2:5-7. DOI: 10.11603/2411-1597.2015.2.4992. (in Ukrainian).

Dolzhenko MM, Nesukai VA, Bondarchuk SA, Shershneova OV. Kombinovana antyhipertenzyvna terapiia za rekomendatsiiamy Yevropeis'koho tovarystva z hipertenzii ta Yevropeis'koho tovarystva kardiolohiv (ESH/ESC 2018) [Combined antihypertensive therapy according to the recommendations of the European Society of Hypertension and the European Society of Cardiology (ESH/ESC 2018)]. Liky Ukrainy. 2018;8:6-11. DOI: 10.37987/1997-9894.2018.8(224):199818. (in Ukrainian).

Unger T, Borghi C, Charchar F, Khan NA, Poulter NR, Prabhakaran D, et al. International Society of Hypertension Global Hypertension Practice Guidelines. Hypertension. 2020;75(6):1334-57. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.120.15026.

Boreiko LD, Mararash HH. Otsinka efektyvnosti navchannia khvorykh na arterial'nu hipertenziiu [Assessment of the effectiveness of training patients with arterial hypertension]. Visnyk medynykh i biolohichnykh doslidzhen'. 2021;1:21-8. DOI: 10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11918.

Williams B, Mancia G, Spiering W, Rosei EA, Azizi M, Burnier M, et al. 2018 Practice Guidelines for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension. Blood Press. 2018;27(6):314-40. DOI: 10.1080/08037051.2018.1527177.

Slascheva TH, Martsovenko IM, Sirenko YuM, Radchenko HD. Osoblyvosti kontroliu arterial'noho tysku v riznykh rehionakh Ukrainy [Peculiarities of blood pressure control in different regions of Ukraine]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2017;212:76-84.

Drevenhorn E. A proposed middle-range theory of nursing in hypertension care. Int J Hypertens. 2018;2018:2858253. doi: 10.1155/2018/2858253.

Ukpabi OJ, Ewelike ID. The eighth Joint National Committee on the prevention, detection, evaluation, and treatment of high blood pressure (Joint National Committee-8) report: Matters arising. Nigerian Journal of Cardiology. 2017 Jan-Jun;14(1):15. DOI: 10.4103/0189-7969.201909.

James PA, Oparil S, Carter BL, Cushman WC, Dennison-Himmelfarb C, Handler J, et al. 2014 evidence-based guideline for the management of high blood pressure in adults: report from the panel members appointed to the Eighth Joint National Committee (JNC 8). JAMA. 2014;311(5):507-20. DOI: 10.1001/jama.2013.284427.

Lasytsia TS, Moroz HZ, Hidzyns'ka IM. Medyko-sotsiolohichne obhruntuvannia optymizatsii bezperervnoi profesiinoi osvity likariv z pytan' likuvannia khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia z komorbidnoiu patolohiieiu [Medico-sociological rationale for optimization of continuous professional education of doctors in the treatment of patients with ischemic heart disease with comorbid pathology]. Klinichna ta profilaktychna medytsyna. 2020;1:10-7. (in Ukrainian).

Guiding principles for the care of older adults with multimorbidity: an approach for clinicians: American Geriatrics Society Expert Panel on the Care of Older Adults with Multimorbidity. J Am Geriatr Soc. 2012;60(10):E1-25. doi: 10.1111/j.1532-5415.2012.04188.x.

Cuspidi C, Sampieri L, Macca G, Michev I, Fusi V, Salerno M, et al. Improvement of patients' knowledge by a single educational meeting on hypertension. J Hum Hypertens. 2001 Jan;15(1):57-61. DOI: 10.1038/sj.jhh.1001125.

Fortin M, Almirall J, Nicholson K. Development of a research tool to document self-reported chronic conditions in primary care. J Comorb. 2017;7(1):117-23. DOI: 10.15256/joc.2017.7.122.

Carey RM, Calhoun DA, Bakris GL, Brook RD, Daugherty SL, Dennison-Himmelfarb CR, et al. Resistant Hypertension: Detection, Evaluation, and Management: A Scientific Statement From the American Heart Association. Hypertension. 2018 Nov;72(5):e53-e90. DOI: 10.1161/HYP.0000000000000084.

Israfil I, Making MA. The Role of Community Nurses in the Prevention of Complications on Hypertension Patients in Integrated Health Centers. JURNAL INFO KESEHATAN. 2019;17(2):108-18. https://doi.org/10.31965/infokes.Vol17.Iss2.320.

Willadsen TG, Siersma V, Nicolaisdóttir DR, Køster-Rasmussen R, Jarbøl DE, Reventlow S, et al. Multimorbidity and mortality. A 15-year longitudinal registry-based nationwide Danish population study. J Comorb. 2018;8(1):2235042X18804063. doi: 10.1177/2235042X18804063.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-09

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ