ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА НА ОСНОВІ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ КРЕАТИНІНУ ТА ЦИСТАТИНУ С

Автор(и)

  • А.В. Бронюк аспірант кафедри пропедевтики внутрішньої медицини ВНМУ ім. М.І. Пирогова, Україна
  • Л.В. Распутіна д-р мед. наук, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини ВНМУ ім. М.І. Пирогова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.3.111.2024.2

Ключові слова:

гострий інфаркт міокарда; гострий коронарний синдром; швидкість клубочкової фільтрації; дисфункція нирок; креатинін; цистатин С

Анотація

Мета дослідження - оцінити функціональний стан нирок, швидкість клубочкової фільтрації на основі визначення креатиніну та цистатину С у пацієнтів зі STEMI, котрим виконувалась ургентна реваскуляризація.
Матеріал і методи. У дослідження включено 286 пацієнтів із гострим інфарктом міокарда і елевацією сегмента ST (STEMI). Серед обстежених 202 (70,6%) особи були чоловіки і 84 (29,4%) жінки, середній вік (62,8±9,8) років.
Результати дослідження. Величина ШКФ, розрахована за формулою CKD-EPI в обстеженій когорті пацієнтів зі STEMI, коливалась у межах від 15,6 до 87,4 і в середньому склала 51,0±14,3 мл/хв∙м2,7. Величина розрахованої ШКФ за формулою CKD-EPI цистатин C коливалась у межах від 11,1 до 88,1 і в середньому склала 45,7±13,7 мл/хв/1,73 м2. Проведений непараметричний ранговий кореляційний аналіз Спірмена показав високу пряму кореляцію між величинами ШКФ, розрахованими за різними формулами (CKD-EPI і CKD-EPI цистатин C) – R=0,81; p<0,0001. Методом лінійної регресії виведена формула для умовного розрахунку величини ШКФ за CKD-EPI цистатин C = 4,15 + ШКФ за CKD-EPI∙0,814. Коефіцієнт регресії R2=0,84 (коефіцієнт Фішера - F = 728,34 при належному рівні = 1,28), р<0,000001.
Висновки. Визначення швидкості клубочкової фільтрації на основі цистатину С демонструє більш низькі показники як у чоловіків, так і в жінок. Зниження величини розрахункової ШКФ асоційовано з більш старшим віком та жіночою статтю.

Посилання

Bhatt DL, Lopes RD, Harrington RA. Diagnosis and Treatment of Acute Coronary Syndromes: A Review. JAMA. 2022;327(7):662-75. DOI: 10.1001/jama.2022.0358.

Mavromatis K, Sandesara PB. Complete Revascularization in Left Main Disease: Is it Important? JACC Asia. 2023;3(1):75-7. DOI: 10.1016/j.jacasi.2022.11.006.

Mehta SR, Wang J, Wood DA, Spertus JA, Cohen DJ, Mehran R, et al. Complete Revascularization vs Culprit Lesion-Only Percutaneous Coronary Intervention for Angina-Related Quality of Life in Patients With ST-Segment Elevation Myocardial Infarction: Results from the COMPLETE Randomized Clinical Trial. JAMA Cardiol. 2022;7(11):1091-99. DOI: 10.1001/jamacardio.2022.3032.

Mimoso J. Long-term recurrent events in ST-elevation myocardial infarction and multivessel disease: The impact of different revascularization strategies. Rev Port Cardiol. 2023;42(5):453-54. DOI: 10.1016/j.repc.2023.02.008.

Rahman A, Bhuiyan MR, Parvin T, Rahman M, Rahman MA, Huq AM, et al. Short-term Treatment Outcome of Patients with Acute ST-elevation Myocardial Infarction in a Tertiary Care Hospital. Mymensingh Med J. 2023;32(3):671-76.

Lin TH, Hsin HT, Wang CL, Lai WT, Li AH, Kuo CT, et al. Impact of impaired glomerular filtration rate and revascularization strategy on one-year cardiovascular events in acute coronary syndrome: data from Taiwan acute coronary syndrome full spectrum registry. BMC Nephrol. 2014;15:66. DOI: 10.1186/1471-2369-15-66.

Pereg D, Tirosh A, Shochat T, Hasdai D. Mild renal dysfunction associated with incident coronary artery disease in young males. Eur Heart J. 2008;29(2):198-203. DOI: 10.1093/eurheartj/ehm525.

Bidulka P, Scott J, Taylor DM, Udayaraj U, Caskey F, Teece L, et al. Impact of chronic kidney disease on case ascertainment for hospitalised acute myocardial infarction: an English cohort study. BMJ Open. 2022;12(3):057909. DOI: 10.1136/bmjopen-2021-057909.

Qi L, Liu H, Cheng L, Cui C, Chen X, Yang S, et al. Impact of Renal Insufficiency on Prognosis of Patients with Acute Coronary Syndrome. Int J Gen Med. 2021;14:8919-27. DOI: 10.2147/IJGM.S334014.

Panchal HB, Zheng S, Devani K, White CJ, Leinaar EF, Mukherjee D, et al. Impact of Chronic Kidney Disease on Revascularization and Outcomes in Patients with ST-Elevation Myocardial Infarction. Am J Cardiol. 2021;150:15-23. DOI: 10.1016/j.amjcard.2021.03.057.

Anavekar NS, McMurray JJ, Velazquez EJ, Solomon SD, Kober L, Rouleau JL, et al. Relation between renal dysfunction and cardiovascular outcomes after myocardial infarction. N Engl J Med. 2004;351(13):1285-95. DOI: 10.1056/NEJMoa041365.

Ozaki Y, Nakao K, Kimura K, Jynya A, Noguchi T, Yasuda S, et al. Impact of chronic kidney disease (Ckd) on in-hospital and 3-year clinical outcomes in patients with acute myocardial infarction (Ami) treated by contemporary pci and optimal medical therapy (Omt): insights from the J-Minuet study. J Am Coll Cardiol. 2018;71(11):1391-91. DOI: 10.1016/S0735-1097(18)31932-6.

Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) СKD Work Group. KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney Inter Suppl. 2013;3(1):5-9. DOI: 10.1038/kisup.2012.73.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-08

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ