МОРФОГЕНЕЗ ПРОМЕЖИНИ В ПЕРШОМУ ТА ДРУГОМУ ТРИМЕСТРАХ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

Автор(и)

  • В.В. Проняєв аспірант кафедри гістології, цитології та ембріології Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна
  • К.А. Владиченко здобувач кафедри гістології, цитології та ембріології Буковинського державного медичного університету, м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.3.111.2024.4

Ключові слова:

промежина; таз; ембріогенез; передплід; анатомія; людина

Анотація

Традиційно вважається, що поділ клоаки на вентральний сечостатевий відділ та дорсальний – відхідниковий виникає за рахунок сечо-прямокишкової перегородки протягом четвертого тижня внутрішньоутробного розвитку. Поділ клоаки остаточно закінчується протягом шостого тижня внутрішньоутробного розвитку, злиттям сечо-прямокишкової перегородки із перетинкою клоаки. Протягом сьомого тижня обидва відділи стають окремими структурами. Проте значна когорта авторів піддають сумніву традиційне бачення механізмів поділу клоаки.
Мета - встановити та візуалізувати механізм поділу клоаки; вирішити протиріччя щодо ролі сечо-прямокишкової перегородки при поділі клоаки; виявити зачатки майбутніх органокомплексів чоловічої промежини.
Матеріал і методи: серії зрізів 15 препаратів зародків (4-7-й тиждень ВУР; 4.5-13.5 мм ТКД) та 15 препаратів передплодів (7-9-й тиждень ВУР; 14.0-35.0 мм ТКД) вивчали методами морфологічного дослідження: мікроскопія, морфометрія. З метою більш точної візуалізації та розуміння процесів становлення структур чоловічої промежини використовували метод тривимірної візуалізації.
Результати досліджень. Виявлено значну кількість мітотичних поділів у дорсальних та бічних відділах мезодермальної тканини навколо краніальної частини клоаки, проте спостерігається відсутність мітотичних поділів у клітин мезодермальної тканини сечостатевої перегородки. Сечо-прямокишкова перегородка стає помітною після того, як складки клоаки відділяють клоаку від задньої кишки, дистальніше від з’єднання між мезонефральними протоками та клоакою. Нами встановлено, що з 36-го дня внутрішньоутробного розвитку формується черевна западина, яка розташована всередині сечо-прямокишкової перегородки та простягається в каудальному напрямку дистальніше від точки входу мезонефральних проток до середини відстані між входом мезонефральних проток та каудально розташованою верхівкою сечо-прямокишкової перегородки. На 41-й день внутрішньоутробного розвитку частини мезонефральних проток, які розташовуються між клоакою та сечовідними бруньками, поступово зникають. Таким чином, обидва сечоводи та мезонефральні протоки отримують спільний вхід у ділянку сечостатевої пазухи. Враховуючи наші спостереження, слід зазначити, що поділ клоаки є прямим наслідком розростання та збільшення в об’ємі мезенхімальної тканини, яка оточує клоаку, та, особливо на пізніх етапах, вентральний її відділ – сечостатеву пазуху. Протягом 6-9-го тижня внутрішньоутробного розвитку відбувається формування сечостатевої пазухи та сечового міхура разом із відмежуванням мезонефральних проток та сечоводів.
Висновки. Нами виділено три основні структури, які опосередковано впливають на поділ клоаки: після утворення сечо-прямокишкової перегородки відмічається зниження частоти мітотичних поділів останньої, що вказує на її тимчасову та початкову роль у поділі клоаки. Непропорційний ріст та збільшення в об’ємах мезенхімальної тканини вентральної частини та дорсальної частини клоаки значним чином впливає на зміну її форми та її поділ. Сечо-прямокишкова перегородка не є одиничною, відокремленою структурою та простягається у бічних напрямках. Остаточно є невизначеною роль черевної западини у розподілі клоаки.

Посилання

Miyake Y, Lane GJ, Yamataka A. Embryology and anatomy of anorectal malformations. Semin Pediatr Surg. 2022 Dec;31(6):151226. DOI: 10.1016/j.sempedsurg.2022.151226.

Servidio AG, Baldo F, Barbi E. Perineal groove: A rare congenital malformation. Pediatr Neonatol. 2022 Mar;63(2):192-93. DOI: 10.1016/j.pedneo.2021.09.002.

Priam A, Chabani N, Klein C, Haraux E. Scrotal orchidopexy for perineal ectopic testis. Arch Pediatr. 2022 Jul;29(5):404-6. DOI: 10.1016/j.arcped.2022.03.005.

Moreno Alfonso JC, Molina Caballero A, Pérez Martínez A. Perineal cutaneous appendage and anorectal malformation. An Pediatr (Engl Ed). 2023 May;98(5):391-92. DOI: 10.1016/j.anpede.2023.03.003.

Eskandar-Afshari F, Danzer E, Lee HC, Ragavan N. A Neonate With a Perineal Lesion. Neoreviews. 2019 Nov;20(11):e680-e82. DOI: 10.1542/neo.20-11-e680.

Thomas DFM. The embryology of persistent cloaca and urogenital sinus malformations. Asian J Androl. 2020 Mar-Apr;22(2):124-28. DOI: 10.4103/aja.aja_72_19.

Samuk I, Amerstorfer EE, Fanjul M, Iacobelli BD, Lisi G, Midrio P, et al. Perineal Groove: An Anorectal Malformation Network, Consortium Study. J Pediatr. 2020 Jul;222:207-12. DOI: 10.1016/j.jpeds.2020.03.026.

Ihn K, Na Y, Ho IG, Oh JT. Clinical characteristics and conservative treatment of perineal groove. J Pediatr Surg. 2020 Aug;55(8):1507-10. DOI: 10.1016/j.jpedsurg.2019.07.017.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-25

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ