РЕЄСТР ВИДІВ, ЧИННИКІВ ТА НАСЛІДКІВ ЛІКАРСЬКИХ ПОМИЛОК У ДІАГНОСТИЦІ ТИПІВ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ

Анотація

Мета роботи – встановити та систематизувати види, чинники та наслідки лікарських помилок у діагностиці типів цукрового діабету (ЦД) із створенням їх реєстру.
Матеріал і методи. Проведено пошук, збір, оцінку і синтез наукових даних щодо поширеності діагностичних помилок, їх значущості, типів, причин, включаючи загальні і діабет-специфічні чинники, шляхів попередження у базах даних Google Scholar, Scopus, Web of Science, PubMed Medline та Embase, публікацій із відкритих джерел. До аналізу залучені настанови провідних лікарських товариств та експертних груп. На підставі систематизації даних літератури та власних клінічних спостережень вперше створений «Реєстр видів, чинників та наслідків лікарських помилок у діагностиці типів ЦД».
Результати. Загальні фактори, що впливають на виникнення помилок у діагностиці ЦД, включають недостатній доступ до якісної медичної допомоги, дефіцит фахівців у галузі діабетології, низький рівень командної роботи, недоступність діагностичних тестів для визначення типів ЦД, неефективну комунікацію, незадовільну координацію догляду та подальшого спостереження, а також когнітивні упередження. Діабет-специфічними факторами є гетерогенність ЦД, атиповий перебіг, супутні захворювання, екологічні чинники і технічні помилки в діагностиці ЦД. Найбільш типовими варіантами розходження діагнозів є помилкова ідентифікація ЦД 1-го, 2-го та інших специфічних типів. Впровадження створеного «Реєстру видів, чинників та наслідків лікарських помилок у діагностиці типів ЦД» у практику відділень ендокринологічного профілю дозволило суттєво зменшити число розходжень діагнозів типів ЦД, а в навчальний процес закладу вищої освіти – покращити рівень компетентності студентів та медичних фахівців з цього питання.
Висновки. Створений на підставі узагальнення даних літератури та результатів власних клінічних спостережень «Реєстр видів, чинників та наслідків лікарсь-ких помилок у діагностиці типів ЦД», сприяє покращанню якості та точності діагностики, підвищенню професійного рівня медичних працівників, зменшує кількість неправильних діагнозів і призначень лікування.