ВАРІАНТ PROGINS ГЕНА ПРОГЕСТЕРОНОВОГО РЕЦЕПТОРА PGR ТА ЕНДОКРИННА ФУНКЦІЯ ПЛАЦЕНТИ ПРИ ЗАГРОЗІ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ: ПІЛОТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.3.111.2024.12Ключові слова:
варіант PROGINS; ген PGR; ендокринна функція плаценти; передчасні пологи; недостатність прогестерону; генетична асоціація; гормональна регуляція; ризик передчасних пологів; ендокринологія вагітності; генетичні маркери; ефективність лікування прогестероном; функція плаценти; персоналізована медицина; профілактика передчасних пологівАнотація
Рецептори прогестерону, які кодуються геном PGR, забезпечують основні фізіологічні ефекти прогестерону – гормону, необхідного для успішної вагітності. Варіант PROGINS є одним з найпоширеніших варіантів гена PGR. Через генетичну гетерогенність наявність неадекватних форм рецепторів прогестерону у жінок може бути клінічною проблемою. Окрім проблем з фертильністю, такі жінки можуть теоретично по-різному реагувати на терапію заміщення прогестерону.
Мета дослідження - визначити вплив варіанта PROGINS гена PGR на гормональний статус та результати лікування прогестеронової недостатності у вагітних із загрозою передчасних пологів.
Матеріал і методи. Основна група включала 30 вагітних із недостатністю прогестерону та загрозою передчасних пологів, а група порівняння включала 30 вагітних із нормальним перебігом вагітності. У вагітних обох груп вимірювали концентрації прогестерону, естрадіолу та плацентарного лактогену. Генотипування проводили за допомогою ПЛР.
Результати. Генотипові частоти варіанта PROGINS не відрізнялися суттєво між основною групою та групою порівняння. Вагітні пацієнтки з основної групи з генотипом T2T2 після лікування мали значно нижчі рівні прогестерону порівняно з пацієнтками з генотипами T1T1 та T1T2. Вагітні з основної групи з генотипом T2T2 народжували на коротшому терміні гестації.
Посилання
Heazell AE, Hayes DJ, Whitworth M, Takwoingi Y, Bayliss SE, Davenport C. Biochemical tests of placental function versus ultrasound assessment of fetal size for stillbirth and small-for-gestational-age infants. Cochrane Database Syst Rev. 2019;5(5):CD012245. doi: 10.1002/14651858.CD012245.pub2.
Wan J, Hu Z, Zeng K, Yin Y, Zhao M, Chen M, et al. The reduction in circulating levels of estrogen and progesterone in women with preeclampsia. Pregnancy Hypertens. 2018;11:18-25. doi: 10.1016/j.preghy.2017.12.003.
Li M, Song Y, Rawal S, Hinkle SN, Zhu Y, Tekola-Ayele F, et al. Plasma Prolactin and Progesterone Levels and the Risk of Gestational Diabetes: A Prospective and Longitudinal Study in a Multiracial Cohort. Front Endocrinol (Lausanne). 2020;11:83. doi: 10.3389/fendo.2020.00083.
De Sousa SM, Hardy TS, Scott HS, Torpy DJ. Genetic Testing in Endocrinology. Clin Biochem Rev. 2018;39(1):17-28.
Ehn NL, Cooper ME, Orr K, Shi M, Johnson MK, Caprau D, et al. Evaluation of fetal and maternal genetic variation in the progesterone receptor gene for contributions to preterm birth. Pediatr Res. 2007;62(5):630-5. doi: 10.1203/PDR.0b013e3181567bfc.
Kadivnik M, Kralik K, Muller-Vranješ A, Vučemilović-Jurić V, Šijanović S, Wagner J. Progesterone receptor genetic variants in pregnant women and fetuses as possible predictors of spontaneous premature birth: A preliminary case-control study. J Obstet Gynaecol Res. 2022;48(5):1099-109. doi: 10.1111/jog.15194.
Tiwari D, Bose PD, Das S, Das CR, Datta R, Bose S. MTHFR (C677T) polymorphism and PR (PROGINS) mutation as genetic factors for preterm delivery, fetal death and low birth weight: A Northeast Indian population based study. Meta Gene. 2015;3:31-42. doi: 10.1016/j.mgene.2014.12.002.
Li J, Hong X, Mesiano S, Muglia LJ, Wang X, Snyder M, et al. Natural Selection Has Differentiated the Progesterone Receptor among Human Populations. Am J Hum Genet. 2018;103(1):45-57. doi: 10.1016/j.ajhg.2018.05.009.
1000 Genomes Project datam [Internet] [cited 2024 Apr 1]. Available from: https://www.ensembl.org/Homo_sapiens/Variation/Population?db=core;r=11:101062181-101063181;v=rs1042838;vdb=variation;vf=165261854.
Romano A, Delvoux B, Fischer DC, Groothuis P. The PROGINS polymorphism of the human progesterone receptor diminishes the response to progesterone. J Mol Endocrinol. 2007;38(1-2):331-50. doi: 10.1677/jme.1.02170.
Rowe SM, Coughlan SJ, McKenna NJ, Garrett E, Kieback DG, Carney DN, et al. Ovarian carcinoma-associated TaqI restriction fragment length polymorphism in intron G of the progesterone receptor gene is due to an Alu sequence insertion. Cancer Res. 1995;55(13):2743-45.
Vang A, Salem K, Fowler AM. Progesterone Receptor Gene Polymorphisms and Breast Cancer Risk. Endocrinology. 2023;164(4):bqad020. doi: 10.1210/endocr/bqad020.
Toprak M, Ates O, Ozsoy AZ, Bozkurt N, Sezer Sondas S, Cakmak B, et al. Analysis of estrogen and progesterone receptor gene polymorphisms in leiomyoma. J Clin Lab Anal. 2019;33(3):e22704. doi: 10.1002/jcla.22704.
Ku CW, Zhang X, Zhang VR, Allen JC, Tan NS, Østbye T, et al. Gestational age-specific normative values and determinants of serum progesterone through the first trimester of pregnancy. Sci Rep. 2021;11(1):4161. doi: 10.1038/s41598-021-83805-w.
Lee B, Park TC, Lee HJ. Maternal age and serum concentration of human chorionic gonadotropin in early pregnancy: influence of gonadotropin-releasing hormone. Acta Obstet Gynecol Scand. 2015;94(4):443-44. doi: 10.1111/aogs.12573.
Coomarasamy A, Devall AJ, Brosens JJ, Quenby S, Stephenson MD, Sierra S, et al. Micronized vaginal progesterone to prevent miscarriage: a critical evaluation of randomized evidence. Am J Obstet Gynecol. 2020 Aug;223(2):167-76. doi: 10.1016/j.ajog.2019.12.006.
Shehata H, Elfituri A, Doumouchtsis SK, Zini ME, Ali A, Jan H, et al. FIGO Good Practice Recommendations on the use of progesterone in the management of recurrent first-trimester miscarriage. Int J Gynaecol Obstet. 2023;161(Suppl.1):3-16. doi: 10.1002/ijgo.14717.
Mir R, Altayar MA, Hamadi A, Tayeb FJ, Saeedi NH, Jalal MM, et al. Molecular determination of progesterone receptor's PROGINS allele (Alu insertion) and its association with the predisposition and susceptibility to polycystic ovary syndrome (PCOS). Mamm Genome. 2022;33(3):508-16. doi: 10.1007/s00335-021-09941-w.
Ehn NL, Cooper ME, Orr K, Shi M, Johnson MK, Caprau D, et al. Evaluation of fetal and maternal genetic variation in the progesterone receptor gene for contributions to preterm birth. Pediatr Res. 2007;62(5):630-35. doi: 10.1203/PDR.0b013e3181567bfc.
Oliveira TA, da Cunha DR, Policastro A, Traina É, Gomes MT, Cordioli E. The progesterone receptor gene polymorphism as factor of risk for the preterm delivery. Rev Bras Ginecol Obstet. 2011;33(6):271-75. Portuguese.
Diaz-Cueto L, Dominguez-Lopez P, Cantillo-Cabarcas J, Perez-Figueroa G, Arechavaleta-Velasco M, Arechavaleta-Velasco F. Progesterone receptor gene polymorphisms are not associated with preterm birth in a Hispanic population. Int J Gynaecol Obstet. 2008;103(2):153-7. doi: 10.1016/j.ijgo.2008.06.008.
Boron DG, Kurzawinska G, Szpera-Gozdziewicz A, Drews K, Malewski Z, Kozlowska-Wytyk M, et al. Genetic variants of progesterone receptor in etiology of preterm delivery. Ginekol Pol. 2022;93(11):930-36. doi: 10.5603/GP.a2022.0032.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 П.Ю. Токар
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
