ІМУННІ ПОРУШЕННЯ ПРИ АУТОІМУННОМУ ГЕПАТИТІ: РОЛЬ АУТОАНТИТІЛ, T-REG КЛІТИН ТА НОВІТНІ ТЕРАПЕВТИЧНІ ПІДХОДИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-0737.28.3.111.2024.13Ключові слова:
аутоімунні захворювання; аутоімунний гепатит; клітини Купфера; аутоантитіла до печінкових мікросомальних антитіл; мезенхімальні стовбурові клітиниАнотація
Вступ. Печінка є важливим імунологічним толерогенним органом з унікальною здатністю створювати ефективні імунні відповіді проти гепатотропних патогенів, з одного боку, і підтримувати місцеву та системну імунну толерантність до власних і чужорідних антигенів, з іншого. Аутоімунний гепатит (АІГ) – це імуноопосередковане запальне захворювання печінки, спричинене втратою толерантності до власних антигенів гепатоцитів, що призводить до аутоімунного ураження печінки.
Мета – узагальнити сучасні відомості про імунопатогенез АІГ за даними відкритих джерел інформації.
Матеріал і методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar, у яких висвітлювались відомості про імунопатогенез АІГ. Пошук джерел літератури проводили за ключовими словами: аутоімунні захворювання, аутоімунний гепатит, клітини Купфера, аутоантитіла до печінкових мікросомальних антитіл, мезенхімальні стовбурові клітини.
Результати. Імунна регуляція печінки здійснюється за допомогою унікальних популяцій клітин, таких як Т-reg, клітини Купфера та NK-клітини, які взаємодіють для підтримання імунної толерантності та регуляції запалення. Дефіцит або дисфункція T-reg, а також активація Th17-клітин, сприяють розвитку запальних процесів та аутоімунного пошкодження печінки. Кількісний і якісний склад імунних клітин у печінці помітно відрізняється від вторинних лімфоїдних органів, таких як лімфатичні вузли, селезінка або периферична кров. Співвідношення CD8+/CD4+ (3,5:1) печінкових Т-клітин є протилежним порівняно зі співвідношенням 1:2 для CD8+/CD4+ клітин, виявлених у периферичній крові, лімфатичних вузлах та селезінці.
Висновки. Аутоімунний гепатит є складним захворюванням з багатогранним імунопатогенезом. Терапія на основі T-reg та МСК, показує обнадійливі результати в клінічних дослідженнях, проте для стабільного покращення лікування необхідні подальші дослідження, які дозволять оптимізувати ці методи та забезпечити їх безпечне та ефективне використання.
Посилання
Fasano R, Malerba E, Prete M, Solimando AG, Buonavoglia A, Silvestris N, et al. Impact of antigen presentation mechanisms on immune response in autoimmune hepatitis. Front Immunol. 2022;12:814155. doi: 10.3389/fimmu.2021.814155.
Christen U, Hintermann E. Animal models for autoimmune hepatitis: are current models good enough? Front Immunol. 2022;13:898615. doi: 10.3389/fimmu.2022.898615.
Komori A. Recent updates on the management of autoimmune hepatitis. Clin Mol Hepatol. 2021;27(1):58-69. doi: 10.3350/cmh.2020.0189.
Poddighe D, Maulenkul T, Zhubanova G, Akhmaldtinova L, Dossybayeva K. Natural Killer T (NKT) Cells in autoimmune hepatitis: current evidence from basic and clinical research. Cells. 2023;12(24):2854. doi: 10.3390/cells12242854.
Mieli-Vergani G, Vergani D, Czaja AJ, Manns MP, Krawitt EL, Vierling JM, et al. Autoimmune hepatitis. Nat Rev Dis Primers. 2018;4:18017. doi: 10.1038/nrdp.2018.17.
Mroskowiak A, Suleja A, Stec M, Kuczmik W, Migacz M, Holecki M. Autoimmune hepatitis-challenging diagnosis. Medicina (Kaunas). 2022;58(7):896. doi: 10.3390/medicina58070896.
Lv T, Li M, Zeng N, Zhang J, Li S, Chen S, et al. Systematic review and meta-analysis on the incidence and prevalence of autoimmune hepatitis in Asian, European, and American population. J Gastroenterol Hepatol. 2019;34(10):1676-84. doi: 10.1111/jgh.14746.
Mackay IR. Historical reflections on autoimmune hepatitis. World J Gastroenterol. 2008;14(21):3292-300. doi: 10.3748/wjg.14.3292.
Mackay IR, Cowling DC, Taft LI. Lupoid hepatitis. Lancet. 1956;271(6957):1323-6. doi: 10.1016/s0140-6736(56)91483-0.
Mackay IR, Weiden S, Hasker J. Autoimmune hepatitis. Annals of the New York Academy of Sciences. 1965;124(2):767-80. doi: 10.1111/j.1749-6632.1965.tb19000.x.
Horst AK, Neumann K, Diehl L, Tiegs G. Modulation of liver tolerance by conventional and nonconventional antigen-presenting cells and regulatory immune cells. Cellular & Molecular Immunology. 2016;13(3):277-92. doi: 10.1038/cmi.2015.112.
Mieli-Vergani G, Vergani D, Czaja AJ, Manns MP, Krawitt EL, Vierling JM, et al. Autoimmune hepatitis. Nat Rev Dis Primers. 2018;4:18017. doi: 10.1038/nrdp.2018.17.
Thomson AW, Knolle PA. Antigen-presenting cell function in the tolerogenic liver environment. Nat Rev Immunol. 2010;10(11):753-66. doi: 10.1038/nri2858.
Parker GA, Picut CA. Immune functioning in non lymphoid organs: the liver. Toxicologic Pathology. 2012;40(2):237-47. doi: 10.1177/0192623311428475.
Terziroli Beretta-Piccoli B, Mieli-Vergani G, Vergani D. Autoimmmune hepatitis. Cellular & Molecular Immunology. 2022;19(2):158-76. doi: 10.1038/s41423-021-00768-8.
Zhao L, Tang Y, You Z, Wang Q, Liang S, Han X, et al. Interleukin-17 contributes to the pathogenesis of autoimmune hepatitis through inducing hepatic interleukin-6 expression. PLoS One. 2011;6(4):e18909. doi: 10.1371/journal.pone.0018909.
Longhi MS, Mieli-Vergani G, Vergani D. Regulatory T cells in autoimmune hepatitis: an updated overview. J Autoimmun. 2021;119:102619. doi: 10.1016/j.jaut.2021.102619.
Sakaguchi S, Mikami N, Wing JB, Tanaka A, Ichiyama K, Ohkura N. Regulatory T Cells and Human Disease. Annual Review of Immunology. 2020;38:541-66. doi: 10.1146/annurev-immunol-042718-041717.
Longhi MS, Ma Y, Bogdanos DP, Cheeseman P, Mieli-Vergani G, Vergani D. Impairment of CD4(+)CD25(+) regulatory T-cells in autoimmune liver disease. J Hepatol. 2004;41(1):31-7. doi: 10.1016/j.jhep.2004.03.008.
Liberal R, Grant CR, Holder BS, Ma Y, Mieli-Vergani G, Vergani D, et al. The impaired immune regulation of autoimmune hepatitis is linked to a defective galectin-9/tim-3 pathway. Hepatology. 2012;56(2):677-86. doi: 10.1002/hep.25682.
Liberal R, Grant CR, Holder BS, Cardone J, Martinez-Llordella M, Ma Y, et al. In autoimmune hepatitis type 1 or the autoimmune hepatitis-sclerosing cholangitis variant defective regulatory T-cell responsiveness to IL-2 results in low IL-10 production and impaired suppression. Hepatology. 2015;62(3):863-75. doi: 10.1002/hep.27884.
Wang H, Feng X, Yan W, Tian D. Regulatory T Cells in autoimmune hepatitis: unveiling their roles in mouse models and patients. Front Immunol. 2020;11:575572. doi: 10.3389/fimmu.2020.575572.
Grant CR, Liberal R, Holder BS, Cardone J, Ma Y, Robson SC, et al. Dysfunctional CD39(POS) regulatory T cells and aberrant control of T-helper type 17 cells in autoimmune hepatitis. Hepatology. 2014;59(3):1007-15. doi: 10.1002/hep.26583.
Liberal R, Longhi MS, Mieli-Vergani G, Vergani D. Pathogenesis of autoimmune hepatitis. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2011;25(6):653-64. doi: 10.1016/j.bpg.2011.09.009.
Krueger PD, Lassen MG, Qiao H, Hahn YS. Regulation of NK cell repertoire and function in the liver. Crit Rev Immunol. 2011;31(1):43-52. doi: 10.1615/critrevimmunol.v31.i1.40.
Notas G, Kisseleva T, Brenner D. NK and NKT cells in liver injury and fibrosis. Clin Immunol. 2009;130(1):16-26. doi: 10.1016/j.clim.2008.08.008.
Rosenzwajg M, Lorenzon R, Cacoub P, Pham HP, Pitoiset F, El Soufi K, et al. Immunological and clinical effects of low-dose interleukin-2 across 11 autoimmune diseases in a single, open clinical trial. Ann Rheum Dis. 2019;78(2):209-17. doi: 10.1136/annrheumdis-2018-214229.
Longhi MS, Hussain MJ, Kwok WW, Mieli-Vergani G, Ma Y, Vergani D. Autoantigen-specific regulatory T cells, a potential tool for immune-tolerance reconstitution in type-2 autoimmune hepatitis. Hepatology. 2011;53(2):536-47. doi: 10.1002/hep.24039.
He C, Yang Y, Zheng K, Chen Y, Liu S, Li Y, et al. Mesenchymal stem cell-based treatment in autoimmune liver diseases: underlying roles, advantages and challenges. Ther Adv Chronic Dis. 2021;12:2040622321993442. doi: 10.1177/2040622321993442.
Lu FB, Chen DZ, Chen L, Hu ED, Wu JL, Li H, et al. Attenuation of experimental autoimmune hepatitis in mice with bone mesenchymal stem cell-derived exosomes carrying microRNA-223-3p. Mol Cells. 2019;42(12):906-18. doi: 10.14348/molcells.2019.2283.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ф.В. Гладких
Ця робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
